У середу, 23 квітня 2025 року, в британській столиці мало відбутися чергове засідання — спільного формату переговорів за участі Великої Британії, США, Франції та Німеччини, присвячене шляху до миру в Україні. Однак у вечір перед самітом держсекретар США Марко Рубіо та ключова фігура американської дипломатії у переговорах із Кремлем, Стівен Віткофф, несподівано відмовилися їхати до Лондона. Через це міністерські консультації «понізили» до рівня технічних дискусій на рівні послів та заступників міністрів.
За словами британського МЗС, Рубіо послався на «логістичні причини». Водночас ЗМІ з посиланням на джерела в американській адміністрації стверджують, що Вашингтон хотів перенести фокус із дворівневого багатостороннього формату на виключно підтримку «мирного плану Трампа». Цей проект передбачає потенційне зняття обмежувальних заходів і неофіційне визнання США контролю Росії над анексованим півостровом Крим — умови, які Київ називає неприйнятними, а Захід побоюється створення небезпечного прецеденту.
Незважаючи на плани Вашингтона, Україна прибула до Лондона з потужною командою: керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр оборони Рустем Умеров. «Незважаючи ні на що, ми працюватимемо задля миру», — заявив Єрмак відразу після прибуття. Він також наголосив, що будь-які переговори мусять починатися з безумовного і повного припинення вогню та повернення окупованих територій, а жодна домовленість про легітимізацію анексії Криму не може бути предметом обговорення.
Президент Володимир Зеленський ще напередодні чітко окреслив «червоні лінії»: «Обговорення Криму як російського порушує нашу конституцію та наші національні інтереси. Немає про що говорити». Для України питання повернення півострова і деокупації Донбасу є не лише політичним, а й правовим — будь-яке відкриття дискусії про статус Криму вважатиметься порушенням конституції.
Фінансові та політичні ЗМІ наввипередки публікували «витоки» з Вашингтона та Москви. За ними, нібито на неофіційній зустрічі спецпосланця США Стівена Віткоффа та президента Росії Володимира Путіна обговорювалася пропозиція заморозити конфлікт по нинішніх лініях розмежування в обмін на визнання Криму. Офіційно жодна сторона ці подробиці не підтверджує.
Європейські партнери відреагували стримано. Франція та Британія все ще віддають перевагу своїй «30-денній пропозиції тимчасового припинення вогню» за моделлю «спокійної сили» з 30 країн під проводом Лондона і Парижа. «Ми зберігаємо єдність щодо непорушності наших рішень і принципу територіальної цілісності України», — заявив елісейський чиновник.
У Берліні представники ХДС/ХСС і соціал-демократичного уряду попередили: «Санкції можна знімати лише після чітких гарантій, а Крим для нас — неприйнятна умова будь-якої угоди». «Путін розуміє лише мову сили, — сказав представник блокових консерваторів Юрген Гардт. — Нам необхідно довести, що агресія обернеться збитками».
Британський міністр закордонних справ Девід Ламмі підтвердив, що проведе «міністерські» консультації лише зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, а загальний саміт перемістили на рівень послів. Ламмі особисто візьме участь у двосторонніх зустрічах із Сибігою та міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі, аби зберегти координацію з Лондоном.
«Головне завдання — підготувати ґрунт для наступного раунду переговорів на найвищому рівні та узгодити формат, за якого всі сторони почуватимуться представленими», — пояснив представник Форін-офісу. Водночас Ламмі запевнив: «Ми продовжуємо активно підтримувати американські зусилля з пошуку стійкого рішення».
- Конкуренція форматів. Поки США й Росія ведуть двосторонні «закриті» діалоги, ЄС прагне зберегти багатосторонню структуру, залучивши Україну та збалансовавши інтереси всіх сторін.
- Санкції та територіальні гарантії. Будь-які пропозиції про зняття обмежень потребують чітких гарантій від Росії щодо виведення військ і відновлення контролю над кордонами.
- Довіра до посередників. Трамп та його команда дедалі більше дистанціюють Євросоюз від головного переговорного процесу, що створює ризик фрагментації переговорної єдності Заходу.
Лондонські технічні консультації мають завершитися підготовкою «дорожньої карти» для наступного високого раунду. Ключовим є погодити такі моменти:
- Часові рамки та механізми моніторингу припинення вогню.
- Роль міжнародних спостерігачів або миротворців (ЄС, ООН, ОБСЄ).
- Юридичну фіксацію повернення окупованих територій та відшкодувань за збитки.
Успіх мирного процесу залежатиме насамперед від збереження єдності позицій України та її західних партнерів. Без чіткого спільного фронту будь-які «take-it-or-leave-it» пропозиції будуть відкинуті як неприйнятні — і в лондонській кімнаті переговорів, і в офісі президента Зеленського. Наступна зустріч міністрів, за неофіційними даними, запланована на травень, і тоді стане зрозуміло, чи зуміє Захід вистояти перед спокусою «приватних» домовленостей Вашингтон–Москва.
