Росія продовжує нарощувати виробництво балістичних ракет «Іскандер», які залишаються одним із найнебезпечніших видів озброєння, що застосовуються проти України. Попри багаторічні міжнародні санкції та технологічні обмеження, російський військово-промисловий комплекс, за оцінками експертів, зміг адаптуватися до нових умов і забезпечує стабільний випуск ракетної техніки.
Про особливості цього процесу розповів військовий та засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик. За його словами, одна з головних причин, чому протидія виробництву «Іскандерів» залишається складним завданням, полягає в тому, що Росія максимально локалізувала виробництво основних компонентів.
Санкції мають обмежений вплив
За словами Валерія Боровика, сучасні ракети «Іскандер» не залежать критично від західної електроніки чи імпортних високотехнологічних комплектуючих.
В їхній конструкції широко використовуються технології, що базуються на технічних рішеннях 1980–1990-х років. Хоча вони не є найсучаснішими, цього цілком достатньо для виконання бойових завдань.
Експерт зазначає, що Росія організувала виробництво багатьох необхідних компонентів на власній території, зокрема на захищених підприємствах, розташованих під землею. Саме це суттєво ускладнює можливість ураження виробничої інфраструктури ударами на великій відстані.
На його думку, навіть за наявності сучасних далекобійних засобів ураження ліквідувати подібні виробництва набагато складніше, ніж відкриті військові об'єкти чи склади боєприпасів.
Якою може бути відповідь України
Валерій Боровик наголошує, що одним із найбільш ефективних способів протидії залишається ураження не стільки виробничих підприємств, скільки районів розгортання та пускових установок балістичних ракет.
Однак реалізація такого підходу потребує своєчасного виявлення мобільних комплексів, які можуть швидко змінювати позиції після запуску.
Ще одним ключовим напрямком експерт називає розвиток власної багаторівневої системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні цілі.
Саме посилення можливостей української ППО, на його думку, має стати одним із головних пріоритетів, оскільки кількість балістичних загроз поступово зростає.
Росія використовує для ударів навіть ракети від систем ППО
Окрему увагу експерт звернув на те, що Росія застосовує проти України не лише спеціалізовані балістичні ракети.
За його словами, для нанесення ударів також використовуються переобладнані ракети комплексів С-300 та С-400, які спочатку створювалися для ураження повітряних цілей.
Також серед засобів ураження залишаються крилаті ракети «Циркон» та «Онікс».
Водночас Боровик зазначає, що після переобладнання ракети від систем ППО мають значно нижчу точність порівняно зі спеціалізованими ударними ракетами. Саме тому їх застосування часто супроводжується меншою точністю влучань.
До атак можуть долучитися й північнокорейські ракети
За словами експерта, нині також з'являється інформація про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет.
Він припускає, що після завершення розгортання відповідних систем та прибуття необхідного персоналу такі ракети можуть активніше використовуватися під час ударів.
На думку Боровика, участь Північної Кореї у постачанні озброєння та можливому забезпеченні його експлуатації свідчитиме про подальше розширення військового співробітництва між двома державами.
Загроза балістичних ударів залишається високою
Раніше фахівець із радіотехнологій та радник президента України Сергій Бескрестнов («Флеш») заявляв, що Росія здатна запускати по Україні близько ста балістичних ракет щомісяця. За його словами, у певні періоди ця кількість може бути навіть більшою, оскільки додатково використовуються ракети зі складів.
Водночас Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що цього року країна отримує приблизно утричі менше ракет для систем протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні цілі, ніж торік. При цьому, за його словами, у міжнародних партнерів відповідні запаси ще залишаються.
Посилення ППО стає ключовим завданням
На тлі збільшення виробництва російських балістичних ракет питання розвитку української системи протиповітряної та протиракетної оборони набуває ще більшої ваги. Експерти сходяться на думці, що ефективний захист повітряного простору потребує комплексного підходу: від нарощування кількості сучасних засобів перехоплення до розвитку власних технологій і вдосконалення систем виявлення та реагування.
Чим швидше Україна зможе посилити свої можливості у сфері боротьби з балістичними загрозами, тим ефективніше буде захищене цивільне населення, критична інфраструктура та стратегічно важливі об'єкти від атак, інтенсивність яких, за оцінками експертів, може й надалі зростати.
