Імміграційна політика, яка свого часу стала ключовим елементом першої президентської кампанії Дональда Трампа, знову на передовій. Але цього разу йдеться не про боротьбу з нелегальною імміграцією, а про візову програму H-1B, яка дозволяє залучати іноземних висококваліфікованих працівників. Як повідомляє газета "Дейком", суперечка між прихильниками Трампа та його новими союзниками із Силіконової долини вилилася в "громадянську війну" на платформі X (колишній Twitter).
H-1B: життєво важливий ресурс чи загроза для американців?
Візова програма H-1B, яка щорічно надає 85 тисяч дозволів на роботу для іноземних спеціалістів, стала наріжним каменем дебатів. Технологічні гіганти, такі як Tesla, Google і Amazon, традиційно використовують H-1B для залучення найкращих інженерів і програмістів. Ілон Маск, засновник Tesla та SpaceX, сам колись був володарем такої візи.
Маск активно виступив на підтримку програми, зазначивши, що нестача висококваліфікованих кадрів у США загрожує конкурентоспроможності країни. "Якщо ви хочете, щоб ваша команда виграла чемпіонат, вам потрібні найкращі таланти, де б вони не знаходилися", – написав він на X.
Проте радикальні націоналісти, такі як активістка Лора Лумер, виступили проти H-1B. Вона звинуватила Маска та його прихильників у підтримці "третіх світових загарбників" і назвала це "зрадою" інтересів американських працівників.
Суперечка, що розколює коаліцію Трампа
Розкол став очевидним, коли Лумер розкритикувала призначення Шрірама Крішнана, індійського технологічного інвестора, на посаду старшого радника Трампа з питань штучного інтелекту. Вона заявила, що його підтримка розширення імміграційних квот суперечить "націоналістичній" платформі Трампа.
Це викликало хвилю дискусій. Технологічні лідери, такі як Маск і Вівек Рамасвамі, заявили, що США не можуть підтримувати конкурентоспроможність без залучення іноземних фахівців. Рамасвамі, який очолює комісію з питань скорочення державних витрат, зазначив: "Нормальність не підходить для гіперконкурентного глобального ринку технічних талантів".
Суперечка розгорнулася на тлі заяв деяких республіканців, зокрема Ніккі Гейлі, яка закликала інвестувати в освіту американців, а не покладатися на іноземців.
Імміграція та технології: економічна необхідність чи ідеологічна загроза?
Суперечка навколо H-1B відображає більш глибокі ідеологічні розбіжності. Технологічна індустрія вважає імміграцію необхідною для збереження лідерства США у штучному інтелекті. За даними Національного фонду американської політики, 28 із 43 провідних компаній у сфері штучного інтелекту були засновані іммігрантами, а 70% аспірантів у цій галузі є іноземцями.
Під час першого терміну Трампа його адміністрація обмежила H-1B, підвищивши вимоги до зарплат і скоротивши кількість схвалених заявок. Це викликало обурення технологічних компаній, які стверджували, що обмеження послаблюють позиції США у глобальній конкуренції.
Ризики для Трампа: чи вдасться зберегти коаліцію?
Новий виток дискусій навколо H-1B ставить під загрозу єдність коаліції, яка привела Трампа до влади. Технологічні лідери, включаючи Маска, надали безпрецедентну фінансову підтримку його кампанії. Однак їхні інтереси вступають у конфлікт із радикальними націоналістами, які вимагають жорсткіших обмежень на імміграцію.
Лумер назвала цю суперечку "громадянською війною" між "технократами" та "американськими патріотами". Вона навіть закликала Трампа переглянути свої стосунки із Силіконовою долиною.
Майбутнє H-1B та політика Трампа
Хоча Трамп намагався позиціонувати себе як прихильника легальної імміграції, його політика щодо H-1B залишається суперечливою. Під час кампанії він запропонував автоматично надавати грін-карти випускникам американських університетів. Але чіткої стратегії щодо H-1B його команда поки що не представила.
Розкол між націоналістами та технологічними лідерами є свідченням ширших викликів, з якими стикається адміністрація Трампа. У світі, де технології є рушієм економіки, питання імміграції може стати визначальним фактором його другого терміну.
Чи зможе Трамп знайти баланс між ідеологічними інтересами свого ядра та економічними потребами країни – залишається відкритим питанням.
