Перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свіриденко оголосила про «значний прогрес» у двосторонніх переговорах із США щодо так званої мінеральної угоди. За її словами, українські та американські технічні групи ретельно пропрацювали положення контракту, а юридичні служби обох сторін вже скоригували кілька пунктів у проєкті. Попередній документ — меморандум про взаєморозуміння — планується підписати найближчим часом, щоб зафіксувати досягнуті домовленості на першому етапі.
Ініціатива президента США Дональда Трампа передбачає укладення спеціальної мінеральної угоди з Україною як частину ширшої стратегії для прискорення переговорів про мир у війні з Росією та одночасного відшкодування коштів, витрачених Америкою на військову допомогу Києву. Раніше Трамп оцінював обсяг цієї допомоги у близько 300 мільярдів доларів, але за даними Bloomberg, нещодавно Вашингтон зменшив цю оцінку до приблизно 100 мільярдів, посилаючись на перегляд методики підрахунку й критерії для включення тих чи інших видів підтримки.
Юлія Свіриденко наголосила, що Україна не визнає надану раніше військову допомогу у вигляді позик і наполягає на тому, що жодних зобов’язань із повернення коштів у неї немає. Проте мінеральна угода має створити механізм, за яким доходи від видобутку корисних копалин як державними, так і приватними компаніями на території України спрямовуватимуться до спільного інвестиційного фонду за участю США. Згодом частина цих коштів могла б бути використана для фінансування держоборонного замовлення, відбудови постраждалих регіонів, а також для розвитку інфраструктури й науково-дослідних проєктів.
Заступник міністра економіки України Тарас Качка у коментарі для національного телебачення підтвердив, що переговори тривають і що вже в найближчі тижні може бути підписано попередній меморандум. «Фінальний документ цього тижня не підпишемо — ще потрібно опрацювати низку технічних деталей і доопрацювати ідеї, запропоновані американською стороною», — зазначив Качка.
Законодавче оформлення угоди потребуватиме ратифікації в українському парламенті та затвердження в Конгресі США. За словами Свіриденко, проект створить додаткові можливості для інвестицій і сприятиме економічному зростанню обох країн. «Це довгострокова співпраця, яка дасть змогу розвивати українську гірничодобувну галузь і підтримати американських інвесторів у виході на нові ринки», — пояснила вона.
Потенціал українських корисних копалин
Україна володіє значними запасами стратегічно важливих мінералів: марганцю, рідкоземельних елементів (нейодім, празеодим), титану, урану, а також покладами літію й кобальту, які необхідні для виробництва акумуляторів та високотехнологічних виробів. Світовий попит на ці ресурси зростає в умовах переходу на «зелену енергетику» та розвитку електромобільності. Саме через це українські надра приваблюють багатомільярдні інвестиції та стають важливим чинником енергетичної безпеки стиків усіх провідних країн.
Угода з США, за задумом сторін, повинна забезпечити глибоку трансформацію галузі: впровадження кращих екологічних стандартів видобутку, залучення сучасних технологій з мінімізацією вуглецевого сліду, а також підтримку локальних громад у видобувних регіонах шляхом створення програм професійного навчання та соціальних проєктів.
Ризики та критика
Разом із тим частина експертів і громадських активістів звертає увагу на потенційні ризики: недобросовісне управління коштами спільного фонду може призвести до зловживань, а концентрація надр у руках великих іноземних корпорацій створює загрозу розмивання національного контролю над ресурсами. Дехто критикує ідею «взаємного покриття» витрат на військову допомогу, вбачаючи в цьому форму «відстрочки платежу» за рахунок природних багатств України.
У відповідь уряд запевняє: всі механізми будуть прозоро задокументовані, а контроль за фондами здійснюватимуть спільні комісії за участю представників громадськості та незалежних аудиторів. Окрім того, Мінекономіки вже працює над законодавчими ініціативами, що підсилять екологічний моніторинг і запровадять чіткі вимоги до регіонального розвитку в районах видобутку.
Наступні кроки
У найближчі тижні сторони мають підписати попередній меморандум, який визначить ключові параметри та графік подальшої роботи над основним договором. Після цього технічні та юридичні групи продовжать опрацювання деталей: від принципів поповнення інвестиційного фонду до умов ратифікації у Верховній Раді та Конгресі США.
Паралельно тривають консультації з міжнародними партнерами — Міжнародним валютним фондом та ЄС, — які готові підтримати реформування гірничодобувної галузі в рамках програми відновлення України. Залучення європейських інвестицій та технологій має стати додатковим імпульсом для посилення регіонального співробітництва та диверсифікації джерел фінансування.
Предстартові домовленості між Києвом і Вашингтоном формують фундамент для масштабного проєкту, який поєднує інтереси національної безпеки, економічного розвитку та екологічної стійкості. Успішне впровадження мінеральної угоди може стати прикладом взаємовигідного партнерства, коли країна з великими природними ресурсами отримує доступ до інвестицій і технологій, а інвестори — стабільні умови для довгострокових проєктів. Однак кінцевий успіх залежатиме від прозорості механізмів управління фондами, дотримання екологічних стандартів та чіткої законодавчої бази в Україні. Лише за таких умов партнерство з США відкриє для обох сторін нові можливості та створить стійку основу для відновлення й модернізації економік.
