Щороку для християн Великдень — символ торжества життя над смертю, світла над пітьмою, надії над страхом. Цьогоріч цей урочистий день для мільйонів українців вкотре став випробуванням віри: уже 1 152-га доба від початку широкомасштабного вторгнення Росії несе втрати, руйнування та незліченний біль. Та навіть у найтемніші моменти війни, на думку Президента Володимира Зеленського, саме нерозривний зв’язок один з одним, взаємна підтримка і глибока віра допомагають вистояти.
У своєму святковому відеозверненні, записаному на сходах Софійського собору в Києві, глава держави з’явився в світлому сірому вишитому візерунком вишиваному сорочці — символі незламності та національної гордості. «Ми ніколи не втрачаємо віри, — звернувся Зеленський до співвітчизників. — Бо ця віра — в тих, хто стоїть поряд із тобою. В українських чоловіках, в українських жінках. Віра, що зло може мати свою годину, але Бог матиме свій день».
Великодній меседж Зеленського сповнений поетичності та глибоких образів. Кожен із нас, за його словами, відчуває віру не лише в молитві чи символах, а передусім у людях — солдатах та волонтерах, медиках та журналістах, вчителях і підприємцях, які в умовах війни берегли економіку, освітній процес і культурне життя.
«Ми знаємо, за що боремося. Ми знаємо, за кого і за чиє щастя віддаємо сили», — підкреслив Президент.
Цей заклик є одночасно світським і духовним. З одного боку, він апелює до єдності громадянської спільноти: рятувати місто під обстрілами, плекати дітей у бомбосховищах, допомагати переселенцям. З іншого — до вічних християнських цінностей: любові до ближнього, терпіння в стражданні, вірі в справедливість. Саме такі меседжі Зе‑команда не втомлюється транслювати світові під час щоденних брифінгів та публічних заходів.
Попри суворість фронтових реалій у Великодню ніч російська сторона офіційно проголосила одностороннє перемир’я. Президент Путін оголосив «паузацію бойових дій» до півночі за московським часом — жест, який Київ назвав не більше ніж інформаційною операцією. Українські військові зафіксували сотні порушень тиші: артобстріли та спроби штурму позицій на Донбасі. Тому у своєму зверненні Зеленський прямо заявив про готовність продовжувати відповідати дзеркально: якщо агресор не припинить вогню, Збройні Сили України не зволікатимуть з оборонними діями.
«День життя обов’язково настане. День миру. День України. День, що триватиме сторіччя», — наголосив Президент. Ця метафора «дня, що триватиме сторіччя» має подвійне значення. По‑перше, вона показує, що українці прагнуть не просто тимчасової паузи, а фундаментального, довгострокового миру. По‑друге, вона підкреслює, що творити майбутнє потрібно вже сьогодні: будувати міцний тил, згуртовувати громади, зміцнювати армію, налагоджувати економіку.
У коментарях під відео соцмережі тисячі українців діляться історіями власного Великодня під час війни. Хтось прикрашає писанки в бомбосховищі, хтось готує паски для сусідів, які втратили житло, а дехто, незважаючи на обмеження комендантської години, йде до свого храму на молитву. Об’єднує всіх одне: усі вірять, що Великдень — це передусім спалах надії.
Дорога до відновлення: кроки назустріч
- Розбудова безпеки та обороноздатності. Підсилення укріплень на лінії фронту, навчання резервістів, оновлення озброєння за стандартами НАТО.
- Гуманітарна допомога. Розширення коридорів для евакуації цивільних, доставка медикаментів і їжі до населених пунктів у зоні бойових дій.
- Економічна стійкість. Фінансова підтримка малих і середніх підприємців, запуск відбудовних програм для регіонів, що зазнали руйнувань.
- Психологічна підтримка. Консультації фахівців для військових і цивільного населення, створення центрів реабілітації для постраждалих від бойових дій.
- Дипломатія та санкційний тиск. Залучення міжнародних партнерів до переговорів, розширення санкцій проти політиків і структур, які стоять за агресією.
У Великдень 2025 року Україна подорослішала. Кожен, хто вимушений був тікати з дому, кожен, хто залишився на передовій, кожен, хто підтримує армію — вони стали частиною історії нескоренності. І Зеленський у своєму зверненні наголосив: «Ми не подаруємо ворогу жодного дня нашої віри».
Вірити, що зло має ліміт, а добро й правда безмежні — це не просто релігійна заповідь, це життєвий принцип, який об’єднує українців у їхній найтяжчий час. І коли настане день, про який мріють мільйони, коли зійдуться знову за одним мирним столом, тоді згадають: саме ця віра, ця єдність і ця незламність зробили перемогу неминучою.
