Новий сигнал із Вашингтона: Поворот до Москви чи зрада Європи?
На Мюнхенській конференції з безпеки 2025 року пролунали слова, які сколихнули європейську політичну еліту. Віцепрезидент США Джей-Ді Венс і міністр оборони Піт Гегсет дали чітко зрозуміти: Америка більше не вважає Європу своїм головним союзником. Ці заяви стали найвідвертішим сигналом за останні десятиліття, що адміністрація Дональда Трампа може розвернути американську зовнішню політику на користь Кремля. Для Володимира Путіна, який ще у 2007 році на тому ж форумі закликав до послаблення американського впливу в Європі, цей момент став тріумфальним.
Виступ Джей-Ді Венса у Мюнхені викликав справжній шок серед європейських лідерів. Віцепрезидент заявив, що основною проблемою для Америки є не Росія чи Китай, а сама Європа. Він розкритикував ЄС за придушення ультраправих рухів і заявив, що Сполучені Штати більше не мають наміру втручатися у внутрішні суперечки на континенті. Особливо жорстко Венс висловився про Румунію, де нещодавно скасували результати президентських виборів через викриття російського втручання. «Якщо вашу демократію може зруйнувати кілька сотень тисяч доларів на рекламу, то вона ніколи не була сильною», — заявив він.
Експерти одразу побачили у цих словах відлуння кремлівської риторики, яка вже роками намагається підірвати довіру до європейських інституцій. За даними Центру боротьби з дезінформацією НАТО, Росія з 2015 року витратила понад 300 мільйонів доларів на фінансування праворадикальних партій у Європі.
Головні тези для розмови пана Хегсета під час поїздки полягали в тому, що європейські країни повинні збільшити військові витрати та виробництво зброї, і що найбільшою загрозою національній безпеці США є потік мігрантів через їхній південний кордон. Вірджинія Майо
Перед своїм виступом у Мюнхені міністр оборони США Піт Гегсет шокував союзників у Варшаві. Він заявив, що Європа більше не повинна покладатися на постійну військову присутність США. Ці слова стали ударом по основі трансатлантичної безпеки, яка понад 80 років ґрунтувалася на присутності американських військ на континенті. Гегсет також підтвердив, що США більше не очолюватимуть контактну групу з підтримки України, передаючи лідерство європейським партнерам.
За даними Пентагону, від початку російського вторгнення у 2022 році США надали Україні військової допомоги на суму понад 67 мільярдів доларів. Проте після приходу адміністрації Трампа поставки скоротилися на 40%, що змусило Київ звернутися за підтримкою до Європейського Союзу.
Путін та його стратегія: Розділяй і володарюй
Політологи наголошують: головною метою Путіна завжди було послаблення єдності між США та ЄС. Ще у 2007 році на Мюнхенській конференції він заявив про необхідність створення «багатополярного світу», де Росія матиме вплив у Європі. Сьогодні, через 18 років, ця стратегія починає реалізовуватися.
Андрій Вайс, віцепрезидент Фонду Карнегі, пояснює: «Путін завжди розумів, що військова перемога над НАТО неможлива. Але зруйнувати Альянс зсередини, підтримуючи розкол між США та ЄС — цілком реально. Сьогодні адміністрація Трампа відкриває перед ним цю можливість».
Бійці 38-ї окремої бригади України готуються обстріляти позиції росіян біля Покровська, Україна, у листопаді. Тайлер Хікс
За даними Європейського агентства з безпеки, з 2018 року кількість дезінформаційних атак з боку Росії проти країн ЄС зросла на 150%, при цьому основними мішенями стали вибори, міграційні кризи та енергетична політика.
З початку другого терміну Трампа його адміністрація зробила кілька кроків, які в Кремлі зустріли з радістю:
- Закриття USAID — агенції, яка десятиліттями підтримувала демократію у Східній Європі.
- Призначення Тулсі Габбард головою розвідки США, відомої своїми проросійськими заявами.
- Зустріч Венса з лідером німецьких ультраправих, яких Кремль відкрито підтримує.
- Погроза торговою війною з ЄС, що послаблює економічний фронт проти Росії.
Європа на роздоріжжі: чи здатна вона чинити опір без США?
Заяви Венса та Гегсета стали каталізатором внутрішніх дискусій у Європейському Союзі. Розкол між країнами-членами стає дедалі очевиднішим:
- Польща, країни Балтії та Фінляндія закликають до посилення оборони та нарощування допомоги Україні.
- Франція та Німеччина, ослаблені внутрішніми кризами та зростанням праворадикальних сил, вагаються.
- Італія та Угорщина відкрито виступають за «переговори з Путіним» і зняття санкцій.
Президент України Володимир Зеленський наголосив: «Це не просто війна за території. Це війна за цінності. Якщо впаде Україна, впаде вся Європа».
Наталі Точчі, директорка Інституту міжнародних справ у Римі: «Адміністрація Трампа фактично оголосила ЄС опонентом. Якщо Європа не створить власний оборонний союз і не посилить підтримку України, вона ризикує стати жертвою угоди між Вашингтоном і Москвою».
Александр Баунов з Carnegie Russia Eurasia Center: «Путін бачить у Трампі ідеального партнера: лідера, який прагне послабити Європу і не цікавиться захистом демократичних цінностей. Цей момент може стати переломним у європейській історії».
Пан Путін і президент Трамп зустрічаються на саміті G-20 в Осаці, Японія, під час першого президентства пана Трампа в 2019 році. Ерін Шафф
Статистика: Скільки втратить Європа без підтримки США?
За даними Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR):
- 80% оборонних витрат НАТО забезпечували США.
- 70 тисяч американських військових дислоковані у Європі.
- Потенційний розрив економічних зв’язків з США може коштувати ЄС 2,5% ВВП щорічно.Сигнали з Вашингтона на Мюнхенській конференції стали попередженням для Європи: старий світовий порядок, побудований на трансатлантичному альянсі, тріщить по швах. Путін отримує шанс на реванш, але чи готова Європа протистояти цьому виклику без підтримки США?
Ця криза — не лише про Україну чи НАТО. Це битва за майбутнє світового порядку. І хоча адміністрація Трампа схиляється до угоди з Кремлем, саме Європа зараз має нагоду продемонструвати силу, від якої залежить її майбутнє.
