У середу, 23 квітня 2025 року, Лондоном прокотилася новина про різку зміну формату запланованих переговорів із механізму «міністерського саміту» на «технічні консультації». Причина — рішення держсекретаря США Марко Рубіо відмовитися від участі в зустрічі, що призвело до подальшого рішення британського міністра закордонних справ Девіда Ламмі також не брати участі в заході на міністерському рівні. Натомість до столиці Великобританії прибудуть диппредставники із США, Великої Британії, Франції, Німеччини та України для обговорення «технічних аспектів» можливого припинення вогню.
Передісторія: американська ініціатива та європейські розбіжності
Постачальником «мирної дорожньої карти» виступили США на торішньому саміті в Парижі. Згідно з повідомленнями європейського високопосадовця, Вашингтон пропонує зафіксувати діючу лінію контакту — володіння Росією частиною Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та півостровом Крим — в обмін на миттєву «заморозку» бойових дій і подальші «детальні» переговори. При цьому Україна мала б відмовитися від планів вступу до НАТО, а також юридично визнати анексію Криму, що безумовно суперечить Конституції та національним інтересам Києва.
Європейські столиці розділилися в оцінках такої пропозиції. Частина урядів вважає, що негайне припинення вогню за нинішньою лінією фронту дозволить врятувати сотні тисяч життів та полегшить доставку гуманітарної допомоги. Проте низка країн, передусім Польща та країни Балтії, а також офіційна позиція Києва наголошують на непорушності суверенітету та територіальної цілісності України.
Відмова Рубіо і реакція Лондона
У вівторок увечері Марко Рубіо оприлюднив, що змушений «через логістичні обставини» скасувати свою поїздку. Після телефонної розмови з Ламмі було вирішено, що до моменту повного погодження технічних деталей міністри зустрічатися не будуть. У соцмережах Рубіо зазначив, що США представлятиме колишній генерал-лейтенант Кіт Келлог, спеціальний спецпредставник Дональда Трампа з питань України і Росії: «Наша команда готова до змістовних технічних переговорів із британськими та українськими колегами». Ламмі у відповідь запевнив: «Переговори тривають у прискореному режимі — нам потрібні конструктивні результати для безпеки Євроатлантики».
Водночас Ламмі проведе двосторонні зустрічі: з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та з міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі. Ці bilateral talks мають стати майданчиком для узгодження ключових технічних параметрів і підготовки наступного раунду переговорів на найвищому рівні.
Президент України Володимир Зеленський виступає під час спільної прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на тлі нападу Росії на Україну в Одесі, Україна, 15 квітня 2025 року. Ніна Ляшонок
Заява Зеленського: жодних поступок із Кримом
У той самий день президент України Володимир Зеленський остаточно закріпив державну позицію: «Немає про що говорити — це наша земля, земля українського народу». Ця категорична відмова стосується не лише Криму, а й усіх чотирьох тимчасово окупованих областей. Київський офіс однозначно наполягає: будь-які домовленості мають починатися з умовного або часткового припинення вогню, а згодом — з поступового виведення військ Росії з українських територій.
Зеленський також нагадав про власну ініціативу щодо «захисту цивільної інфраструктури»: припиняти вогонь в районах шкіл, лікарень та житлових кварталів. «Ніяких перешкод на нашому боці не існує і не буде», — запевнив глава держави.
Контекст бойових дій: дрони, бомби та «підготовка до наступу»
Попри дипломатичні сигнали, війна не припиняється. Українські військові повідомляють про масовані атаки російських Shahed-дронів на Одесу, внаслідок яких є поранені цивільні, пошкоджено медичні та освітні заклади. У Запоріжжі влучання радянських планерних бомб забрало життя 69-річної мешканки та поранило два десятки людей, зокрема дітей.
Напередодні Путін оголосив про «одностороннє перемир’я», та Україна нарахувала понад 2 900 порушень цих обіцянок. Аналітики з IISS зауважують: Москва продовжує інтенсифікувати виробництво безпілотників і застосовувати нові тактики для руйнування стратегічних об’єктів.
Українські воїни на передовій у лютому. Тайлер Хікс
Підсумки та перспективи
Лондонський раунд вийшов на рівень перевірки готовності Заходу до єдиних рішень, здатних об’єднати чотири вимоги:
- Україна — жорстке дотримання своїх кордонів та відновлення контролю над окупованими районами;
- ЄС — припинення бойових дій за нинішніми лініями з подальшим врегулюванням «у будь-якому форматі»;
- США — швидкий «мирний крок» за будь-яких політичних умов, включно з втратами територій;
- Росія — збереження статус-кво на фронті й юридичне визнання поглинених регіонів.
Поки що технічні переговори в Лондоні мають лише встановити «правила гри» та узгодити порядок денний наступного високого рівня. Чи вдасться інтегрувати вимоги Києва та поступки на столі Вашингтона — стане зрозуміло вже в найближчі дні. Одне залишається беззаперечним: Україна виключає будь-які «клінчі» щодо влади над Кримом чи входження до НАТО, навіть ціною прискореного перемир’я. Якщо Захід не готовий підтримати цю червону лінію, давати поштовх мирному процесу буде вкрай складно.
