Пропозиція Сполучених Штатів створити «вільну економічну зону» на частині Донбасу в обмін на виведення українських військ стала одним із найгостріших пунктів мирних переговорів. Президент Володимир Зеленський прямо заявив, що територіальне питання залишається ключовим каменем спотикання у спробах завершити війну з Росією.
Виступаючи перед журналістами в Києві, Зеленський повідомив, що Україна передала США оновлену 20-пунктну рамку мирного врегулювання. Вона має збалансувати американський 28-пунктний план, який у первинному вигляді в Києві вважали надто вигідним для Москви та потенційно небезпечним для українського суверенітету.
Суть американської пропозиції полягає у створенні «вільної економічної зони» на тих територіях Донбасу, які нині контролює Україна. За цим сценарієм ЗСУ мали б відійти з Донецької області, а російські війська формально не заходили б на цю частину регіону, що Кремль називає демілітаризованою зоною.
Однак, як підкреслив Зеленський, ключова проблема полягає у відсутності чіткого розуміння, хто саме керуватиме цією територією. Невизначений статус управління створює серйозні ризики, адже фактично може відкрити шлях до прихованого російського контролю під виглядом компромісного врегулювання.
Президент наголосив, що між сторонами досі немає спільного бачення щодо земельного питання. Українська позиція залишається жорсткою: будь-які територіальні поступки можуть бути ухвалені виключно українським народом шляхом референдуму, і лише за умов припинення бойових дій та надійних гарантій безпеки.
У межах переговорів також обговорюється можливе виведення російських військ з окремих ділянок у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Водночас лінію фронту в частково окупованих Запорізькій та Херсонській областях пропонується заморозити там, де вона проходить зараз.
Окремим чутливим пунктом є Запорізька атомна електростанція — найбільша в Європі, яка нині перебуває під контролем Росії. США запропонували варіант спільного управління станцією, але Москва наполягає на збереженні повного контролю, що викликає серйозні занепокоєння з точки зору енергетичної безпеки України.
Українські солдати обстрілюють російські цілі в Запорізькій області на сході України в жовтні. Пан Сі та пан Макрон наголосили, що між їхніми поглядами на війну все ще існує значна розбіжність — Тайлер Хікс
Переговори відбуваються на тлі зростаючого тиску з боку Вашингтона, який зацікавлений у швидкому досягненні мирної угоди. Росія водночас посилила наступальні дії на фронті та відновила масштабні удари по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись покращити свої позиції за столом переговорів.
Зеленський прокоментував інформацію про нібито встановлений президентом Дональдом Трампом різдвяний дедлайн для ухвалення мирної угоди. За його словами, США не озвучували жорстких часових рамок, однак прагнуть отримати чітке розуміння позиції Києва щодо запропонованого плану до кінця року.
Окрім базової рамки, майбутній мирний план передбачає окремі документи щодо гарантій безпеки та післявоєнного відновлення України. Київ наполягає, що будь-які гарантії мають бути юридично зобов’язувальними та ратифікованими парламентами союзників, зважаючи на негативний досвід попередніх міжнародних запевнень.
Президент України повідомив про ґрунтовні переговори з ключовими представниками американської адміністрації, включно з державним секретарем, міністром оборони та спеціальним посланцем Білого дому. Центральною темою залишаються механізми стримування Росії та недопущення повторної агресії після завершення війни.
Важливим для Києва є й питання збереження сильної армії. За словами Зеленського, нова редакція пропозицій передбачає чисельність українських збройних сил на рівні близько 800 тисяч осіб, що більше, ніж у попередніх версіях плану, і відповідає логіці довгострокової безпеки.
Таким чином, переговори щодо миру перебувають у критичній фазі. «Вільна економічна зона», Донбас, мирний план США, позиція Зеленського, територіальні поступки, гарантії безпеки, референдум в Україні, війна з Росією, демілітаризована зона, Запорізька АЕС, тиск Вашингтона, відновлення України, сильна армія, фронт і суверенітет залишаються взаємопов’язаними факторами, які визначатимуть майбутнє не лише України, а й усієї європейської безпеки.
