У результаті українці можуть зіткнутися з поступовим, але відчутним зростанням цін на овочі та молочку, якщо держава не запровадить системної підтримки виробників і малого бізнесу.
Енергетичний тиск на собівартість: як відключення електроенергії змінюють ринок
Відключення електроенергії стали не просто тимчасовою незручністю, а серйозним економічним викликом для українського виробника. Бізнес, який залежить від безперервного живлення, змушений переходити на альтернативні джерела енергії. Однак робота на генераторах — це зовсім інший рівень витрат, який неминуче впливає на кінцеву ціну продукції.
Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі "Українського Радіо" наголосив: вартість кіловат-години з генератора у 2,5–3 рази дорожча за електроенергію, вироблену на традиційних джерелах. Це означає, що кожна тонна переробленої сировини, кожен кілограм збережених овочів чи літр молока автоматично стають дорожчими ще на етапі виробництва.
Додаткові витрати на електроенергію передусім стосуються переробників і тих, хто займається збереженням минулорічного врожаю. Сховища для овочів потребують постійної вентиляції, підтримання температурного режиму, контролю вологості. Без електрики ці процеси неможливі. А якщо вони забезпечуються генераторами, витрати зростають у геометричній прогресії.
Молочна галузь також критично залежить від стабільного енергопостачання. Для зберігання сировини та готової продукції необхідні холодильники й охолоджувальні установки, які мають працювати безперервно. Будь-яке відключення електроенергії — це ризик втрат, псування продукції та додаткових витрат на її утилізацію або переробку.
Виробник, у свою чергу, не може ігнорувати реальність ринку. Він змушений включати всі витрати у собівартість продукції. Інакше підприємство просто стане збитковим. Але водночас існує межа ціни, яку готовий заплатити покупець. Якщо український товар стане надто дорогим, споживач обере імпорт, який може виявитися дешевшим через інші умови виробництва та стабільніше енергопостачання.
Овочі та молочна продукція: чому саме вони у зоні ризику подорожчання
Прогнози щодо зростання цін на овочі та молочну продукцію мають під собою чітке економічне підґрунтя. Саме ці категорії товарів найбільше залежать від зберігання і безперервного дотримання температурного режиму. А це — прямі витрати на електроенергію.
Овочесховища функціонують місяцями після збору врожаю. Щоб забезпечити українців картоплею, морквою, буряком чи капустою взимку та навесні, необхідно постійно підтримувати оптимальні умови зберігання. Відключення електроенергії змушують власників таких сховищ переходити на генератори, а це одразу підвищує витрати.
Якщо врахувати, що кіловат-година з генератора у кілька разів дорожча, стає очевидним: собівартість овочів неминуче зростатиме. А разом із нею — і ціни на полицях магазинів. Це не одномоментний стрибок, а поступове, але стійке підвищення.
Молочна продукція ще чутливіша до перебоїв з електроенергією. Охолодження молока відбувається одразу після доїння. Далі — транспортування у спеціальних цистернах, зберігання на переробних підприємствах, виробництво масла, сиру, йогуртів. На кожному етапі потрібен холод. Кожна година без живлення — це ризик зіпсованої партії.
У таких умовах виробники опиняються між двома реальностями. З одного боку — зростаючі витрати через відключення електроенергії та дорогі генератори. З іншого — обмежена платоспроможність населення. Балансувати стає дедалі складніше, а тому подорожчання овочів і молочки виглядає майже неминучим.
Державна підтримка як запобіжник цінового шоку
Економісти переконані: без системної державної підтримки виробника уникнути зростання цін буде складно. Олег Пендзин зазначає, що товаровиробник має не лише покрити власні витрати, а й встановити ціну, яку сприйме покупець. Якщо ціна стане надто високою, український товар програє конкуренцію імпорту.
Саме тому бізнес очікує допомоги від держави, яка могла б частково компенсувати витрати на електроенергію або сприяти зниженню собівартості. Серед можливих механізмів — розширення програми "Національний кешбек", що стимулює попит на українські товари та підтримує внутрішнього виробника.
Не менш важливими є доступні кредити за програмою 5-7-9%. Вони дозволяють підприємствам інвестувати в енергонезалежність: закуповувати генератори, встановлювати когенераційні установки, модернізувати обладнання для зменшення споживання електроенергії. Для ФОПів 2-ї та 3-ї груп така підтримка може стати питанням виживання.
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що вже збудовані та технічно готові до запуску когенераційні установки простоюють у громадах. Їх повноцінне введення в експлуатацію могло б суттєво зменшити навантаження на централізовану систему та стабілізувати ситуацію з електроенергією.
Окрім того, аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші заклади першої необхідності можуть подавати заявки на державну енергетичну підтримку. Це важливий сигнал для малого бізнесу, який сьогодні тримається буквально на генераторах, але ресурс техніки і фінансів не є безкінечним.
Відновлення енергетичної стабільності — це не лише питання комфорту, а й питання цінової безпеки країни. Якщо не втримати баланс між витратами виробника та можливостями споживача, подорожчання овочів і молочної продукції може стати лише першим сигналом ширших інфляційних процесів. Саме тому рішення мають бути комплексними, швидкими і спрямованими на підтримку національного виробника, який сьогодні працює в умовах безпрецедентного енергетичного тиску.
