Віцепрезидент США Джей-Ді Венс прибув до Ізраїлю з місією, що має на меті стабілізувати крихке перемир’я в Газі. Візит триватиме до четверга і стане першим великим дипломатичним тестом його міжнародного впливу на тлі зростання напруги в регіоні.
Угода, укладена за посередництва Дональда Трампа, зупинила дворічну війну між Ізраїлем і ХАМАС, але мир виявився нестійким. В обмін на звільнення 20 ізраїльських заручників Ізраїль випустив близько двох тисяч палестинських в’язнів. Однак кровопролиття не припинилося.
У неділю бойовики ХАМАС відкрили вогонь по ізраїльських військових у Рафасі, загинули двоє солдатів. Відповіддю стали авіаудари Ізраїлю, що забрали життя 45 палестинців. Попри короткочасність ескалації, експерти попереджають: перемир’я знову під загрозою.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу під час виступу в Кнесеті заявив, що головні теми переговорів із Венсом — безпека та дипломатичні можливості. Проте ізраїльські оглядачі зазначають, що довіра між сторонами майже вичерпана, а виконання домовленостей буксує.
До делегації Венса приєдналися спецпредставник Стіва Віткоффа та радник Джаред Кушнер. Саме вони, разом із єгипетськими, катарськими та турецькими посередниками, сприяли укладанню угоди. Їхнє завдання тепер — запобігти її краху.
Адміністрація Трампа прагне розвинути перемир’я у масштабну післявоєнну стратегію: роззброєння бойовиків, введення міжнародних миротворців та створення незалежного палестинського уряду управління Газою. Проте в ХАМАС уже заявили про неприйнятність плану роззброєння.
Ключовий пункт — повернення тіл 15 заручників, які залишаються в Газі. ХАМАС стверджує, що фізично не може їх знайти через руйнування, але Ізраїль сприймає це як порушення угоди. Відтак Рафахський перехід, який мав відкритися для цивільного руху, залишається заблокованим.
Венс прибув у складний момент: Вашингтон балансує між підтримкою Ізраїлю та необхідністю утримати регіон від нового вибуху насильства. На кону — не лише стабільність Гази, а й дипломатичний імідж США, які прагнуть довести ефективність власної миротворчої моделі.
Проблема в тому, що сторони читають перемир’я по-різному. Для Ізраїлю це передишка перед остаточним нейтралізуванням ХАМАС, для палестинців — шанс вижити та відновити контроль над зруйнованою територією. Без гарантій безпеки та міжнародного нагляду угода може розсипатися.
Джерела у Вашингтоні підтверджують: Трамп бачить у плані «пост-Газа» політичну спадщину свого другого терміну. Створення «нової адміністрації Гази» під контролем арабських партнерів мало б довести, що США здатні будувати мир без ООН і ЄС.
Та є серйозні сумніви, що цей формат працюватиме. Єгипет не бажає брати на себе відповідальність за територію, Катар грає роль посередника, а Туреччина не має впливу на польові підрозділи ХАМАС. Коаліція без чіткої вертикалі ризикує перетворитися на хаос.
Ізраїль, зі свого боку, зберігає військову готовність. Хоча Нетаньягу публічно говорить про «дипломатичні можливості», оборонне відомство готує сценарії повторного вторгнення у випадку серйозного зриву домовленостей. Це ще раз показує, наскільки крихкий мир.
Міжнародні експерти наголошують, що без масштабної гуманітарної програми будь-який політичний план нежиттєздатний. Газі потрібні не лише гарантії безпеки, а й вода, енергія, житло, відбудова лікарень і шкіл. Без цього навіть короткі сутички можуть зірвати процес.
Для США поїздка Венса — це тест на лідерство. Вашингтон прагне довести, що здатен тримати баланс між союзником і глобальним посередником. Але будь-який новий спалах насильства поставить під сумнів реальність «американського миру».
У Тель-Авіві місію Венса сприймають як «останній шанс» втримати угоду. Від її долі залежить не лише доля заручників і військових, а й політичне майбутнє Трампа, який готує велику угоду про безпеку Близького Сходу до наступного саміту G20.
Якщо перемир’я збережеться, це стане першим зовнішньополітичним успіхом нової адміністрації США. Якщо зірветься — Вашингтон ризикує втратити важелі впливу не лише в Газі, а й серед арабських партнерів, які й так втомилися від американських експериментів.
