Лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський виступив із різкою заявою щодо ситуації в Україні. Польський політик стверджує, що на території колишніх польських сіл у західній частині України нібито проводяться незаконні розкопки, під час яких можуть осквернятися місця поховань та розкрадатися цінності.
Заява Качинського привернула особливу увагу на тлі складної та надзвичайно чутливої історії українсько-польських відносин. Йдеться, зокрема, про Волинську трагедію, пам'ять про яку протягом десятиліть залишається одним із найбільш болючих питань між двома країнами.
Качинський заявив, що «незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл у Східній Галичині дійсно відбуваються». За його словами, йдеться про наругу над останками загиблих та можливе розкрадання цінностей жертв так званими «чорними копачами».
Качинський говорить про мовчазну згоду влади
Найгострішою частиною заяви стало твердження польського політика про можливу причетність або принаймні мовчазну згоду місцевої української влади.
Качинський заявив, що, за наявними у нього повідомленнями, розкопки нібито проводяться з фінансовою метою, а зневага до людських останків та пошук цінностей можуть відбуватися за мовчазної згоди представників місцевої влади.
Водночас залишається принципове питання: про які саме місця, людей та конкретні інциденти йдеться?
Наразі Качинський не навів конкретних назв населених пунктів, дат проведення робіт, імен підозрюваних чи інших деталей, які дозволили б незалежно перевірити його твердження. Тому його заяви поки що залишаються політичними звинуваченнями, а не встановленими фактами.
Саме ця обставина може мати особливе значення, оскільки тема історичних поховань в Україні та польських жертв минулих конфліктів є надзвичайно чутливою для суспільств обох країн.
Польща вже проводить ексгумації в Україні
Заява Качинського пролунала фактично одразу після завершення чергового етапу пошукових та ексгумаційних робіт.
7 серпня польський Інститут національної пам'яті повідомив про завершення робіт з ексгумації жертв Волинської трагедії у двох колишніх селах на Волині. Це стало черговим етапом процесу, який Україна та Польща намагаються розвивати після тривалої паузи.
Минулого року Україна після кількох років перерви відновила можливість проведення польською стороною пошукових робіт та ексгумацій на своїй території. Відтоді вже були проведені роботи у Пужниках, де вдалося знайти та перепоховати останки жертв трагічних подій XX століття.
Також проводилися роботи з пошуку останків польських військовослужбовців, які загинули під час вересневої кампанії 1939 року.
Тобто сама тема пошукових робіт та ексгумацій на території України не є новою і вже має офіційний міждержавний формат.
Чому заява Качинського може загострити дискусію
Питання історичних поховань давно стало не лише гуманітарною, а й політичною проблемою. Для Польщі можливість гідного поховання та встановлення місць загибелі польських громадян є принциповою. Україна, зі свого боку, також зацікавлена у встановленні історичної правди та належному ставленні до місць поховань усіх жертв минулих конфліктів.
Однак будь-які звинувачення у незаконній діяльності потребують доказів. Особливо коли вони стосуються можливої бездіяльності державних органів іншої країни.
Сам Качинський уже заявив, що його партія звернеться до найважливіших державних органів Польщі, зокрема до Міністерства закордонних справ. Політик пообіцяв вимагати пояснень та реакції на те, що він назвав «злочинною діяльністю».
Таким чином, ця історія може отримати продовження вже на дипломатичному рівні. Якщо польська сторона надасть конкретні факти та докази, вони можуть стати предметом офіційного розслідування і переговорів з Україною.
Якщо ж конкретних підтверджень не буде, заява Качинського ризикує залишитися черговим емоційним епізодом у складній історичній суперечці між двома країнами.
Поки що головне залишається незмінним: конкретні випадки, про які говорить польський політик, не названі, а його звинувачення не супроводжуються оприлюдненими доказами. На цьому тлі особливо важливо відокремлювати реальні порушення від політичних заяв, адже тема поховань і пам'яті загиблих потребує не гучних звинувачень, а максимальної точності, доказовості та взаємної відповідальності.
