Росія готується до нового масштабування виробництва ударних безпілотників, роблячи дедалі більшу ставку на швидкісні реактивні апарати. Йдеться не лише про добре відомі дрони типу «Шахед», а й про нові засоби ураження, які значно складніше перехоплювати.
За словами радника президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергія Бескрестнова, відомого як Флеш, російська сторона активно нарощує виробництво реактивних БПЛА. Особливу увагу, за його оцінкою, зараз приділяють «Бандеролі» — ударному дрону, який за своїми характеристиками дедалі більше нагадує малу крилату ракету.
Найбільш тривожним сигналом є можливе збільшення виробництва. Якщо раніше йшлося про близько 100–150 таких виробів на місяць, то тепер РФ може спробувати довести цей показник до 300–400 одиниць.
Це означало б суттєву зміну масштабів застосування такого озброєння.
Росія змінює тактику використання ударних дронів
За словами Флеша, російські війська продовжують використовувати звичайні ударні безпілотники, однак поступово змінюють підхід до їхнього застосування.
Причина проста: Україна вже накопичила значний досвід протидії традиційним БПЛА. Системи протиповітряної оборони, мобільні вогневі групи та інші засоби боротьби з безпілотниками дозволяють ефективніше знищувати повільні цілі.
Саме тому російська сторона намагається розвивати швидші платформи.
Флеш зазначив, що у прифронтових районах дедалі активніше застосовуються реактивні версії ударних безпілотників. Їхня головна перевага полягає у швидкості, яка скорочує час на реагування та ускладнює роботу систем ППО.
Тобто йдеться вже не просто про збільшення кількості дронів. Росія намагається змінити саму якість повітряної загрози.
«Герань-3» виявилася недостатньо швидкою
Окремо Сергій Бескрестнов звернув увагу на розвиток російської лінійки реактивних безпілотників.
За його словами, РФ більше не робить основну ставку на реактивний «Герань-3», оскільки його швидкісні характеристики, на думку експерта, виявилися недостатніми.
Натомість увага зміщується до потужнішого «Герань-4» та «Бандеролі».
Ця тенденція показує, що російська сторона намагається постійно адаптувати свої ударні системи до української протиповітряної оборони.
Якщо певний тип дрона стає більш передбачуваним і його дедалі ефективніше перехоплюють, наступним кроком стає збільшення швидкості, маневреності, дальності або бойового навантаження.
Саме в такій логіці, за словами експерта, зараз розвивається і «Бандероль».
«Бандероль» уже складно назвати звичайним дроном
Особливість цього апарата полягає у поєднанні характеристик безпілотника та ракети.
Флеш фактично назвав «Бандероль» малою ракетою, підкресливши, що вона не має можливості онлайн-керування, однак оснащена бойовою частиною приблизно на 100 кілограмів.
Це важливий параметр.
За словами експерта, бойова частина «Бандеролі» приблизно вдвічі більша, ніж у реактивного «Шахеда». Отже, навіть один такий апарат потенційно може завдавати значної шкоди об'єкту, якщо йому вдається подолати українську систему протиповітряної оборони.
Ще одна проблема — швидкість і маневреність.
Чим швидше рухається повітряна ціль, тим менше часу залишається для її виявлення, супроводу та ураження. Якщо ж апарат здатний активно змінювати траєкторію, завдання для засобів ППО стає ще складнішим.
Саме тому поява великої кількості таких систем може стати серйозним викликом.
РФ хоче випускати до 400 «Бандеролей» на місяць
Виробництвом «Бандеролей», за даними, які навів Флеш, займається російське підприємство «Кронштадт».
Раніше передбачалося, що виробництво становитиме близько 100–150 виробів на місяць.
Тепер ситуація може змінитися.
«Вони бачать, що це зараз ефективна зброя і будуть пробувати масштабувати виробництво десь до 300, а можливо 400 таких "Бандеролей" в місяць», — зазначив експерт.
Якщо такий рівень виробництва буде досягнутий, це означатиме потенційне збільшення кількості таких апаратів у кілька разів.
Для України це важливо не лише через кількість самих дронів. Значення має поєднання кількох факторів: швидкість, бойове навантаження, маневреність та можливість застосування одночасно з іншими засобами повітряного нападу.
Саме масоване використання різних типів цілей може створювати для ППО ситуації, коли одночасно необхідно реагувати на повільні дрони, швидкі реактивні апарати та ракети.
Чому масштабування виробництва є небезпечним
У сучасній війні кількість озброєння часто стає не менш важливою за його характеристики.
Навіть високоефективна система може втрачати частину своєї переваги, якщо противник здатен одночасно запускати десятки або сотні цілей.
Тому можливе збільшення випуску «Бандеролей» до 300–400 одиниць на місяць — це не просто статистика щодо російського оборонного виробництва.
Це потенційна зміна масштабу загрози.
Особливо якщо такі апарати використовуватимуться не поодинці, а в комплексі з іншими безпілотниками та ракетами.
У такому випадку перед українською ППО постає складніше завдання: не просто виявляти повітряні цілі, а розподіляти обмежені ресурси між різними типами загроз.
І тут швидкісні безпілотники можуть відігравати особливу роль.
Українська сторона вже звертала увагу на «Бандероль»
Про небезпеку цього виду озброєння в Україні говорили й раніше.
Наприкінці липня в Офісі президента демонстрували малу крилату ракету ближнього радіуса дії «Бандероль». Тоді уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що РФ активно використовує такі ракети, зокрема для ударів по Одесі.
Окрему увагу привернула компонентна база цієї зброї.
За даними української сторони, у виробництві можуть використовуватися компоненти, придбані не лише в Китаї, а й у західних країнах. Серед згаданих держав — США, Австралія, Південна Корея та країни Європи.
Це додає проблемі ще один вимір.
Адже здатність Росії масштабувати виробництво високотехнологічного озброєння безпосередньо залежить від доступу до електроніки, обладнання та інших компонентів.
Скільки таких ракет Росія вже виробляє
Раніше представники ГУР МО України повідомляли, що російська промисловість може виготовляти до 80 ракет S8000 «Бандероль» на місяць.
Тепер оцінка, озвучена Флешем, значно вища — до 300–400 одиниць потенційного щомісячного виробництва.
Ці цифри не обов'язково означають, що російська промисловість уже вийшла на такий темп. Йдеться саме про можливе масштабування, яке, за словами експерта, РФ може намагатися здійснити.
Але навіть сам факт таких планів демонструє напрямок розвитку російської ударної авіації.
Росія намагається не просто виробляти більше дронів, а створювати дедалі різноманітніший арсенал засобів повітряного нападу.
Україну чекає новий етап боротьби з дронами
Війна безпілотників постійно змінюється.
Ще недавно головною проблемою для українських міст були масовані атаки повільними дронами-камікадзе. Згодом Росія почала шукати способи зробити такі атаки складнішими для перехоплення — змінювати маршрути, тактику, характеристики апаратів та їхню швидкість.
Тепер дедалі більшого значення набувають реактивні безпілотники та гібридні системи, які за характеристиками наближаються до ракет.
Потенційне масштабування «Бандеролей» є ще одним свідченням цієї тенденції.
Для України це означає необхідність постійно вдосконалювати систему захисту повітряного простору, розвивати засоби виявлення та перехоплення швидкісних цілей, а також шукати способи протидіяти виробничому потенціалу РФ.
Адже проблема полягає не лише в одному конкретному типі зброї.
Головний виклик — у здатності Росії швидко адаптуватися до українських методів протидії та запускати у виробництво нові модифікації.
Якщо прогноз щодо масштабування «Бандеролей» справдиться, українській ППО доведеться мати справу з набагато більшою кількістю швидкісних цілей.
І саме тому інформація про плани збільшити виробництво до 300–400 одиниць на місяць є важливим сигналом. Вона показує, що РФ продовжує вкладати значні ресурси у розвиток ударних безпілотних систем і намагається знайти технологічні рішення, здатні створити нові проблеми для української оборони.
Боротьба за небо триває не лише над лінією фронту. Вона дедалі більше перетворюється на технологічне протистояння, де кожне нове покоління зброї змушує іншу сторону шукати відповідь. І «Бандероль» може стати одним із найбільш помітних елементів цього нового етапу.
