У 2019 році Володимир Зеленський здобув президентське крісло з безпрецедентною підтримкою, обіцяючи радикальну боротьбу з корупцією. Антикорупційна риторика стала наріжним каменем його політичної платформи. Проте на п’ятому році каденції, в умовах повномасштабної війни з Росією, його адміністрація стикається з обвинуваченнями в систематичному тиску на ключові антикорупційні органи та незалежних активістів.
Поворотним моментом стала справа Віталія Шабуніна — відомого громадського діяча, співзасновника Центру протидії корупції. Його звинуватили в ухиленні від служби та шахрайстві, хоча він з першого дня війни був мобілізований і офіційно направлений до НАБУ. Обвинувачення викликали хвилю обурення як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів України.
За кілька днів після порушення справи проти Шабуніна українські спецслужби провели обшуки в офісах НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Була затримана одна особа, яку звинуватили у зв’язках з російською розвідкою. Проте докази не оприлюднено, і представники НАБУ заявили, що раніше не отримували підтверджень цієї інформації.

Віталій Шабунін (ліворуч) під час судового засідання в Києві, Україна, минулого тижня, де його звинуватили в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Він заперечує звинувачення — Віталій Носач
Практично одночасно парламент України, підконтрольний партії "Слуга народу", ухвалив закон, що суттєво розширює повноваження Генерального прокурора над НАБУ та САП. Закон дозволяє передавати справи, замінювати прокурорів і впливати на розслідування, що де-факто нівелює незалежність цих органів. Попри протести громадськості, президент Зеленський підписав документ у ніч на 23 липня.
Очільники НАБУ та САП публічно виступили проти нововведень. Директор НАБУ Семен Кривонос назвав закон "ударом по боротьбі з топкорупцією", а глава САП Олександр Клименко заявив, що теперішні дії влади підривають саму ідею антикорупційної системи, створеної за підтримки США, ЄС та ФБР після Революції Гідності.
Особливе занепокоєння викликає те, що закон було ухвалено на тлі активного розслідування справ проти високопосадовців уряду. Зокрема, НАБУ нещодавно оголосило про підозру віцепрем'єру Олексію Чернишову у справі про хабар у розмірі $345 тисяч. Антикорупційні органи також розслідували справу про завищені ціни на харчування для ЗСУ, що призвело до суспільного резонансу в 2023 році.
Попри ці гучні розслідування, реакція міжнародної спільноти залишається стриманою. Представники G7 обмежились заявою про "серйозну стурбованість", не вдаючись до публічного тиску на Київ. Європейські дипломати, за даними ЗМІ, не хочуть поглиблювати конфлікт, щоб не створювати образ розколу у підтримці України на тлі війни.

Олексій Чернишов, нинішній віце-премʼєр-міністр України, у 2022 році. Минулого місяця йому було висунуто звинувачення у корупції — Вʼячеслав Ратинський
Антикорупційні організації та правозахисники в Україні вважають таку позицію Заходу небезпечною. На думку Дарії Каленюк, виконавчої директорки ЦПК, "влада трактує мовчання як зелене світло для репресій". Вона вважає, що справу Шабуніна використовують як прецедент для тиску на всіх, хто критикує адміністрацію Зеленського.
59 українських НГО підписали відкритий лист до президента, в якому назвали переслідування Шабуніна політично вмотивованим. За словами аналітика German Marshall Fund Джоша Рудольфа, це "перша хвиля широкої кампанії проти всієї антикорупційної екосистеми", що формувалась роками.
Редакції провідних українських ЗМІ опублікували різкі колонки проти дій влади. Суспільна напруга зросла настільки, що 23 липня в Києві відбулись наймасовіші з початку повномасштабної війни протести під Офісом Президента. Люди вийшли з плакатами "Мій брат не загинув за це", "Зеленський, поверни НАБУ" та "Корупція — зрадництво".
Серед вимог протестувальників — повернення незалежності НАБУ та САП, припинення тиску на активістів, відставка Генпрокурора та скасування ухваленого закону. Частина депутатів Верховної Ради вже заявила про намір оскаржити зміни до законодавства у Конституційному Суді.
Сам Шабунін у коментарі заявив: "Навіть якщо мене засудять, країна не має права втратити антикорупційні інституції. Ми повинні зберегти здатність карати корупціонерів — незалежно від рангу".

Пан Зеленський та Олексій Резніков, третій зліва, у 2023 році. Будучи міністром оборони, пан Резніков залишався на посаді протягом кількох місяців після скандалу щодо цін на продукти харчування для військ — Одд Андерсен
Ситуація ускладнюється тим, що влада виправдовує свої дії "захистом від російської агентури", тоді як насправді намагається встановити контроль над незручними слідчими органами. Такі дії лише підіграють наративам Кремля, який роками просував меседж про "корумповану Україну, що не варта довіри Заходу".
Експерти попереджають: якщо тиск на антикорупційні органи продовжиться, це може мати серйозні наслідки. Україна ризикує втратити фінансування від МВФ, затримати отримання зброї від США, а також поставити під сумнів перспективу вступу до ЄС. Європейська інтеграція базується на верховенстві права, а не на політичному ручному управлінні.
За останній рік Україна продемонструвала готовність до глибоких реформ — прозорі держзакупівлі, цифровізація, судова реформа. Але один авторитарний крок може перекреслити роки поступу. І саме тому боротьба за НАБУ і САП — це не про Шабуніна, а про модель держави, яку будує Україна.
Попри війну, громадянське суспільство зберігає мобілізованість і чітко розуміє, що свободу не можна відкласти "на після перемоги". Демократія, підзвітність і боротьба з корупцією мають бути невід’ємною частиною фронту. Бо якщо Україна переможе Росію, але втратить демократію — це буде поразка іншого масштабу.
