Європейський Союз опинився на межі стратегічного провалу. Саміт Європейської ради став тестом не лише для підтримки України, а й для здатності ЄС бути реальним геополітичним гравцем. На тлі скорочення допомоги США та фінансової кризи Києва ставки для Брюсселя максимальні.
Ключове питання саміту — чи зможе ЄС використати заморожені російські активи для фінансування України. Йдеться про 210 мільярдів євро, без яких український бюджет у 2026 році ризикує отримати дефіцит понад 70 мільярдів і перейти до жорстких скорочень уже навесні.
Центром конфлікту стала Бельгія. Саме в Брюсселі, у фінансовому депозитарії Euroclear, зосереджена більшість російських резервів. Бельгійський уряд побоюється юридичних позовів, фінансової нестабільності та прямої помсти з боку Москви у разі реалізації плану.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо заявив: якщо ЄС провалиться, його авторитет буде «серйозно пошкоджений на роки». Для Берліна питання активів РФ — це питання довіри до Європи як до безпекового і фінансового центру, здатного діяти швидко.
Попри тиск, прем’єр Бельгії Барт Де Вевер не відступає. Його позиція має широку внутрішню підтримку, а дипломати визнають: менш ніж за добу до саміту компроміс виглядав ще віддаленішим, ніж кілька тижнів тому.
Крім Бельгії, застереження щодо використання російських активів висловили Італія, Болгарія та Мальта. Це створює для України небезпечну паузу, адже фінансова підтримка потрібна вже в першій половині наступного року.
Деякі країни, зокрема Німеччина та Латвія, запропонували обійти опір через голосування кваліфікованою більшістю. Формально це можливо, але на практиці без згоди Бельгії гроші Euroclear залишаться заблокованими, що робить такий сценарій майже символічним.
Якщо домовленості щодо активів РФ не буде, ЄС змушений шукати альтернативу. Єврокомісія обережно відкрила двері до спільного боргу, гарантованого майбутнім семирічним бюджетом ЄС. Це означає нову боргову архітектуру без участі Угорщини та Словаччини.
Такий підхід дозволив би профінансувати Україну без конфіскації активів Росії, але потребує складних юридичних конструкцій і політичної волі. Фактично це означає створення «Європи різних швидкостей» у питанні війни.
Паралельно з фінансами на саміті обговорюють і мирні переговори. Після шоку від американського плану з поступками Росії Київ разом з європейськими союзниками просунув альтернативу з гарантіями безпеки, наближеними до стандартів НАТО.
Президент Володимир Зеленський особисто бере участь у саміті, інформуючи лідерів про хід переговорів. У проєкті висновків ЄС уже закладено формулювання про «надійні та переконливі гарантії безпеки» для України, без зовнішнього диктату.
Для Європи це спроба повернути собі суб’єктність. Брюссель прагне показати, що рішення щодо власної безпеки ухвалюватимуться в Європі, а не у Вашингтоні чи Москві, навіть якщо це означає важкі внутрішні компроміси.
Окремим фоном саміту стала економічна конкурентоспроможність ЄС. Торговельний тиск США, експортні обмеження Китаю та питання тарифів змушують лідерів шукати баланс між безпекою і економікою, не жертвуючи підтримкою України.
Також на порядок денний повернулося розширення ЄС. Західні Балкани, зокрема Чорногорія, наближаються до членства, що знову піднімає питання реформування механізмів ухвалення рішень у союзі з понад 30 державами.
Саміт у Брюсселі став точкою істини. Або ЄС знайде спосіб профінансувати Україну й продемонструє єдність, або світ побачить союз, паралізований внутрішніми страхами. Для Києва це питання виживання, для Європи — питання довіри.
Заморожені російські активи перетворилися з фінансового інструменту на символ. Символ того, чи здатна Європа брати на себе ризики заради стратегічної мети. Відповідь на це питання визначить не лише хід війни, а й майбутню роль ЄС у світі.
