Повне роззброєння ХАМАС і створення міжнародного механізму управління, що формує нову, але нестабільну конфігурацію регіональної безпеки
Поточна динаміка у Секторі Газа відображає складність взаємодії Ізраїлю та ХАМАС, які, попри формальне перемир’я, залишаються заручниками напруженої політичної реальності. Ключовим елементом теперішнього процесу врегулювання став план президента США Дональда Трампа, що передбачає поетапне припинення бойових дій, роззброєння угруповання та створення нового механізму цивільного управління. Для Ізраїлю такі умови є основою гарантування безпеки, оскільки важкий досвід подій 7 жовтня 2023 року залишив глибоку травму й сформував нові підходи до стратегічної оборони. Проте реалізація цього плану наштовхується на низку перепон, адже ХАМАС чинить опір виконанню наступних етапів, побоюючись остаточної втрати влади в Газі. Тим часом Ізраїль зберігає контроль над значною частиною території, наголошуючи, що подальший розвиток процесу залежить від гарантій безпеки та міжнародного нагляду. У таких умовах навіть тимчасове затишшя, як підкреслює міністр Зеєв Елькін, може виявитися оманливим, оскільки зміна регіональної геополітики хоч і створила сприятливіші умови для Ізраїлю, але не усунула ризик раптового вибуху конфлікту.
Крихкість сучасного перемир’я та ризики повернення до бойових дій у Секторі Газа
Чинне перемир’я в Газі залишається умовним, адже його тривалість напряму залежить від виконання всіх пунктів плану Дональда Трампа. Міністр Зеєв Елькін наголошує, що документ передбачає фактичну передачу влади від ХАМАС до нових структур, а також повне роззброєння, що стало ключовою вимогою Ізраїлю після трагічних подій восени 2023 року. Саме ця умова визначає центральний нерв усієї дискусії щодо майбутньої стабільності. Попри формальну згоду на перший етап, ХАМАС не поспішає переходити до наступних, намагаючись уникнути остаточного демонтажу своїх структур. Ізраїль же, з огляду на масштаб насильства 7 жовтня, більше не готовий толерувати ситуації, коли біля його кордонів функціонують радикальні угруповання, здатні здійснювати жорстокі атаки. Саме це формує нову логіку безпеки, у межах якої ризик відновлення бойових дій залишається високим, попри зовнішню тишу.
Нова архітектура управління Сектором Газа та міжнародна роль у підтримці безпеки
Одним із ключових компонентів запропонованого мирного плану є створення Міжнародної ради миру, до якої увійдуть країни-гаранти угоди та донори відбудови. Під її керівництвом працюватиме комісія палестинських управлінців, що не мають зв’язків ні з ХАМАС, ні з Палестинською автономією. Ідея полягає у формуванні професійного цивільного адміністрування, яке зможе відновити базову інфраструктуру й забезпечити нову модель співіснування громад. На додачу план передбачає створення об’єднаних сил безпеки, що включатимуть міжнародний контингент, схвалений Радою Безпеки ООН, та нові палестинські підрозділи, відповідальні за поліцейські функції. Саме їм може бути передано зброю, яку ХАМАС погодиться здати у рамках мирного процесу. Однак ці інституції ще перебувають у формуванні, що робить сучасну ситуацію нестійкою й потребує постійного міжнародного контролю за виконанням домовленостей.
Геополітичний контекст та роль Ірану в загостренні регіональних ризиків
Елькін підкреслює, що нинішня тиша багато в чому зумовлена зміною геополітичної ситуації. За останні два роки Ізраїль пережив надзвичайно тяжкий удар, але водночас зумів переломити становище на свою користь. Важливу роль у цьому відіграло послаблення Ірану після короткої війни, під час якої було знищено значну частину його ракетного потенціалу. Проте Іран намагається відновити свої можливості й зміцнити зв’язки із союзними угрупованнями, що створює ризик нового загострення. За даними Ізраїлю, попередня стратегія Ірану полягала у підготовці багатофронтового нападу за участі ХАМАС, Хезболли та інших сил, а передчасні дії ХАМАС зірвали ці плани. Відтак тепер існує небезпека, що Тегеран знову повернеться до ідеї масштабної ескалації, що може торкнутися не лише Сектору Газа, а й усього регіону. Цей геополітичний контекст створює додаткову вразливість перемир’я та формує складні умови для його довготривалого дотримання.
Стратегія Ізраїлю та пошук нових гарантій майбутньої стабільності регіону
Ізраїль дедалі активніше формує систему буферних зон та підсилених кордонів, прагнучи унеможливити повторення сценаріїв, подібних до подій жовтня 2023 року. Держава робить висновки з минулих помилок і більше не покладається на припущення, що радикальні угруповання утримаються від атак у разі відсутності зовнішнього тиску. Нові принципи безпеки передбачають системну протидію загрозам ще до того, як вони стануть критичними. Це означає, що будь-яке порушення домовленостей із боку ХАМАС може спровокувати негайну реакцію та повернення до силового сценарію. Одночасно Ізраїль підкреслює свою прихильність до стабілізації регіону, але лише за умови наявності реальних гарантій, що територія Гази не стане плацдармом для нових атак. Таким чином майбутнє перемир’я залежатиме від здатності міжнародної спільноти забезпечити виконання плану Трампа та створити механізми, які унеможливлять відновлення радикального впливу.
