Влада та муніципалітети країни готуються до можливого напливу заявників, тоді як експерти попереджають про юридичні нюанси та невизначеність щодо майбутнього статусу тимчасового захисту.
Для сотень тисяч українців, які знайшли прихисток у Німеччині після початку повномасштабної війни, найближчі роки можуть стати визначальними у питанні подальшого життя в Європі. Уже навесні 2027 року значна частина громадян України потенційно зможе претендувати на отримання німецького громадянства, оскільки спливе стандартний п’ятирічний термін проживання, необхідний для подання заяви на натуралізацію.
Саме ця перспектива вже зараз викликає занепокоєння серед місцевих органів влади Німеччини. Як повідомляє німецьке видання Welt, у країні активно обговорюють можливі наслідки різкого збільшення кількості заяв на громадянство від українців, які прибули після 2022 року.
Питання стало настільки актуальним, що у квітні його розглядав Комітет з правових питань Асоціації міст Німеччини. Представники муніципалітетів звернули увагу на ризик того, що велика кількість українських біженців одночасно досягне необхідного строку проживання для подання документів на натуралізацію. У результаті це може створити додаткове навантаження на державні структури, які вже зараз працюють на межі своїх можливостей.
За офіційними оцінками, сьогодні у Німеччині проживає близько 1,3 мільйона українців, які залишили батьківщину через війну. Для багатьох із них Німеччина стала не лише тимчасовим притулком, а й місцем, де вони працюють, навчаються, створюють нові соціальні зв’язки та будують майбутнє.
Особливо актуальним питання громадянства може стати у зв’язку з невизначеністю щодо подальшої долі механізму тимчасового захисту. Хоча Європейський Союз розглядає можливість його продовження, багато українців уже замислюються над довгостроковими варіантами легалізації свого перебування в країнах ЄС.
Згідно з внутрішнім документом, який опинився у розпорядженні журналістів Welt, органи, що займаються питаннями громадянства, попереджають про можливе перевантаження системи. У деяких містах чиновники навіть використовують формулювання про ризик «остаточного перевантаження», якщо кількість заявників різко зросте одночасно.
Водночас ситуація залишається складною через відсутність єдиного підходу до питання натуралізації українців. У різних регіонах Німеччини по-різному трактують можливість отримання громадянства для осіб, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту.
Частина муніципалітетів уже почала обговорювати необхідність розширення штатів та залучення додаткових працівників для обробки майбутніх заяв. Інші ж наполягають, що чинний статус за параграфом 24 Закону про перебування не може автоматично вважатися достатньою підставою для натуралізації.
Керівник Берлінського державного управління з питань імміграції Енгельхард Мазанке зазначив, що проблема можливого збільшення кількості заявників активно обговорюється ще з початку 2025 року. За його словами, значна частина українців уже інтегрувалася в німецьке суспільство.
Сьогодні близько третини працездатних українських біженців мають роботу та сплачують внески до системи соціального страхування. Це означає, що вони поступово виконують одну з ключових умов успішної інтеграції, яка враховується під час розгляду питань про громадянство.
Подібні очікування мають і окремі адміністративні округи країни. Зокрема, у Лері в Нижній Саксонії вже обговорюють необхідність залучення додаткових кадрових ресурсів для роботи з майбутніми заявниками. В окрузі Штормарн прогнозують, що українці можуть стати однією з найбільших груп серед претендентів на громадянство після 2027 року.
Водночас не всі регіони поділяють такі побоювання. В окрузі Ульцен та місті Фленсбург заявляють, що не очікують різкого збільшення кількості звернень, оскільки нинішній статус тимчасового захисту, на їхню думку, сам по собі не створює підстав для автоматичної натуралізації.
Додаткову складність створює юридична невизначеність. Керівник досліджень Експертної ради з питань інтеграції та міграції Ян Шнайдер наголошує, що чинне законодавство фактично виключає можливість прямого отримання громадянства на основі самого лише статусу тимчасового захисту.
Однак експерт звертає увагу на те, що німецькі органи влади в окремих випадках можуть ухвалювати рішення на власний розсуд. Саме тому остаточна практика застосування законодавства може відрізнятися залежно від конкретного регіону та обставин заявника.
На тлі цих дискусій тривають і дебати щодо майбутнього українських біженців у Європейському Союзі загалом. ЄС планує продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців до 2028 року. Водночас останнім часом активно обговорюються можливі зміни щодо окремих категорій громадян, зокрема чоловіків призовного віку.
Після появи відповідних повідомлень українська влада наголосила, що виступає за добровільне повернення громадян додому після завершення війни та не підтримує будь-які примусові механізми. У Міністерстві закордонних справ України також підкреслили, що держава зацікавлена у збереженні чинних гарантій тимчасового захисту для всіх українців, які законно перебувають на території країн ЄС.
Попри наявні юридичні нюанси та різні трактування законодавства, вже зараз очевидно, що 2027 рік може стати переломним для великої кількості українців у Німеччині. Саме тоді тисячі людей, які вимушено залишили свої домівки через війну, отримають шанс визначитися зі своїм майбутнім та, можливо, зробити наступний крок до повноцінної інтеграції в німецьке суспільство.
