У середу, 23 квітня 2025 року, Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Telegram-каналі про успішний удар силами безпілотників та інших підрозділів по російському заводу з виробництва далекобійних ударних дронів у Татарстані. За його даними, пошкоджено кінцеву лінію складання БПЛА, потужність якої, за попередніми оцінками, становить 300 дронів на добу.
Упродовж трирічної війни Росія широко застосовує іранські безпілотники серії Shahed, а також їхні модифікації «Герань-1» (Shahed-131) і «Герань-2» (Shahed-136), які запускаються по об’єктах по всій території України. Лише у середу вночі українські ППО зафіксували збиття 134 російських дронів, що свідчить про інтенсивність цього безпілотного протистояння.
Завод розташований у Єлабузі, в межах Алáбуґинської спеціальної економічної зони, за понад 1 054 км від українського кордону. Місцеві власти повідомили про активну роботу систем ППО: у місті Єлабуга було збито щонайменше один дрон, а близько заводу — ще чотири, за даними телеграм-каналу Mash, близького до російських силових структур. Проте офіційне підтвердження цих даних з боку Кремля поки що відсутнє.
Саме виробництво було запущене в липні 2023 року за участю іранських партнерів: згідно з відкритими джерелами, завод називають «Проєктом “Човен”», де «великий човен» — це Shahed-136 (Герань-2), а «малий човен» — Shahed-131 (Герань-1). Завод побудований на березі річки Кама, що дозволяє доставляти комплектувальні морським шляхом з Ірану через Каспійське море. У грудні 2024 року Служба безпеки України також повідомляла про «таємничу пожежу», яка спричинила збитки на $16 млн у цьому ж комплексі, знищивши деталі для понад 400 безпілотників.
Удар по глибинних об’єктах стратегічного значення демонструє зростання спроможностей українських сил ударної авіації безпілотників та доводить, що Москва не може почуватися у безпеці навіть за тисячі кілометрів від фронту. Аналіз, оприлюднений експертами, вказує на використання модифікованих легких літаків Aeroprakt A-22 як платформ для довготривалих розвідувальних та ударних місій, що дозволяє виходити на глибину понад 1 000 км від кордону.Військово-політичні аналітики відзначають: пошкодження кінцевої лінії складання на цьому підприємстві може тимчасово знизити темпи випуску дронів на сотні одиниць на добу, що у перспективі ослабить здатність Росії підтримувати масовані удари по українських містах та критичній інфраструктурі. Проте остаточний вплив ще уточнюється — Київ продовжує збирати дані про наслідки вибухів і можливі пошкодження технологічних процесів заводу.
Водночас у відповідь на такі атаки у Москві погрожують посилити охорону промислових об’єктів у глибокому тилу та розгорнути додаткові системи протиповітряної оборони. Однак на сьогодні відомо лише про спрацьовування ППО у Єлабузі та близько заводу; жодних офіційних заяв від Міністерства оборони РФ стосовно ступеня руйнувань чи втрат не надійшло.
Цей удар став черговим свідченням того, як швидко розвиваються українські безпілотні системи у відповідь на російську агресію. З початку повномасштабного вторгнення Київ успішно атакував глибокі тилові об’єкти — від нафтових пошкоджень на ТАНЕКО до заводів із виробництва боєприпасів. Такі операції змушують Кремль переглядати концепцію безпеки власної території та перерозподіляти ресурси на її захист.
У міжнародній спільноті ці дії України розглядають як легітимний захист суверенітету та активне стримування агресора. Водночас побоювання викликає можливість подальшої ескалації: якщо Москва відповість новими ударами по українських містах чи об’єктах критичної інфраструктури, зброя безпілотників може перетворитися в інструмент ще більш руйнівної війни. Уже зараз європейські партнери обговорюють питання збільшення постачання засобів ППО й протидії дронам для Києва.
Підсумовуючи, можна сказати, що український удар по Татрістану став знаковим епізодом у безпілотній фазі війни: завдяки мінімізації людських втрат та високій точності дрони дозволяють завдавати ударів далеко в тилу супротивника. Проте повне завдання стратегічного удару можливе лише за умови поєднання дронових операцій із іншими видами озброєнь, а також активної підтримки західних партнерів. У будь-якому разі цей інцидент підтверджує: війна технологій та безпілотної боротьби тільки загострюється.
