З непоказного офісу на сьомому поверсі за адресою 135 Bonham Strand поблизу фінансового району Гонконгу працюють щонайменше чотири компанії, які виконують тіньову місію: сприяють незаконній торгівлі західними технологіями з Росією.
Компанії Shell, що знаходяться за цією адресою, придбали мільйони мікросхем і датчиків з обмеженим доступом для російських військово-технічних компаній, багато з яких перебувають під санкціями уряду США, згідно з дослідженням журналістів.
Компанії мають такі назви, як «Олакс Фінанс» і «Ріккон Холдинг». Їхній офіс з вицвілим номером 704 на дверях здається порожнім. Під час візиту минулого місяця ніхто не відповів. У щілині дверей висіла реклама кондиціонерів.
Проте ці компанії є важливою ланкою в ланцюзі, що з'єднує американські дослідницькі лабораторії з китайськими заводами, російськими виробниками зброї і полями битв в Україні - і ознакою того, що американський уряд і технологічні гіганти не можуть контролювати, куди потрапляють їхні технології.
З моменту вторгнення Росії в Україну в 2022 році в Росію потрапило близько 4 мільярдів доларів заборонених чіпів з більш ніж 6 000 компаній, в тому числі з Гонконгу, 135 Bonham Strand, згідно з проведеним журналістами аналізом російських митних даних, корпоративних записів, реєстрацій доменів і даних про санкції. У ході аналізу було вивчено майже 800 000 поставок заборонених електронних товарів до Росії з середини 2021 року.
Навіть коли Захід намагався перекрити доступ до напівпровідників за допомогою торговельних обмежень, Росія створила настільки потужний паралельний ланцюжок поставок, що за останні три місяці 2023 року імпортувала майже стільки ж критично важливих мікросхем, скільки за аналогічний період 2021 року, згідно з аналізом російських митних даних. Залежність від Китаю щодо багатьох з цих чіпів також посилилася: згідно з аналізом, транзакції, які історично здійснювалися в доларах США, тепер все частіше виконуються в юанях.
Здатність президента Росії Владіміра Путіна нехтувати західними торговельними обмеженнями стала однією з невдач реакції США на війну в Україні. Замість того, щоб опинитися в економічній ізоляції, Росія вийшла з більш ніж дворічного конфлікту ще більш підбадьореною у своїх нападах на Україну.
Російський імпорт технологій починається з того, що американські виробники мікросхем продають свою продукцію міжнародним дистриб'юторам. Компанії-виробники мікросхем юридично не зобов'язані відстежувати, куди їхні товари потрапляють далі. Потім Росія звернулася до міжнародних дистриб'юторів, які, згідно з аналізом, знаходяться в Гонконзі, Китаї, Туреччині, Індії, Сербії та Сінгапурі, щоб підтримувати стабільне постачання технологій.
Деякі з компаній-посередників є частиною давніх мереж офшорних фірм, що належать російським бізнесменам. Згідно з аналізом, чотири підставні компанії на Бонем Стренд, 135 належать олігархам, пов'язаним з російською військово-промисловою базою.
Швидкість, з якою ці підставні компанії почали діяти, приголомшила західні регулятори. Як тільки одного постачальника вистежують, на його місці з'являються нові, іноді з тим самим власником. Деякі з цих компаній працюють на задвірках Сполучених Штатів, у тому числі одна пов'язана з Росією фірма, яку, вочевидь, мимоволі, очолює латвійсько-канадський пенсіонер у двоповерховому будинку в передмісті Торонто.
Речниця Міністерства торгівлі США не стала прямо говорити про те, як Росія порушила торговельні обмеження, але заявила, що американський експортний контроль означає, що «Росія все більше не в змозі задовольнити свій підвищений попит у воєнний час в умовах скорочення пропозиції і платить більше за те, що вона отримує». Речниця Міністерства фінансів заявила, що відомство розширило свої зусилля з метою покарання тих, хто торгує з Росією і підтримує її військові зусилля.
Міністерство закордонних справ Росії не відповіло на запити про коментарі.
Китай відіграє важливу роль. Як провідний світовий виробник електроніки, він імпортує величезну кількість західних компонентів і перетворює їх на побутову електроніку. Китайські фірми можуть легко спрямовувати ці поставки до Росії, кажуть галузеві експерти.
У своїй заяві Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що не надає зброю або обладнання жодній стороні у війні в Україні. «Сполученим Штатам слід замислитися над своєю відповідальністю за українську кризу, а не ухилятися від відповідальності перед Китаєм», - заявили в міністерстві.
Маючи обмежені внутрішні виробничі потужності, Сполучені Штати не мають іншого вибору, окрім як продовжувати відправляти мікросхеми до Китаю для виробництва, пакування та збірки.
«Хід подій змінився», - сказала Еліна Рибакова, економіст Інституту міжнародної економіки Петерсона, вашингтонського аналітичного центру. «Ми втратили контроль над виробництвом мікросхем».
Західні чіпи в російських ракетах
8 липня російська ракета влетіла в дитячу лікарню в Києві, в результаті чого двоє людей загинули і 10 отримали поранення, в тому числі семеро дітей.
За даними Національного агентства з питань запобігання корупції України, крилата ракета дальнього радіусу дії Х-101, випущена по Києву, була оснащена електронікою американських виробників мікросхем, які були обмежені торговельними обмеженнями.
Одним з важливих чіпів у російських ракетах була польова програмована матриця воріт (Field Programmable Gate Array, або F.P.G.A.), виготовлена американськими компаніями Advanced Micro Devices та Intel. Цей чіп використовується у пожежних сигналізаціях, інтернет-модемах, ракетах і безпілотниках для блискавичної обробки даних і заборонений для продажу в Росію.
За даними російської митниці, з початку війни Росія імпортувала F.P.G.A. на суму понад 390 мільйонів доларів. Ці поставки - лише частина зусиль Кремля, спрямованих на те, щоб обійти санкції і зберегти постачання критично важливих технологій.
Кремль давно зрозумів, що його залежність від західних технологій є вразливою. У 2020 році Росія намагалася запустити внутрішнє виробництво мікросхем, маючи намір збільшити виробництво електроніки протягом наступного десятиліття. Ці зусилля здебільшого не увінчалися успіхом.
Замість цього Росія розвивала відносини з великими американськими виробниками напівпровідників, імпортуючи мікросхеми від таких компаній, як Intel, і дистриб'юторів електроніки, таких як DigiKey. Коли Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року, ці зв'язки були зруйновані. Уряд США негайно оголосив про масштабні обмеження, щоб перешкодити Росії отримати ключові технології.
«Доступ Росії до передових технологій США та країн-партнерів буде припинено», - заявила Теа Д. Розман Кендлер, помічник міністра торгівлі, заявила тоді.
Західні компанії незабаром залишили Росію. Але їхня продукція не пішла.
Росія швидко переорієнтувала ланцюги постачання, шукаючи дружні країни і порти, готові обслуговувати її кораблі. Перевалочні хаби з'явилися в Туреччині, Об'єднаних Арабських Еміратах і Марокко. Уряд США запровадив санкції проти компаній і приватних осіб у цих країнах.
Китай став домінуючим постачальником мікросхем до Росії. За даними Альянсу напівпровідникової промисловості, 29 відсотків усіх напівпровідників проходять через Китай.
Мікросхема Texas Instruments на друкованій платі, знайдена всередині російської ракети, яку зібрали на полі бою українські військові у 2022 році. Валентин Огіренко
Компанія Texas Instruments, яка виробляє мікросхеми, знайдені в безпілотниках «Шахід» і «Ланцет» - двох найсмертоносніших російських безпілотниках військового призначення - має завод зі складання і тестування мікросхем у центральному китайському місті Ченду. Micron Technology, ще один американський виробник мікросхем, виготовляє чіпи в Сіані. F.P.G.A. у величезних кількостях надходять до китайських виробників, які використовують їх у продуктах, що продаються по всьому світу.
У своїх відповідях, надісланих електронною поштою, AMD, Texas Instruments, Micron та Intel заявили, що вони виступають проти використання їхніх технологій Росією і що вони дотримуються американського експортного контролю.
«У перші кілька тижнів війни дійсно було щось на кшталт очікування, що це будуть нищівні заходи», - сказала про санкції Емілі Кілкріз, старший науковий співробітник Центру за нову американську безпеку. Але «ми недооцінили труднощі, з якими зіштовхнулися США, намагаючись забезпечити їх дотримання на такому ринку».
Росіяни з Бонем-стріт, 135
У 2008 році Олексій Чиченєв, російський бізнесмен, взяв під контроль компанію під назвою Saril Overseas, що базується в Гонконзі.
Це була одна з компаній у зростаючому портфелі підставних фірм на Бонем-стріт, 135, яку очолювали пан Чиченєв, російський емігрант у Гонконзі, та його партнер Михайло Виноградов.
Протягом наступного десятиліття пара почала керувати майже десятком підставних компаній з такими назвами, як Syssoft і Toren Limited, які працювали у сфері міжнародного розвитку нерухомості та торгівлі, згідно з прес-релізами та веб-сайтами компаній. Одна з фірм Бонхем Стренд, Olax Finance, заявила, що допомагала фінансувати проект з очищення води разом з Costner Industries Venezuela, компанією, що належить акторові Кевіну Костнеру. Публіцист пана Костнера не відповів на прохання про коментар.
Фірми за адресою 135 Bonham Strand використовували візантійські офшорні структури власності, які перетиналися з холдинговими компаніями на Британських Віргінських островах і Кіпрі, згідно з документами про реєстрацію компаній. Акції компаній передавалися, як бейсбольні картки, між російськими бізнесменами з адресами в таких місцях, як Відень, Тель-Авів і Париж, згідно з документами про реєстрацію компаній у Гонконзі.
Дві компанії за адресою 135 Bonham Strand, Rikkon і Midicon належали окремо Андрію Козіцину та Ігорю Кудряшкіну, колишнім директорам Уральської гірничо-металургійної компанії, промислового конгломерату в Росії, згідно з публічними записами. Уральська гірничо-металургійна компанія має зв'язки з паном Путіним, виробництвом зброї та російською організованою злочинністю, згідно з даними Міністерства фінансів США та загальнодоступними документами.
Уральська гірничо-металургійна компанія не відповіла на запит про коментарі. Невідомо, чи пани Козіцин і Кудряшкін досі пов'язані з компанією, і з ними не вдалося зв'язатися.
У 2014 році, після анексії Криму Росією, пани Козіцин і Кудряшкін передали право власності на «Ріккон» і «Мідікон» панам Чиченєву і Виноградову. До 2022 року пани Чиченєв і Виноградов контролювали щонайменше 11 компаній за адресою 135 Bonham Strand, згідно з корпоративним реєстром Гонконгу.
Лише дві з цих компаній, Kvantek і Superchip, продавали мікросхеми в Росію до початку війни в Україні. Але з введенням обмежень і санкцій, згідно з аналізом російських митних даних, проведеним журналістами, до справи підключилося більше компаній.
Наприклад, компанія Saril Overseas не мала жодних записів про експорт до Росії до шести місяців після початку війни. Її першою поставкою в липні 2022 року була партія автоматів F.P.G.A. вартістю 95 000 доларів США виробництва AMD.
Пізніше Saril Overseas розширила свою торгівлю до кількох російських компаній. До цього року вона продала напівпровідників з обмеженим доступом на суму майже $9 млн, згідно з аналізом даних російської митниці.
Принаймні одна з підставних компаній, «Квантек», з тих пір закрила свій веб-сайт і, схоже, припинила свою діяльність, згідно з аналізом.
В інтерв'ю біля дверей своєї гонконгської квартири пан Чиченєв сказав, що не знає, хто стоїть за компаніями, і забув, як вони були переоформлені на його ім'я. «Розумієте, це друг мого друга в Москві, тому вони попросили мене допомогти їм», - сказав він.
Пан Чиченєв розповів, що з ним зв'язалися, тому що він жив у Гонконзі і працював директором окремої компанії. Він сказав, що не був технічним експертом і просто допоміг доставити мікросхеми з США і Тайваню до Китаю.
«Це було поза моїм контролем, - сказав він. «Я просто здійснював платежі до США чи Тайваню».
Він додав, що його 135 компаній Bonham Strand були закриті. «На даний момент я просто насолоджуюся життям, - сказав він. «Але раніше, так, у нас було кілька компаній, але зараз все закрито».
Пан Виноградов не відповів на запитання, надіслані електронною поштою. Колін Коен, юрист з Гонконгу, чия фірма Boase Cohen & Collins вказана як секретар багатьох 135 компаній Bonham Strand, відмовився від коментарів, пославшись на клієнтську таємницю.
Одним із бенефіціарів постійних технологічних потоків була компанія «Стаут», російський постачальник військової електроніки. У липні 2023 року Міністерство фінансів наклало обмеження на «Стаут», щоб відрізати його від американських технологій.
Це створило проблему для 135 компаній Bonham Strand, які продали Staut чипів з обмеженим доступом на суму понад 21 мільйон доларів. Проте за кілька місяців кілька фірм Bonham Strand перевели свої поставки від Staut до двох нових компаній - Chipdevice і Leningrad Microwaves.
Хоча на папері «Чіпдевайс» і «Ленінградські мікрохвильовки» виглядали незалежними, згідно з російськими корпоративними документами і реєстраціями доменів, вони перебували у спільній власності зі «Стаутом» та іншим російським постачальником військової електроніки - компанією «Фрегат». З початку війни Chipdevice і Leningrad Microwaves отримали понад 17 мільйонів доларів у вигляді мікросхем з обмеженим доступом.
Наприкінці минулого року США наклали на Chipdevice і «Фрегат» санкції. Ленінградські мікрохвильові печі залишаються незачепленими. Минулого місяця Міністерство фінансів США також включило пана Чиченєва і кілька з 135 фірм, що входять до групи Bonham Strand, до списку економічних санкцій. Проти пана Виноградова не було вжито жодних заходів.
Проте американський уряд залишається щонайменше на крок позаду. З початку війни Управління з контролю за іноземними активами, агентство Міністерства фінансів, яке керує програмою санкцій США, визначило щонайменше 4 234 російські фізичні та юридичні особи для економічних обмежень, згідно з даними OpenSanctions, постачальника санкційних даних.
Заміський будинок пенсіонера
На ганку свого будинку в зеленому передмісті Торонто Едвард Поберезкін, 67-річний латвійсько-канадський пенсіонер, нещодавно розповів про свій зв'язок з компанією, яка постачала до Росії технології з обмеженим доступом.
Десять років тому, за словами пана Поберезкіна, бізнесмен з Росії заплатив йому номінальну суму за реєстрацію в якості «агента з надання послуг» для Alburton Enterprises, компанії, що базується на Британських Віргінських островах. Реєстрація зробила пана Поберезкіна і його будинок призначеним адресатом і адресою для офіційних документів канадської штаб-квартири Alburton.
Коли цього місяця до нього завітав репортер із запитаннями про Alburton, пан Поберезкін сказав, що був «дуже здивований». Згідно з аналізом російських митних даних, проведеним журналістами, з початку 2022 року компанія відправила в Росію технологій з обмеженим доступом на суму понад 9 мільйонів доларів.
Пан Поберезкін, який є єдиним директором Alburton, акції якого котируються на біржі, сказав, що не чув про компанію і не отримував жодної пошти, пов'язаної з нею, протягом дев'яти років.
«Я не маю жодних контактів з російським урядом», - сказав він, додавши, що не знає, як використовується його ім'я або адреса, і не знайомий з роботою Alburton. Він заявив, що має намір усунутися від виконання обов'язків представника компанії в Канаді.
Хоча розповідь пана Поберезкіна неможливо було перевірити незалежно, вона є характерною для російських зусиль, спрямованих на залучення бізнесменів, деякі з яких, можливо, несвідомо, і які часто пов'язані з Росією, до обходу санкцій, зазначають експерти. Те, що пов'язані з Росією компанії наважилися зробити це у великому місті союзника США, свідчить про те, наскільки безсоромним може бути їхнє ухиляння від санкцій.
Представник Канадської прикордонної служби заявив, що не може надати детальну інформацію про діяльність Alburton.
Alburton має й інші міжнародні зв'язки. У 2019 році вона відправила до Росії електричних кабелів на тисячі фунтів стерлінгів через компанію Levitus Trading, зареєстровану на Британських Віргінських островах, згідно з аналізом російських митних даних. Колись «Левіт» був єдиним власником компанії «Олакс», яка зараз належить пану Чиченєву за знайомою адресою: 135 Bonham Strand в Гонконзі.
