Вплив облікової ставки НБУ на фінансовий сектор
Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 13% річних, що підтверджує його прагнення забезпечити контроль над інфляційними процесами. У 2024 році НБУ поступово знижував ставку з пікових 25% до теперішнього рівня, відображаючи стабілізацію макроекономічних показників. Однак початок 2025 року свідчить про обережний підхід регулятора, який враховує можливі зовнішні та внутрішні ризики.
Як повідомляє газета «Дейком», такий рівень облікової ставки є стратегічно важливим для підтримки вартості національної валюти, особливо на тлі зростання імпортних цін та волатильності світових ринків. Це також впливає на банківські ставки, визначаючи вартість кредитів для бізнесу та населення.
Банківські депозити: стабільний інструмент заощаджень
Ставки за депозитами, особливо короткостроковими, залишаються привабливими для населення. Середній показник UIRD для тримісячних депозитів становить 12,5–13,0%. Депозитні ставки зростали у 2024 році у відповідь на високу облікову ставку, проте зараз вони демонструють стабільність. Цей рівень дозволяє вкладникам зберігати купівельну спроможність заощаджень в умовах інфляції, що очікується на рівні 10–12% у першій половині року.
Довгострокові депозити пропонують трохи вищі відсотки, що стимулює тримання коштів у банківській системі. Це, в свою чергу, позитивно впливає на кредитні можливості банків, дозволяючи фінансувати економічну діяльність.
Кредитування бізнесу: зростання попиту та нові виклики
Ставки за кредитами для бізнесу, зокрема малих і середніх підприємств (МСП), залишаються на рівні 16–20% річних. Це все ще високий показник, проте нижчий, ніж у кризові роки. Попит на кредити зростає, оскільки підприємства шукають додаткове фінансування для розвитку після економічного спаду.
Програми державної підтримки, такі як «5-7-9%», сприяють доступності кредитів для МСП. Однак підприємці стикаються із вимогами до забезпечення та більш ретельною оцінкою ризиків банками. Банківський сектор, у свою чергу, змушений враховувати потенційні макроекономічні ризики, такі як інфляція та валютна нестабільність.
Інфляційні ризики та їх вплив на ринок
Інфляція на початку 2025 року перебуває на рівні 10–12%, що є результатом зростання цін на енергоресурси, підвищення зарплат у державному секторі та інших факторів. Висока інфляція знижує купівельну спроможність населення, але з іншого боку, стимулює адаптацію бізнесу до нових реалій.
НБУ прогнозує зниження інфляції до 8–9% до середини року, що може сприяти подальшому зниженню облікової ставки. Проте багато залежить від зовнішньоекономічних умов, зокрема цін на газ та нафту, а також відновлення експорту.
Міжнародний контекст: як глобальні тренди впливають на Україну
Світові фінансові ринки на початку 2025 року стикаються з викликами, пов’язаними з уповільненням економічного зростання у ключових економіках. Центральні банки США та ЄС також утримують високі процентні ставки, намагаючись уповільнити інфляцію. Ця політика спричиняє подорожчання запозичень для країн, які залежать від зовнішнього фінансування.
Україна стикається з потребою в адаптації до цих умов. Висока вартість міжнародних кредитів може обмежити можливості залучення коштів для розвитку інфраструктури та соціальних проектів.
Очікування на 2025 рік: можливі сценарії
Економісти припускають, що ключовою тенденцією буде поступове зниження облікової ставки до 11–12% до кінця року, якщо інфляція продовжить сповільнюватися. Це відкриє можливості для здешевлення кредитів та пожвавлення економічної активності.
Інвестори та підприємці повинні враховувати як позитивні сигнали від НБУ, так і потенційні ризики, зокрема зміни у податковій політиці та вплив зовнішніх ринків. Баланс між стабільністю та гнучкістю буде основним завданням для регуляторів та учасників ринку у 2025 році.
Ринкові ставки на початку 2025 року відображають стабільність української економіки, однак залишаються високими через інфляційні ризики. Це створює як виклики, так і можливості для бізнесу та населення, підкреслюючи важливість адаптації до динамічних умов ринку.
