У понеділок десятки тисяч італійців вийшли на вулиці, щоб висловити солідарність із палестинцями у Газі. Протестні акції відбулися в рамках одноденного загального страйку, до якого долучилися профспілки металургів, пожежників і вчителів. Вони вимагали санкцій проти Ізраїлю та засудили «бездіяльність італійського уряду й ЄС».
У Мілані мирний марш завершився гострим протистоянням. Частина демонстрантів у чорних капюшонах намагалася прорватися в головний вокзал міста. Протестувальники жбурляли банери та сміттєві баки у бік входу, а поліція у спецзасобах відповіла сльозогінним газом. Через заворушення сотні пасажирів застрягли у будівлі, а рух потягів зупинився.
Подібні збої спостерігалися й у Неаполі, де протестувальники заблокували залізничні колії. Італійські ЗМІ повідомили про близько 50 постраждалих правоохоронців та вісім затриманих учасників акцій. Агентство ANSA уточнило, що кілька осіб проходять допити після сутичок.
Організатори страйку пояснили: їхні дії — відповідь на «геноцид у Газі», блокування гуманітарної допомоги Ізраїлем і погрози міжнародній флотилії Global Sumud, яка планує доставити вантажі морем. Участь у місії беруть італійські профспілкові активісти.
Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні різко засудила насильство. Вона наголосила, що «руйнування й агресія не мають нічого спільного з солідарністю» й матимуть наслідки для самих італійців, які «платитимуть за шкоду, спричинену хуліганами».
Італія офіційно не планує визнавати палестинську державність. Водночас Мелоні, залишаючись союзником Ізраїлю, неодноразово висловлювала занепокоєння гуманітарною кризою в Газі та критикувала високі жертви серед цивільного населення, назвавши їх «неприйнятними».
Таким чином, італійські протести показали, наскільки суперечливою є тема палестинської державності для європейських суспільств. Для громадян — це питання моральної солідарності, для уряду — складна дипломатична дилема між союзництвом із Тель-Авівом і тиском знизу.
