Заяви Дональда Трампа про стрімке підвищення торгових тарифів на китайські товари до 145 % стали каталізатором такої потуги націоналізму, якої не бачив світ після початку пандемії. Усе більше підприємців на східному узбережжі, державних чиновників і навіть противників режиму Сі Цзіньпіна заявляють про готовність об’єднатися навколо партії, щоб вистояти проти «небезпечного економічного удушення» з боку США. Спочатку споживачі та інвестори в Китаї скаржилися на жорсткі локдауни, уповільнення зростання економіки та переслідування підприємців, але тепер вони отримали зовнішнього ворога, який дозволив згуртуватися перед новими випробуваннями.
Наростання напруги відбувається на фоні розчарування в урядовій політиці «нульового ковідного толку» та кризи нерухомості, що гальмує внутрішній попит. Але замість критики керівництва, протестні настрої перетворилися на «матеріалізовану» єдність — бізнесмени, які раніше мали претензії до центральної влади, нині закликають не відступати. «Коли зовнішній ворог тисне, ми повинні стояти пліч-о-пліч із нашим лідером», — говорить Джеймс Чжан, експортёр меблів із Нінбо, який отримує 60 % виручки від поставок у США. За його словами, будь-які поступки Трампу «відкрили б шлях до подальших ультиматумів» і поставили б китайську економіку на межу катастрофи.
Економічний ефект від тарифів уже відчули сотні галузей: виробники електроніки втратили ключові прибутки, а текстильні фабрики опинилися перед вибором — підвищувати ціни або шукати нові ринки збуту. Bloomberg Economics підрахував, що при збереженні рівня мит понад 80 % китайського експорту до США може опинитися під загрозою, що знизить ВВП КНР щонайменше на два відсотки. Проте влада сприймає це як випробування, здатне зміцнити «новацію в обороні» та прискорити реструктуризацію економічної моделі на основі внутрішнього споживання та торгівлі з іншими регіонами.
Водночас Вашингтон відчуває тиск власних джерел підтримки: багато республіканських законодавців та лідерів бізнесу вже засумнівалися в доцільності надто жорсткої кампанії проти Китаю. Тиск на фондовому ринку та побоювання зростання цін змушують Трампа тимчасово відкликати частину митних заходів, але в КНР це сприймають як чергову спробу «перемкнути людей проти власного уряду». Навіть представники Національної ради безпеки США визнають, що подібна стратегія може зіграти Китай у довгостроковій перспективі.
Уряд Сі Цзіньпіна мобілізує свої інструменти: від великих стимулів для інфраструктурних проєктів до прямих ін’єкцій ліквідності в банки й держкорпорації. Одночасно у соціальних мережах — WeChat, Xiaohongshu, Douyin — розгорнулися хвилі мемів і штучно згенерованого контенту, який зображує американців як жадібних до митних стягнень агресорів. Офіційні ЗМІ, включно з агентством Xinhua, активно поширюють тези про «спільну загрозу США», що остаточно мінімізує внутрішню критику та підсилює відчуття «зовнішнього згуртування».
Аналітики зазначають, що така патріотична кон’юнктура дає Сі важливий політичний ресурс напередодні ключових внутрішніх реформ і кадрових перестановок. Він може перенаправити суспільне обурення з нагальних економічних проблем, таких як дефляція та спад у будівництві, на «боротьбу з агресором» — так само, як це було за часів Мао Цзедуна під час Культурної революції, коли зовнішні ультиматуми виправдовували радикальні внутрішні чистки. У Пекіні наголошують: будь-які зміни статусу Тайваню чи амбіції в технологічному секторі — логічне продовження «великої китайської мрії».
Зважаючи на те, що США одночасно обмежують діяльність USAID і Voice of America, Китай дедалі більше веде власну дипломатію через ініціативу «Поясу та Шляху» й розвиває партнерства в Азії, Африці та Латинській Америці. Уряд інтенсивно пропонує інвестиції та кредити країнам, які шукають альтернативу західному впливу, демонструючи «м’яку силу» як засіб протидії американській ізоляціоністській риториці.
Тим часом серед експортерів та виробників поширюється практика пошуку нових ринків: багато підприємств у Гуандуні та Шанхаї вже укладають контракти з Європою, Південно-Східною Азією та Близьким Сходом. Alibaba, JD.com і PDD Holdings запустили програми пільгових умов для малих та середніх підприємств, які відправляють товари на внутрішній ринок, компенсуючи втрати від американських мит. Урядові органи створили «гарячі лінії» для допомоги експортерам із митними процедурами та субсидіями на нові логістичні маршрути.
Проте головне питання — як довго протримається ця хвиля патріотизму, коли реальна економічна ситуація погіршиться ще дужче. Уже зараз споживчі настрої стагнують: багатьом сім’ям доводиться економити на товарах тривалого користування, а безробіття в обробній промисловості зростає. Експерти Гарвардської школи Кеннеді вказують, що реальні труднощі можуть зруйнувати єдність, якщо уряд не зможе гарантувати робочі місця та стабільні доходи.
Найближчі місяці стануть тестом для політики Сі Цзіньпіна. Чи вдасться зберегти соціальний компас наративом про зовнішнього ворога, чи економічний тиск спровокує новий виток невдоволень — покаже найближчий квартал. Поки що Трамп без умислу надав китайському лідерові потужну «точку консолідації», але довгостроковий баланс сил залежить від здатності обох держав адаптуватися до нової торгової реальності.
