Початок студентського життя мав стати для першокурсників днем знайомств, привітань і перших спільних фотографій. Натомість урочистість у Києві опинилася в центрі уваги через питання, яке під час війни має значно більшу вагу, ніж звичайна організаційна помилка: чи можна продовжувати масовий захід просто неба, коли в місті вже оголошено повітряну тривогу.
Йдеться про посвяту нових студентів Київського університету інтелектуальної власності та права. Подію організували 8 вересня близько 11:00 на прилеглій до навчального корпусу території в Дарницькому районі. На захід прийшли вступники та їхні батьки. Частину церемонії транслювали в соціальних мережах, а відео згодом поширили столичні Telegram-канали.
Найбільше запитань виникло через те, що під час церемонії в Києві оголосили повітряну тривогу. За інформацією поліції, після сигналу захід не було належним чином зупинено, а люди певний час залишалися на відкритій території. Саме ця обставина стала підставою для уваги правоохоронців.
У поліції Києва повідомили, що за фактом події розпочато кримінальне провадження. Відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості. Слідчі встановлюють усі обставини: хто ухвалював рішення щодо проведення церемонії після оголошення тривоги, чи були відповідальні за безпеку особи та які заходи вживалися для захисту людей.
У самому університеті ситуацію прокоментували у формі вибачення. Адміністрація закладу попросила вибачення у студентів та їхніх батьків через переривання святкового заходу після оголошення повітряної тривоги. Водночас правоохоронці перевіряють, чи достатньо швидко та правильно організатори відреагували на небезпеку.
У навчальному закладі також повідомили, що на масштабній посвяті був присутній президент університету, академік Сергій Ківалов. За даними вишу, цьогоріч його студентами стали понад дві тисячі абітурієнтів.
Цей випадок показує проблему, з якою українські навчальні заклади стикаються щодня. Війна змушує змінювати не лише навчальні програми чи розклад занять, а й сам підхід до проведення звичних церемоній. Те, що в мирний час могло здаватися організаційною деталлю, тепер здатне перетворитися на питання життя і смерті.
Для батьків першокурсників ця ситуація особливо болюча. Посвята мала стати моментом гордості — першою великою подією після вступу їхніх дітей до університету. Але будь-яке святкування під час повітряної тривоги неминуче відходить на другий план. Жодна промова, трансляція чи урочисте фото не можуть бути важливішими за можливість людей опинитися в безпечному місці.
Повітряна тривога в Києві 8 вересня лунала від самого ранку. Близько 11:00 у столиці оголосили жовтий рівень небезпеки через загрозу безпілотників. У цей період також повідомлялося про удари по приміщеннях телеканалів «Ми-Україна» та «Ми-Україна+», де журналісти працювали у прямому ефірі національного телемарафону «Єдині новини». Унаслідок атаки, за наявною інформацією, постраждали п'ятеро людей.
На цьому тлі історія з університетською посвятою набуває ширшого значення. Вона вже не лише про один захід чи конкретне рішення організаторів. Це питання того, наскільки правила безпеки стали частиною повсякденного життя українців і чи готові відповідальні особи ставити їх на перше місце навіть тоді, коли йдеться про давно заплановане свято.
Остаточну оцінку діям посадових осіб має дати слідство. Сам факт відкриття провадження ще не означає встановлення вини конкретних людей. Правоохоронці мають з'ясувати, чи були порушені вимоги безпеки.
Однак головний висновок цієї історії очевидний уже зараз. В умовах постійної загрози будь-який масовий захід повинен мати чіткий сценарій на випадок тривоги. Урочистість можна перенести, перервати або провести іншим разом. Небезпеку — ні.
