Спецпредставник президента Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог у коментарі ABC News визнав справедливими побоювання Росії стосовно подальшого розширення НАТО на схід і підтвердив, що Україна наразі не розглядається як кандидат на вступ до Альянсу. За словами Келлога, питання вступу України до НАТО «не перебуває на порядку денному» США, а далеко не всі члени блоку готові підтримати таку ініціативу, адже для прийняття нової країни необхідна згода усіх 32 держав-членів.
Келлог уточнив: «Ми не єдині, хто так вважає — можна назвати щонайменше ще чотири країни в НАТО, які поділяють цю точку зору. І це одна з ключових тем, які Росія може піднімати під час переговорів». Він також назвав виправданим занепокоєння Москви щодо можливого вступу до Альянсу не лише України, а й Грузії та Молдови. За його словами, остаточне рішення щодо політики розширення НАТО залишається за президентом, однак наразі США не просувають Україну в Альянс.
Келлог повідомив, що наступного тижня в Стамбулі планується об’єднати два меморандуми — український і російський — в єдиний документ, який стане основою для прямих двосторонніх переговорів. До обговорення меморандуму будуть залучені радники з питань нацбезпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. Він запевнив, що Дональд Трамп «фрустрований» через «нерозумність» позиції Володимира Путіна, оскільки Кремль продовжує обстріли українських міст незважаючи на мирні ініціативи.
За оцінкою Келлога, у війні проти України вже загинули або зазнали поранень не менше 1,2 мільйона осіб з обох боків, що свідчить про «індустріальний масштаб бойових дій». Саме тому, на його думку, припинення вогню та мирний процес мають бути пріоритетом усіх сторін. Він повторив заклик до Києва не відмовлятися від переговорів, навіть якщо Москва поки що не розкрила свої умови, та запевнив, що США і їхні союзники готові забезпечити відповідні гарантії.
Російська сторона вже анонсувала підготовку власного меморандуму з пропозиціями щодо «припинення вогню та налаштування тристороннього діалогу», але конкретних документів досі не надала. Українське МЗС наполягає на публічному обміні письмовими пропозиціями і чітких зобов’язаннях із боку Кремля щодо режиму тиші. Міністр Андрій Сибіга зазначав, що без фіксованого тексту меморандуму зустрічі в Стамбулі не мають сенсу, оскільки делегати не отримають повноважень для ефективного обговорення ключових пунктів.
НАТО офіційно підтримує політику «відкритих дверей», але висунення будь-яких нових кандидатів вимагає консенсусу всіх членів. Донині до Альянсу було прийнято лише країни, що виконали комплекс вимог із реформування оборонної та безпекової сфери, з гарантіями вирішення протиріч із сусідами. Вступ України та Грузії завжди супроводжувався суперечками всередині блоку через ризики ескалації з Росією.
Крім того, Захід активно обговорює майбутню систему гарантій безпеки для України поза механізмом НАТО. Серед пропозицій — багатосторонні угоди про невтручання з США, Великою Британією, Туреччиною та іншими союзниками, а також розширення програм військової допомоги. Експерти вказують, що подібні моделі можуть забезпечити Києву захист без формального членства в Альянсі, знизивши ризики прямого конфлікту з Росією.
У США тим часом готуються до чергових раундів санкцій: Трамп обіцяє нові обмеження проти енергетичного сектора РФ і відключення московських банків від транскордонних розрахунків. Це є додатковим важелем тиску, щоб схилити Кремль до переговорів. Водночас Вашингтон посилює співпрацю з європейськими партнерами в межах G7 задля координації санкційної стратегії й військової підтримки України.
Загалом, визнання Келлогом справедливості російських побоювань із приводу розширення НАТО є тактичним жестом — спробою зняти одну з головних перешкод для початку перемовин. Однак використання цього аргументу як цілком остаточного компромісу викликає занепокоєння серед українських експертів і політиків, які вважають, що гарантії безпеки повинні поширюватися на всю територію країни, а не лише на дипломатичні декларації.
Нині, коли Стамбул може стати наступним майданчиком для обміну меморандумами, важливо відслідковувати, чи призведе об’єднана пропозиція до конкретних кроків із припинення вогню та довгострокового миру. Відповідь Кремля на американську ініціативу й подальший хід переговорів визначать, чи зможе світ звести людські втрати до мінімуму, чи конфлікт матиме нові жахливі епізоди ескалації.
