Відставка міністра оборони Михайла Федорова стала однією з найгучніших кадрових змін останнього часу. Попри те, що він вважався одним із найближчих соратників президента Володимира Зеленського та одним із ключових авторів технологічної трансформації держави, глава держави вирішив змінити керівництво Міністерства оборони.
Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела у фракції «Слуга народу», головною причиною такого рішення став тривалий конфлікт між Михайлом Федоровим і головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.
За словами одного з народних депутатів, який був присутній на засіданні парламентської фракції, президенту було непросто пояснювати своє рішення.
«Було видно, що президенту дуже важко про це говорити. Він хвилин десять буквально вичавлював із себе слова, підбирав формулювання, намагався пояснити своє рішення. Воно виглядало раціональним, але було помітно, що це звільнення дається йому дуже непросто», — розповів співрозмовник видання.
За інформацією джерел, більшість кадрових призначень у новому складі уряду не стали несподіванкою для депутатів. Значна частина майбутніх міністрів уже працювала в Кабінеті Міністрів, а решту кандидатур парламентарі побачили лише під час офіційного представлення.
Втім, найбільше запитань викликала саме доля Михайла Федорова. Саме навколо його майбутнього точилася основна дискусія під час зустрічі із президентом.
За словами співрозмовників «Української правди», Володимир Зеленський пояснив, що більше не може миритися з постійним протистоянням між Міністерством оборони та Генеральним штабом.
Як стверджують джерела, президент описував ситуацію як конфлікт двох абсолютно різних підходів до ведення війни.
«Вони живуть у двох різних світах. Міша хоче все цифровізувати, побудувати систему навколо технологій. Військові ж хочуть, щоб їх просто чули. Вони просять закупити одну номенклатуру озброєння, а він відмовляється й фінансує інші напрямки. Вони просто перестали чути один одного», — переказав слова президента один із депутатів.
Інший співрозмовник видання навів ще один приклад суперечностей між керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу.
За його словами, Сирський неодноразово звертався до президента зі скаргами, що Міністерство оборони не забезпечує конкретні бойові операції необхідними ресурсами. У відповідь Федоров запевняв, що необхідне забезпечення було надано, однак використовувалося неефективно або не за призначенням.
За словами джерела, подібні взаємні претензії повторювалися постійно, що фактично паралізувало нормальну взаємодію між двома ключовими структурами сектору безпеки.
Як повідомляє видання, під час зустрічі із депутатами президент наголосив, що не може допустити ситуації, коли Міністерство оборони та Генеральний штаб перебувають у постійному конфлікті під час повномасштабної війни.
За словами співрозмовників, Зеленський навіть зазначив, що в ідеалі кадрові рішення мали б стосуватися обох сторін конфлікту, однак одночасно реалізувати такий сценарій наразі неможливо.
Ще одним фактором, який, за інформацією джерел, вплинув на рішення президента, стала відсутність завершеної реформи мобілізації.
Як стверджують співрозмовники «Української правди», глава держави залишився незадоволений тим, що обіцяні зміни у сфері комплектування війська не були реалізовані у повному обсязі.
Саме тому кандидатура нинішнього виконувача обов'язків міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, якого планують запропонувати на посаду міністра оборони, розглядається як людина, здатна, на думку президента, навести порядок у системі мобілізації та комплектування Збройних сил.
За словами одного з депутатів, Зеленський під час розмови наголосив, що ситуація може різко ускладнитися у разі ухвалення Росією рішення про нову масштабну мобілізацію.
«Президент сказав, що якщо 23 вересня Путін оголосить загальну мобілізацію, тоді вже буде не до цифрових реформ. Питання мобілізації потрібно вирішити до цього моменту», — переказав слова глави держави співрозмовник видання.
У публікації також зазначається, що президент фактично опинився між двома різними концепціями розвитку оборонного сектору. З одного боку — курс на масштабну цифровізацію, технологічні рішення та зміну підходів до управління військовою сферою. З іншого — необхідність зберегти стабільність існуючої військової вертикалі в умовах активних бойових дій.
За оцінкою авторів матеріалу, на ситуацію також вплинуло невдоволення окремих представників оборонної галузі, які були незадоволені змінами у розподілі державних оборонних замовлень.
Попри звільнення з посади міністра оборони, Михайло Федоров, за інформацією джерел у президентській команді, не залишає найближче оточення глави держави. Очікується, що він продовжить працювати в команді президента, однак його новий напрям діяльності поки офіційно не оголошено. За словами співрозмовників, більше інформації щодо його майбутньої ролі може з'явитися вже найближчим часом.
Сам Федоров після завершення роботи на посаді міністра оборони заявив, що не встиг реалізувати всі заплановані зміни, однак наголосив, що продовжить працювати над зміцненням обороноздатності України, роблячи ставку на інновації, сучасні технології, швидкість ухвалення рішень та ефективну організацію процесів.
