Україна та Сполучені Штати відзвітували про готовність невідкладно підписати довгоочікувану угоду щодо розробки українських родовищ рідкісних мінералів, але напередодні церемонії з’явилася останньомоментна неузгодженість, яка може відтермінувати завершення переговорів. За словами Скота Бессента, міністра фінансів США, “ми готові підписати”, але київська сторона вирішила внести кілька останніх коректив до тексту, які, за її оцінкою, варто ретельно опрацювати перед остаточним затвердженням.
Представник США повідомив, що український чиновник уже вирушив до Вашингтона для підписання угоди, але за інформацією з дипломатичних кіл, американська сторона наполягала на парафуванні двох додаткових технічних документів, що Київ вважає передчасним. Бессент спростував будь-які спроби змінити умови, узгоджені впродовж уїк-енду, та висловив упевненість, що остаточний текст буде відкориговано найближчими годинами.
Ця угода є ключовим елементом стратегії України щодо зміцнення відносин із адміністрацією президента Дональда Трампа та Білим домом у контексті трирічної війни з Росією. Головна мета — гарантувати США пріоритетний доступ до багатих покладів рідкісних земель, водночас зберігши український контроль над запасами та надходженнями від нових ліцензій.
Проєкт основної домовленості, ознайомлений агентством Reuters, підтверджує вилучення з умов угоди обов’язку України відшкодовувати США витрати на попередню військову допомогу. З 2022 року Сполучені Штати стали найбільшим донором Києва, надаючи понад 72 мільярди доларів (понад 64 мільярди євро) допомоги, що підтверджують дані німецького Інституту Кіля. Трамп неодноразово наголошував, що Америка має отримати щось натомість за надану підтримку, і тому сторони дійшли згоди щодо майбутнього розподілу прибутків від розробки ресурсів.
Попри те, що проєкт угоди надає США преференційні права на участь у нових ресурсних проєктах, він не передбачає автоматичної частки в уже існуючих родовищах або газовій інфраструктурі України. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав документ “справжньою рівноправною, стратегічною угодою про спільні інвестиції у розвиток і відновлення України”, підкреслюючи, що кожна зі сторін отримає вигоду від довгострокового партнерства.
Самоскид проїжджає повз кар'єр спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, Україна, 23 квітня 2025 року. Томас Пітер
Однією з головних умов стало створення спільного українсько-американського фонду реконструкції, якому дістанеться 50 % доходів від роялті та прибутків держави за новими ресурсними дозволами. Проте в проєкті договору не деталізовано механізми розподілу коштів фонду, порядок прийняття рішень та категорії бенефіціарів, що, за словами Шмигаля, буде врегульовано в додаткових технічних документах після підписання основного договору.
Київ наполягає, що залишить за собою повний контроль над усіма своїми ресурсами: “Україна робитиме свій внесок лише з нових ліцензій і роялті на мінеральні ресурси, половину з яких передаватимемо у спільний фонд на десять років”, — повідомив прем’єр. Сполучені Штати, в свою чергу, можуть зарахувати до свого вкладу в фонд майбутню військову допомогу, не враховуючи вже надані пакети допомоги.
Раніше, 18 квітня, було підписано меморандум про наміри, у якому йшлося про завершення переговорів до 26 квітня та якнайшвидше офіційне укладення угоди. Нинішній зрив останнього моменту пов’язують зі спробою пришвидшити узгодження додаткових положень, від чого Україна утримується задля детальної юридичної перевірки кожного рядка.
У результаті підписання цієї угоди Україна отримає не лише економічну вигоду від стратегічно важливих інвестицій у власні родовища, а й суттєве політичне підґрунтя для закріплення американської підтримки в умовах затяжного конфлікту з Росією. Однак остаточний ефект залежатиме від чіткості механізмів управління спільним фондом та від того, чи вдасться Києву паралельно домогтися формалізації безпекових гарантій на міжнародному рівні. У разі успішного затвердження всіх документів ця угода стане одним із найважливіших економічно-стратегічних кроків України за останні роки.
Квіти ростуть навколо затопленого кар'єру, що є спадщиною уранової промисловості Радянського Союзу, на тлі нападу Росії на Україну, у Жовтих Водах, Україна, 24 квітня 2025 року. Томас Пітер
