Росія різко збільшила використання реактивних безпілотників під час повітряних атак по Україні. У липні 2026 року кількість запусків таких БпЛА зросла у п’ять разів порівняно з червнем. Про це повідомив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
За його словами, саме в липні реактивні безпілотники почали застосовувати значно активніше. Йдеться не просто про збільшення загальної кількості повітряних атак, а про зміну їхньої структури.
«Якщо порівнювати червень із липнем, то за липень було запущено вп’ятеро більше реактивних БпЛА», — зазначив Ігнат.
Ця тенденція привертає особливу увагу через характеристики таких апаратів. Реактивні дрони здатні рухатися значно швидше за традиційні ударні безпілотники, а отже, скорочують час, який залишається для їхнього виявлення та реагування.
Чому швидкість дронів має таке значення
Однією з головних особливостей реактивних безпілотників є саме висока швидкість.
Раніше значна частина ударних дронів рухалася відносно повільно, що давало більше часу для їхнього виявлення та протидії. Однак поява швидших апаратів змінює ситуацію.
Що швидше рухається повітряна ціль, то меншим стає проміжок між моментом її виявлення та можливим перехопленням.
У матеріалах про розвиток реактивних БпЛА зазначалося, що окремі такі апарати можуть розвивати швидкість до приблизно 500 км/год. Це суттєво ускладнює застосування частини засобів, які ефективно працюють проти повільніших безпілотників.
Водночас саме по собі збільшення швидкості не робить будь-який безпілотник невразливим. Ефективність протидії залежить від багатьох чинників — від своєчасного виявлення цілі до характеристик конкретних систем захисту.
Росія змінює акценти у виробництві ракет
Ігнат також повідомив про зміни у російських пріоритетах щодо ракетного озброєння.
За його словами, акцент виробництва зміщується з «Кинджалів» та Х-101 у бік «Оніксів» і «Цирконів». Представник Повітряних сил пов’язав це зі зростанням інтенсивності застосування цих ракет під час атак.
Ця тенденція важлива тому, що Росія продовжує використовувати різні типи засобів повітряного нападу.
Таким чином, українська система протиповітряної оборони стикається не з одним універсальним типом загрози, а з різними цілями, які можуть відрізнятися за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та іншими характеристиками.
Саме комбінування різних засобів дозволяє створювати складніші повітряні атаки.
Що відомо про північнокорейську KN-23
Окремо Ігнат розповів про використання Росією північнокорейської балістичної ракети KN-23.
За його словами, протягом останніх шести місяців українські військові зафіксували лише один випадок її застосування.
Йдеться про ракету, яку використали під час удару, внаслідок якого загинула родина поблизу Кривого Рогу. Спочатку фахівці розглядали кілька можливих типів озброєння, однак після дослідження уламків було встановлено походження ракети.
Українські вибухотехніки виявили характерні деталі, які дозволили ідентифікувати KN-23.
За словами Ігната, ця ракета фактично є копією російського «Іскандера».
Водночас у публічному просторі з’являлися й інші оцінки щодо характеристик KN-23. Тому конкретні технічні параметри та ефективність окремих зразків доцільно оцінювати з урахуванням даних фахівців та результатів аналізу уламків.
Чому мобільні пускові установки так важко виявити
Окремо Ігнат прокоментував питання можливого ураження російських пускових установок.
За його словами, це технічно можливо, але зробити це надзвичайно складно.
Причина полягає насамперед у мобільності таких систем.
Пускова установка ракетного комплексу може прибути на певну позицію, виконати необхідні дії, здійснити запуск і швидко залишити район.
У результаті момент, коли система перебуває на конкретному місці, може бути дуже коротким.
Саме тому навіть отримання інформації про район запуску не означає автоматичної можливості уразити саму пускову.
Війна розвідки та мобільності
Ситуація з мобільними ракетними комплексами демонструє одну з головних особливостей сучасної війни.
Для успішного виявлення цілі важливі не лише технічні можливості засобів спостереження, а й швидкість отримання та передачі інформації.
Чим більше часу проходить між виявленням об’єкта та передачею відповідних даних, тим вищою стає ймовірність, що мобільна система вже залишить район.
Тому боротьба з такими цілями значною мірою залежить від оперативності розвідки та координації.
Ігнат наголосив, що для протидії таким системам потрібні оперативні розвіддані, точність та швидкість дій Сил оборони.
Удар по пусковій — не єдиний спосіб зменшити загрозу
За словами представника Повітряних сил, увагу потрібно приділяти не лише безпосередньо пусковим установкам.
Важливими цілями є також виробництво ракет, їхнє транспортування та місця дислокації.
Це пов’язано з простою логікою: будь-яка складна система озброєння потребує розгалуженої інфраструктури.
Ракети необхідно виробляти, зберігати, транспортувати та готувати до застосування.
Тому зменшення можливостей для функціонування цієї інфраструктури потенційно може впливати і на інтенсивність подальших ударів.
Саме такий підхід Ігнат назвав одним із важливих напрямів протидії ракетній загрозі.
Реактивні дрони стають окремим викликом
П’ятикратне зростання використання реактивних БпЛА свідчить про те, що цей тип повітряної загрози поступово займає помітніше місце в російських атаках.
Ще донедавна головну увагу громадськості привертали великі хвилі ударних безпілотників та ракет.
Тепер до цього додаються швидкі дрони, які потребують іншого підходу до виявлення та протидії.
Це фактично ще один етап технологічної гонки.
Одна сторона намагається збільшувати швидкість, дальність та кількість повітряних цілей.
Інша змушена постійно вдосконалювати способи їхнього виявлення та захисту від них.
Чому масовані атаки стають складнішими
Сучасний повітряний удар дедалі частіше складається з різних типів цілей.
Одночасно можуть використовуватися ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а також швидші реактивні БпЛА.
Для системи захисту це означає необхідність працювати одразу з кількома різними загрозами.
Якщо повітряні цілі відрізняються за швидкістю та характеристиками, для них можуть бути потрібні різні способи протидії.
Саме тому кількість запущених апаратів є далеко не єдиним показником.
Не менш важливим є те, наскільки різноманітними стають ці цілі.
Нові технології змінюють характер війни
Війна безпілотників уже давно перестала бути окремим напрямом бойових дій.
Дрони використовуються для розвідки, ударів, коригування, спостереження та інших завдань.
Паралельно розвиваються системи, призначені для боротьби з безпілотниками.
У липні повідомлялося, що реактивні БпЛА стали значно активнішою частиною російських атак. Ще раніше Ігнат пояснював, що висока швидкість таких апаратів ускладнює їхнє перехоплення традиційними засобами, які розраховані на повільніші цілі.
Це означає, що повітряна війна поступово перетворюється на постійне технологічне змагання.
Що означає п’ятикратне зростання
Важливо не сприймати цифру «вп’ятеро» як автоматичну ознаку того, що реактивні дрони вже стали головною зброєю російських атак.
Йдеться про порівняння двох місяців — червня та липня.
Однак сам напрямок зміни є показовим.
Росія почала значно активніше використовувати реактивні БпЛА, а отже, українській системі захисту доводиться враховувати дедалі більшу кількість швидкісних цілей.
Це може вимагати подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення, а також удосконалення системи взаємодії між різними компонентами протиповітряної оборони.
Повітряна війна входить у нову фазу
Заява Юрія Ігната про п’ятикратне збільшення кількості реактивних БпЛА є черговим свідченням того, наскільки швидко змінюється характер повітряних атак.
Йдеться вже не лише про кількість ракет чи дронів.
На перший план виходять швидкість, різноманітність повітряних цілей, здатність одночасно використовувати різні типи озброєння та можливість швидко адаптуватися до роботи протиповітряної оборони.
Україна, своєю чергою, змушена постійно пристосовувати систему захисту до нових загроз.
І саме тут головним ресурсом стають не лише технічні засоби, а й швидкість ухвалення рішень, якість розвідданих та здатність оперативно реагувати на зміни.
П’ятикратний стрибок застосування реактивних безпілотників — це не просто нова цифра у військовій статистиці.
Це сигнал про те, що повітряна війна продовжує змінюватися, а технологічне протистояння навколо українського неба стає дедалі складнішим.
