Спільна декларація між Сполученими Штатами та Україною створює прецедентний механізм спільного розподілу прибутків від українських мінеральних ресурсів, який покликаний забезпечити довгострокове стратегічне партнерство та зацікавити адміністрацію Дональда Трампа у підтримці мирного врегулювання трирічного протистояння з Росією. У середу у Вашингтоні й Києві одночасно оголосили про підписання угоди, що відкриває американським інвесторам пріоритетний доступ до нових проєктів із видобутку алюмінію, графіту, нафти й природного газу та гарантує США перше право вимоги на доходи від спільного інвестиційного фонду.
За словами міністра фінансів США Скота Бессента, це партнерство покликане продемонструвати Москві відданість Вашингтона «процесу миру на засадах вільної, суверенної й процвітаючої України». Його українська колега, перша заступниця прем’єр-міністра Юлія Свириденко, підписуючи документ, наголосила на збереженні України повного контролю над надрами, інфраструктурою та ключовими активами держави. Обидві сторони отримують рівні голоси при управлінні фондом, а прибутки реінвестуватимуться у відновлення пошкодженої війною економіки та розвиток інноваційних технологій.
Основною суперечкою в переговорах стала роль вже наданої США військової допомоги. Спочатку Білий дім наполягав на тому, що Київ повинен врахувати як борг сотні мільярдів доларів допомоги, наданої з 2022 року після повномасштабного російського вторгнення. Українська сторона наполягала на тому, щоб угода торкалася винятково майбутніх надходжень із нових проєктів і не містила пунктів про повернення вже отриманих коштів. Зрештою, компроміс полягав у тому, що участь США в інвестиційному фонді здійснюватиметься за рахунок майбутньої військової допомоги, а зобов’язання щодо попередньо наданої підтримки не включені до умов договору.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Трампом у Білому домі в лютому. Дуг Міллс
Політичний контекст цієї угоди важко переоцінити: Дональд Трамп, який неодноразово погрожував «вийти з переговорів», якщо Київ не запропонує йому вигідних економічних умов, отримав прямий фінансовий інтерес у відбудові України. Ідея надати США «долю» в українських мінералах належить президенту Володимиру Зеленському: ще торік у листопаді під час зустрічі в Trump Tower він запропонував Трампу зацікавитися українським підґрунтям. Це мало підштовхнути адміністрацію до активної підтримки припинення вогню та укладення мирної угоди з Росією.
Втім деталізація угоди може стати вирішальною: представник Казначейства США офіційно повідомив, що Урядова корпорація з міжнародного фінансування розвитку (DFC) працюватиме з українською стороною над остаточним формулюванням технічних положень. Той самий урядовий представник уточнив, що остаточні гарантії щодо продовження американської військової підтримки — не частина цього документу, а предмет окремих домовленостей, які ще належить узгодити. Сьогодні, коли на фронті точаться запеклі бої, подальша підтримка Збройних Сил України залишається головним пріоритетом Києва.
Аналітики відзначають, що Україна має потенціал виявити понад двадцять стратегічно важливих мінералів, серед яких — уран, літій, рідкісноземельні елементи та високоякісний графіт. За оцінками провідних консалтингових компаній, обсяг таких ресурсів може перевищувати трильйон доларів, проте через застарілі геологічні карти радянського зразка й неповну верифікацію даних суттєва частина запасів досі не вивчена докладно. Наразі Україна отримує близько одного мільярда доларів роялті щорічно, натомість потенційні доходи для інвесторів значно вищі — це стимул для залучення капіталу та нових технологій.
Екскаватор копає, поки гірничодобувні самоскиди їздять по відкритому кар'єру спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, Україна, 23 квітня 2025 року Томас Пітер
Уранова шахта в Неопалимівці, Україна. Брендан Гоффман
Після завершення процедури ратифікації в обох державах (в Україні — у Верховній Раді, в США — у Конгресі) ключовим буде швидкий запуск перших інвестиційних проєктів. Уряд вже подав до парламенту зміни до законодавства, що спрощують процедуру видачі ліцензій на розвідку й видобуток корисних копалин, гарантують захист приватних інвестицій та передбачають суворе дотримання екологічних стандартів. Аналітики називають це «строкатим балансом між ліберальною економічною політикою та соціальною відповідальністю», необхідним для успішної відбудови.
Критики угоди вказують на ризик надмірної залежності України від американського капіталу та можливість нав’язування неприємних умов у майбутньому. Деякі експерти звертають увагу на потребу транспарентності в роботі інвестиційного фонду: хто й як контролюватиме використання коштів, які галузі фінансуватимуться першочергово, і як будуть захищені інтереси місцевих громад. Утім прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму телеграм-каналі закликав до єдності навколо угоди: «Це крок уперед для нашої економіки та безпеки. Ми отримаємо реальні інвестиції, нові робочі місця та технології».
Дипломати провідних країн Європейського Союзу зустріли угоду з обережним оптимізмом, відзначаючи, що українська економіка потребує масштабного вливання капіталу для відновлення інфраструктури та енергетичної незалежності. Водночас Брюссель закликає Київ не забувати про інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС і дотримання європейських норм. У проєкті документа передбачено спеціальні положення, які унеможливлюють конфлікт з євроінтеграційним курсом України.
Самоскид проїжджає повз кар'єр спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, Україна, 23 квітня 2025 року. Томас Пітер
В умовах затяжної війни та зміни інтересів у світовій політиці цей історичний документ може стати каталізатором як економічного зростання, так і нового раунду переговорів щодо безпеки. Володимир Зеленський уже заявив, що подальше підписання угоди щодо гарантій безпеки залежить від цього мінерального пакету, і висловив сподівання, що Трамп «нарешті побачить Україну не як дірку для фінансування, а як надійного партнера з реальними активами».
Тепер майбутнє угоди залежить від успішного поєднання трьох ключових чинників: швидкого юридичного закріплення домовленостей, прозорості механізмів управління спільним інвестиційним фондом та збереження міцної військової підтримки США у переговорах із Росією. Якщо всі ці елементи злагоджено запрацюють, Україна може отримати не лише значний економічний поштовх, а й надійніший запобіжник від майбутньої агресії, адже американські інвестиції будуть зацікавлені в стабільному миру та розвитку на «чорному континенті» Європи.
Квіти ростуть навколо затопленого кар'єру, що є спадщиною уранової промисловості Радянського Союзу, на тлі нападу Росії на Україну, у Жовтих Водах, Україна, 24 квітня 2025 року. Томас Пітер
