У середу, 23 квітня 2025 року, Лондон став ареною несподіваного повороту в підготовці важливого раунду мирних переговорів щодо війни в Україні. Спочатку очікувалося, що зустріч на рівні міністрів закордонних справ Великої Британії, США, Франції, Німеччини та України відбудеться під головуванням британського міністра Девіда Ламмі. Проте в останню мить держсекретар США Марко Рубіо скасував поїздку, і Ламмі вирішив «понизити» формат — натомість уповноважені представники дипломатичних відомств проведуть «технічні консультації».
За словами Ламмі, він і Рубіо мали «продуктивну» бесіду, але вирішили, що для узгодження всіх деталей потрібна додаткова підготовка на експертному рівні. «Переговори продовжаться в прискореному режимі, і наші офіційні делегації зустрінуться завтра в Лондоні. Це критичний момент для України, Британії та євроатлантичної безпеки», — написав Ламмі в соціальних мережах.
Причини «пониження статусу»
- Відмова Рубіо. Держсекретар анонсував, що через «логістичні обставини» не зможе прибути до Лондона. У США наголосили, що делегацію очолить спецпредставник Трампа з питань України й Росії, колишній генерал-лейтенант Кіт Келлог.
- Прагматична тактика Москви й Вашингтона. За непідтвердженими даними, Росія та США вели окремі двосторонні переговори, у ході яких нібито досягли поступок щодо «замороження конфлікту» за нинішніми лініями й формального визнання анексії Криму. Ці «витоки» у Financial Times та інших ЗМІ загострили секретність лондонських консультацій.
- Напруга між двома форматами. Західні столиці прагнули залучити Київ і Європу до багатосторонніх мирних переговорів, водночас США та Росія проводили власні «закриті» дискусії, що створило конкуренцію форматів і призвело до розбіжностей щодо порядку денного.
Російські пропозиції та реакція Києва
Лише кілька днів тому Financial Times повідомила, що на зустрічі спецпосланця США Стівена Віткоффа з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі нібито пролунала пропозиція: Росія відмовиться від територіальних претензій на три області України (які вона фактично не контролює повністю) в обмін на згоду США формально визнати анексію Криму. Однак Кремль і Вашингтон офіційно не коментують цих даних.
Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що будь-яке визнання Криму російським є «неприйнятним» і суперечить Конституції. «Немає про що говорити. Україна не визнає окупацію Криму», — сказав він напередодні лондонських консультацій.
Крім того, серед можливих російських вимог згадуються:
- Припинення західного військового постачання до України.
- Заборона присутності іноземних миротворців у разі припинення вогню — Росія виступає проти європейських контингентів на українській території.
За словами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, Москва залишається відкритою до переговорів, але поки не веде бесід із Києвом чи ЄС, обмежуючись «тихими» контактами лише зі США. «У процедурі врегулювання є багато нюансів, які треба відпрацювати. Робота триває», — зазначив він.
Українська делегація: сильний склад, жодних компромісів
Незважаючи на зміну формату, Україна прибула до Лондона з потужною командою:
- Андрій Єрмак, керівник Офісу президента
- Андрій Сибіга, міністр закордонних справ
- Рустем Умеров, міністр оборони
«Попри все, ми працюватимемо задля миру», — запевнив Єрмак. Українська сторона підкреслює, що єдиною передумовою для переговорів є безумовне припинення вогню й повернення окупованих територій.
Ідея «зона війну — навколо лінії фронту»
Замість територіальних поступок Україна та її союзники пропонують:
- Повне й негайне припинення вогню по всій лінії зіткнення.
- Введення міжнародних спостерігачів або миротворців (наприклад, «спокійна сила» з 30 країн на чолі з Британією та Францією).
- Запуск багатосторонніх перемовин за участі України, ЄС, США, Росії та ООН.
Путін і досі виступає проти європейських контингентів, віддаючи перевагу власним гарантіям безпеки.
Подальші кроки та виклики
- Технічні зустрічі в Лондоні: обговорення модальностей обміну заручниками, визначення «лінії зіткнення» та узгодження формулювань майбутньої угоди.
- Підготовка наступного міністерського раунду за участі глав МЗС, який погодять після «затвердження» робочих версій текстів.
- Синхронізація між Washington track і multilateral track: чи зможуть США поєднати двосторонні дискусії з Росією з ширшим мирним форматом ЄС–Україна.
Раптова відмова Рубіо та сплеск «витоків» про двосторонні домовленості між США й РФ продемонстрували, наскільки крихким лишається процес мирних переговорів. Лондонський «міністерський» формат зазнав удару — але «технічні консультації» можуть стати шансом ретельно обговорити болючі теми, не допуская гучних публічних витоків.
Проте успіх будь-якої мирної ініціативи знову визначатиметься двома ключовими чинниками:
- Чи зможе Захід зберегти єдність навколо принципу непохитності територіальної цілісності України?
- Чи протестує Кремль проти будь-яких елементів, які вважатиме «порушенням» його безпекових інтересів?
Лише якщо ці умови будуть враховані водночас, мирний процес може вийти з дипломатичного колапсу й дати шанс на реальне припинення кровопролиття.
