Попри посилені побоювання у російській столиці через кілька безпілотних ударів по аеропортах Москви протягом останніх двох діб, офіційні представники України одностайно заявили про відсутність будь‑яких планів атакувати парад Перемоги 9 травня на Червоній площі. Подвійні дрони, які змусили закрити чотири московські аеропорти та спричинили «гіперпаніку» в Кремлі, не були спрямовані на урочистості, а українські сили підтвердили, що висока щільність російських систем ППО у столиці унеможливлює будь‑яку успішну атаку.
Генерал одного з командувань українських оборонних сил, який погодився спілкуватися на умовах анонімності через чутливість теми, пояснив: «Ми бачимо, що Москва перекинула всі доступні засоби протиповітряного захисту для охорони парадних заходів. Навіть якщо спроба буде здійснена, її успіх сумнівний». За його словами, Київ може зосередити зусилля на інших регіонах Росії, але «між парадним маршем військ у Москві та завданням справжніх оборонних ударів є велика різниця».
Подібної думки дотримався ще один посадовець українського військового відомства, який назвав припущення про атаку «пустим гіпером». Він зазначив, що удар по майданчику з понад двома десятками іноземних лідерів, включно з головним гостем — Сі Цзіньпіном, який прибуде до Москви 7 травня — автоматично викликатиме жорстку реакцію Кремля і розгубить підтримку Заходу. «Усе, що зараз потрібне — це дипломатична криза, яку Росія використає для виправдання нових репресій у “західних” регіонах. Нам це не потрібно», — пояснив він.
Міністерство закордонних справ України звернулося до урядів тих країн, які направили свої почесні контингенти на парад, з проханням утриматися від участі. Київ наголосив, що ходити в строю поруч із російськими військовими свідчить не про «відзначення перемоги над нацизмом», а «співвідповідальність за кров тисяч убитих українських дітей, цивільних і бійців». Цей заклик привернув увагу лідерів близько тридцяти держав, котрі мають намір відрядити до Москви своїх представників, але дехто вже заявив про намір відмовитися від парадного маршу.
Дрони над Москвою — не перша подібна подія: ще навесні 2023 року кілька безпілотників китайського виробництва були збиті в безпосередній близькості до Кремля. З того часу Україна переважно фокусувалася на об’єктах військової інфраструктури та нафтових сховищах за межами столиці, щоб уникнути руйнувань житлових кварталів і жертв серед мирного населення. Проте масштабні російські удари по українських містах, зокрема по дитячих майданчиках, змушують Київ обережно вагатись із рішеннями про будь‑які акції, що можуть призвести до ескалації.
Міський голова Москви Сергій Собянін повідомив, що зранку вівторка зенітні засоби збили 19 безпілотників. Жертв немає, але уламки дрона розлетілися по житловому будинку біля станції метро «Каширська» за сім миль від Кремля. У відповідь Кремль оголосив триденне «перемир’я» під час параду, але президент Володимир Зеленський назвав його «театральним» і закликав Росію погодитися на реальне 30‑денне припинення вогню за умови визволення українських полонених і виведення військ.
На тлі цих подій аналітик Сергій Марков заявив у Telegram, ніби атаки дронів «налякали московитів» напередодні «військового свята», а обмеження мобільного інтернету на час параду — це «заходи безпеки, щоб ускладнити навігацію БПЛА». Утім, у самому Києві такі міркування охарактеризували як «частину кремлівської пропаганди».
Натомість у Вашингтоні загалом позитивно оцінили рівень захисту Москви; представники Пентагону зазначали, що «досягнення справжнього миру вимагає відповідальності обох сторін», а допомога США Україні має зберегтися у вигляді якісних засобів ППО та розвідданих. Зокрема, у вівторок Росія та Україна за посередництва ОАЕ обмінялися по 205 полонених, що довело загальну кількість звільнених українців до понад 4 700.
До офіційних дій додається й інтенсивний дипломатичний тиск. МЗС України закликає партнерів не визнавати «пропагандистські паузи», а натомість збільшити тиск на Кремль, обмежити залишки енергетичної співпраці з РФ, запровадити нові санкції проти виробників озброєнь і підтримати заявку України на вступ до ЄС та НАТО. Київ вважає, що лише комплексна відповідь Заходу — від оборонної та енергетичної підтримки до дипломатичної ізоляції Кремля — змусить Москву відмовитися від планів подальшої агресії.
Зрештою, українські чиновники переконані: будь‑яка спроба «атакувати парад» може призвести до серйозної ескалації та втрати підтримки союзників. Київ обирає стриманість, спираючись на власні інтереси, міжнародні норми та прагняття до довгострокової безпеки. Саме тому, незважаючи на військові успіхи в прицільних ударах і тактичні демонстрації сили, офіс президента України однозначно виключив ймовірність будь‑яких ударів по Червоній площі та наголосив на важливості збереження балансу між обороною та дипломатією.
