Mосква готується оголосити про завершення часткового перемир’я, яке стосувалося лише енергетичної інфраструктури України. Цей 30‑денний мораторій, ініційований адміністрацією Дональда Трампа, мав стати першим кроком до ширшого припинення вогню. Однак, як заявили у Кремлі, він сплив і невдовзі буде офіційно анульований — навіть попри те, що бойові дії тривають повним ходом.
У Києві заявляють, що фактичний початок мораторію відбувся 25 березня, а не 18-го, як стверджують у Москві. Таким чином, українські військові вважають, що за їхнім календарем «перемир’я» триває ще кілька днів. Проте представники Кремля наполягають: «мораторій» завершено, і президент РФ Володимир Путін вже невдовзі ухвалить остаточне рішення щодо відновлення атак на українські енергетичні об’єкти.
Речник Кремля Дмитро Пєсков прямо звинуватив Україну в порушеннях умов угоди та заявив, що російські сили «ударяють виключно по військових цілях». Утім обидві сторони зводять наклепи одна на одну — Україна вказує на численні атаки на розподільні мережі в Полтаві, Харкові, Херсоні та Кривому Розі протягом усього місяця паузи. У свою чергу, Міноборони РФ бездоказово стверджує про постійні обстріли власних нафтопереробних заводів та АЗС з боку Києва.
Тіла лежать на землі після російського ракетного удару по житловому кварталу, внаслідок якого загинули мирні жителі, включно з дітьми, у Кривому Розі, Україна, 4 квітня 2025 року. На Часі медіа
Українські військові виносять тіло з тролейбуса після російського ракетного удару по Сумах, Україна, неділя, 13 квітня 2025 р. Володимир Гордієнко
Незважаючи на оптимізм переговорної команди Трампа, яка називала обмежене «перемир’я» важливим кроком на шляху до повного припинення вогню та мирних переговорів, надії на швидке вирішення не виправдалися. Російські міністри нещодавно висловилися вкрай песимістично. Міністр закордонних справ Сергій Лавров в інтерв’ю газеті Kommersant заявив, що ключові елементи мирної угоди досі не узгоджені, а умови Кремля є остаточними, а не «торговельною позицією». Він підкреслив, що Росія наполягає на визнанні анексованого Криму та низки східних областей, а також на нейтральному статусі України та її демілітаризації.
Це розходження з оптимізмом попередніх заяв відображає кризу довіри до переговорного процесу. Надій, що зустріч спецпредставника США Стіва Віткова з очільником РНФ Кирилом Дмитрієвим та особисті переговори з Путіним в Санкт‑Петербурзі принесуть прорив, значно зменшилося. Сам Вітков у Fox News говорив про «переконливі» розмови та «прагнення Кремля вирішити питання миру», але не надав жодних деталей щодо конкретних поступок чи компромісів.
Натомість європейські партнери США опинилися на узбіччі переговорів. Попри заплановані поїздки посла Rubio та Віткова до Парижа для обговорення ситуації в Україні, багато західних лідерів, зокрема Емманюель Макрон та Кір Стармер, виступають за створення «страхувальної сили» на випадок реалізації будь‑яких угод. Їхня ідея полягає в тому, щоб після підписання перемир’я в Україну ввели контингент, який би стримував можливі порушення з боку Росії.
Ціна зволікань дуже висока. У квітні по Україні було завдано два особливо жорстоких ракетних удари: у Сумах на Вербну неділю загинуло 34 мирних мешканці, понад сто отримали поранення; а в Кривому Розі 4 квітня атака на дитячий майданчик забрала життя 20 осіб, зокрема дев’ять дітей. На ці злочини світова спільнота відреагувала жорсткою критикою, але реальних санкцій та тиску на Кремль з боку США, як стверджують критики, так і не було.
На цій фотографії, поширеній російським державним агентством Sputnik, президент Володимир Путін тисне руку головному економічному переговорнику Кирилу Дмитрієву під час зустрічі з представником президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурз В'ячеслав Прокоф'єв/AFP
Замість цього Дональд Трамп переклав частину відповідальності на президента України Володимира Зеленського. У коментарях щодо атаки в Сумах він назвав її «помилкою» та звинуватив Київ у тому, що «сам допустив війну», оскільки нібито не підготувався до російського нападу. Такі заяви дедалі більше віддаляють перспективу досягнення справедливого миру.
Критики адміністрації Трампа вказують на бездіяльність у впровадженні загрозливих для Кремля санкцій. Хоча президент США погрожував введенням другорядних обмежень на російську нафту, реальних кроків так і не зробив. Тим часом Путін спокійно витримує інциденти, продовжує політику «затягування часу» й одночасно прагне урвати згоди, що легітимізують російські економічні та політичні інтереси.
Аналітики можуть погодитися з думкою, що нинішня стратегія Кремля полягає не в досягненні миру, а в перемозі шляхом вичікування: доки переговорний процес триватиме, російські війська зможуть реорганізуватися та зміцнити свої позиції. Жодних ознак готовності до компромісів із обох сторін поки що не видно — отже, питання про повернення до боїв за енергетику України, схоже, лише справа часу.
Якщо президент Трамп і справді наважиться на введення реальних санкцій або залучення європейських союзників до справжньої миротворчої місії, це може стати переломним моментом. Але за нинішніх умов, попри заяви про «вкрай важливу» угоду, зрушень у бік мирного завершення конфлікту не спостерігається, і українцям слід готуватися до нової хвилі атак уже найближчими днями.
