У російській Казані стартував саміт БРІКС, на якому зібралися лідери Китаю, Індії та низки країн Глобального Півдня. Очікується, що Володимир Путін використає цей захід як виклик Заходу, прагнучи показати, що спроби ізоляції Москви провалилися. У матеріалі ми розглянемо ключові аспекти саміту, обговоримо його учасників, і чи порушуватиметься питання України.
Що таке БРІКС і які країни до нього входять
БРІКС — це міжнародне об'єднання, що включає найбільші країни з економіками, що розвиваються. Ідея створення цієї групи була запропонована в 2001 році економістом Джимом О'Нілом, а вже у 2006 році за ініціативою російського президента Володимира Путіна відбулася перша зустріч лідерів Бразилії, Росії, Індії та Китаю в рамках Генеральної асамблеї ООН.
Спочатку об'єднання називалося БРІК, але в 2011 році до нього приєдналася Південна Африка, що дало назву БРІКС. На початку 2024 року до БРІКС приєдналися нові країни: Іран, Єгипет, Ефіопія та Об'єднані Арабські Емірати, що розширило кількість учасників до дев'яти. Ще близько 40 країн висловили зацікавленість у приєднанні до альянсу, серед них Туреччина, Казахстан та Азербайджан.
БРІКС — це платформа для обговорення різноманітних питань, зокрема економічного розвитку та політичної співпраці. Хоча на перший погляд об'єднання має економічну спрямованість, воно також набуває дедалі більшої політичної значущості, особливо в контексті сучасних геополітичних викликів.
Хто приїхав на саміт і хто проігнорував Путіна
На саміт у Казані прибули лідери 22 країн, включно з головою КНР Сі Цзіньпіном та прем'єром Індії Нарендрою Моді. Водночас кілька лідерів, зокрема президент Бразилії та Сербії, відмовилися від участі в заході. Присутність лідерів найбільших країн світу свідчить про те, що Путін намагається показати Росію як важливого міжнародного гравця, попри західні санкції та ізоляцію.
Окрім цього, присутність генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша викликала критику з боку України та її союзників. Київ висловив незадоволення тим, що глава ООН прийняв запрошення на саміт у Казані, але відмовився від участі у Глобальному саміті миру в Швейцарії.
Що на порядку денному саміту БРІКС
Офіційні заходи саміту розпочалися 23 жовтня. Основна увага приділяється питанням економічного розвитку та співпраці між країнами БРІКС. Зокрема, обговорюються ідеї створення спільної валюти, зменшення залежності від долара США та розвитку альтернатив до системи SWIFT для міжбанківських розрахунків. Проте ці питання викликають багато суперечок серед членів альянсу, тому просування таких ініціатив може бути ускладнене.
Попри те, що БРІКС намагається розширити свій вплив і залучати нових членів, об'єднання часто стикається з внутрішніми конфліктами інтересів. Китай і Росія активно підтримують розширення альянсу, тоді як Бразилія та Індія обережніше ставляться до цього.
Саміт БРІКС також є майданчиком для демонстрації того, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції. Однією з ключових цілей Путіна на цьому заході є спроба переконати інші країни підтримати ідею відмови від долара для глобальних розрахунків, але це малоймовірно, що знайде підтримку серед усіх учасників.
Україна серед тем саміту
Питання війни в Україні не є офіційною темою саміту, але воно може бути порушене під час кулуарних обговорень. Зокрема, очікується, що Путін спробує використати цей захід для просування російського бачення завершення війни. Президент України Володимир Зеленський попереджав, що Кремль може використати саміт для пошуку підтримки серед країн Глобального Півдня.
Індія та Китай можуть зіграти важливу роль у цих дискусіях. Прем'єр Індії Нарендра Моді вже заявляв про готовність своєї країни сприяти "врегулюванню конфлікту", хоча Індія традиційно займає нейтральну позицію у цьому питанні. Китай також може спробувати просунути свою мирну ініціативу щодо конфлікту, яка зосереджена на припиненні бойових дій без жодних гарантій для України.
На думку експертів, такі ініціативи можуть мати негативні наслідки для України. Якщо більшість країн БРІКС підтримають китайський план, це може стати серйозним ударом по дипломатичним зусиллям України та її західних партнерів.
Однак Путін, швидше за все, не буде активно просувати питання війни на офіційному рівні. Він, імовірно, спробує продемонструвати дипломатичність і вкотре заявить про готовність до переговорів, звинувачуючи Україну в небажанні діалогу. За словами помічника Путіна Юрія Ушакова, країни БРІКС узгодили спільну позицію щодо України, яка увійде до підсумкової декларації саміту. Що саме буде вказано в цьому документі, поки залишається невідомим, але можна припустити, що це буде дипломатично виважене формулювання, яке не викличе серйозних заперечень.
Висновки
Саміт БРІКС у Казані є важливим майданчиком для Росії, щоб показати свою значущість на міжнародній арені та продемонструвати, що спроби ізоляції не мали успіху. Путін використовує цей захід для зміцнення відносин із країнами Глобального Півдня, одночасно намагаючись просувати своє бачення війни в Україні.
Однак, як показує досвід попередніх років, подібні саміти рідко призводять до реальних змін. Незважаючи на обговорення широкого кола питань, багато з них залишаться на рівні теорії, а спроби Росії просунути свої інтереси можуть зустріти значний опір з боку окремих учасників саміту.
