Нова хвиля тарифів, оголошена адміністрацією Дональда Трампа, стала серйозним випробуванням для Європейського Союзу. Як повідомляє газета Дейком, під загрозою опинилася торгівля з найбільшим у світі споживчим ринком — Сполученими Штатами, які у 2024 році забезпечили понад $18,8 трильйона внутрішнього попиту. У відповідь Брюссель шукає нових партнерів, і Китай — один із найбільших претендентів, хоча й не найзручніший.
Раніше відносини між Пекіном і ЄС були напруженими. Брюссель неодноразово звинувачував Китай у надвиробництві, демпінгу та спотворенні глобальних цін. Європейські лідери також жорстко критикували нейтральність Пекіна щодо війни в Україні. Але нинішня ситуація змушує Європу переосмислити свої підходи.
США щойно запровадили 20-відсоткові загальні тарифи на імпорт з ЄС, окремі сектори — зокрема автомобільний — зіткнулися з митами понад 30%. У відповідь ЄС готує власний список товарів для дзеркальних тарифів, а вже наступного тижня обіцяє представити перший перелік.
Водночас Китай опинився під ще жорсткішими санкціями США — понад 50% на деякі категорії товарів. Це може призвести до переорієнтації китайського експорту з Америки на Європу, що, з одного боку, відкриє нові можливості, а з іншого — загострить існуючі ризики.
Як зазначає аналітикиня Центру досліджень Росії, Європи та Азії в Брюсселі Тереза Феллон: «Європа опинилася у вкрай складному становищі. Існує два можливі сценарії розвитку — зближення з Китаєм або поглиблення конфлікту».
Минулого року ЄС запровадив підвищені мита на китайські електромобілі, звинувачуючи Пекін у демпінгу. Але цього тижня, як стало відомо, дві сторони погодились відновити переговори щодо постачання електромобільних компонентів. Представник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл підтвердив намір «по-новому оцінити ціноутворення та ланцюги постачання».
Водночас в ЄС не виключають, що новий потік дешевих китайських товарів, спрямований в обхід США, може загрожувати європейському ринку. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн застерегла: «Ми не можемо поглинути надлишкову світову продукцію, і не приймемо політику демпінгу».
ЄС вже активно диверсифікує зовнішньоекономічні зв’язки — розширює торгівлю з Індією, Південною Кореєю, Мексикою, ПАР та Бразилією. Особливу роль відведено Канаді та Великій Британії, з якими Брюссель поглиблює співпрацю в галузі безпеки.
Але жоден із цих ринків не може повноцінно замінити США: у 2024 році ВВП споживчого ринку США становив $18,8 трлн, у ЄС — близько $10 трлн, у Китаї — $7 трлн. Таким чином, математично логічною виглядає ставка на Китай, але геополітична ціна такого кроку надто висока.
Ноа Баркін, експерт Фонду Маршалла в Берліні, наголошує: «Тарифи Трампа можуть спровокувати масове перекидання китайського експорту в бік ЄС. Це стане викликом для Брюсселя, і, ймовірно, активує весь арсенал європейської торговельної політики». Йдеться про можливе запровадження нових мит, антидемпінгових розслідувань і навіть заходів на рівні СОТ.
Водночас Пекін демонструє готовність до переговорів. У китайському Мінкомерції цього тижня заявили, що сторони домовилися активізувати діалог, зокрема щодо цінової політики в автопромі. Але чи вдасться цей діалог утримати баланс — питання відкрите.
Ставлення ЄС до Китаю залишається амбівалентним. У Давосі в січні фон дер Ляєн зазначила: «Ми маємо конструктивно взаємодіяти з Китаєм, де це можливо». Але йдеться радше про обережне економічне співіснування, а не про стратегічне зближення.
Ризики від співпраці з КНР виходять далеко за межі економіки: питання прав людини, впливу на країни Глобального Півдня, підтримки РФ у війні проти України залишаються болючими темами в європейському політичному дискурсі.
Очікується, що у 2025 році відбудеться саміт ЄС–Китай, хоча дата й місце досі не визначені. Він стане ключовим моментом у формуванні нового вектора: чи наблизяться сторони під тиском США, чи навпаки — закріплять взаємну недовіру.
Європа залишається на роздоріжжі — між економічним прагматизмом і стратегічною обережністю, між пошуком нових ринків і захистом власного. Тарифи Трампа — не лише фінансовий виклик, а й тест на дипломатичну витримку, економічну кмітливість і політичну далекоглядність.
