Нідерланди, одна з дванадцяти країн-засновниць НАТО, уперше в історії стали господарем саміту Організації Північноатлантичного договору на рівні глав держав і урядів. Захід, що відбувається у Гаазі, не лише символічний крок для держави, яка від 1949 року є стовпом євроатлантичної єдності, а й стратегічний момент для всього Альянсу. На тлі нових викликів глобальної безпеки, посилення співпраці з країнами Індо-Тихоокеанського регіону та нарощення оборонного потенціалу, саміт демонструє прагнення НАТО до адаптації й рішучих дій.
Нідерланди — центр світової уваги
Підготовка до саміту в Нідерландах розпочалася задовго до червня 2025 року. Для країни це — історичний момент. Попри її довгу історію членства в Альянсі, Нідерланди жодного разу не приймали саміту такого рівня. Саме тому уряд вклав у підготовку колосальні ресурси: 183,4 мільйони євро з державного бюджету.
Основна локація саміту — Всесвітній форум у Гаазі — була докорінно трансформована, аби відповідати суворим вимогам заходів такого масштабу. Поряд із постійними залами побудували тимчасові приміщення, які стали ключовими просторами для проведення засідань, пресконференцій та двосторонніх зустрічей.
Прибуття делегацій відбувалося в умовах підвищеної безпеки. Міжнародний аеропорт Схіпхол, який зазвичай обслуговує сотні рейсів щодня, тимчасово скасував інші польоти. Лідери країн прибували на віддалену смугу Полдербаан — найбільшу в аеропорту, яка має власну вежу управління.
Після прибуття делегації супроводжувались поліцейськими на мотоциклах. Для цього було залучено всіх мотоциклістів-поліцейських Нідерландів. Дороги на маршрутах були повністю перекриті.
Порядок денний: політика, оборона, індустрія
Перший день саміту, 24 червня, був присвячений громадському форуму та форуму оборонної індустрії. Участь взяли понад 500 експертів, політиків, представників громадянського суспільства, а також міністри закордонних справ та оборони країн-членів Альянсу.
Важливим моментом стала зустріч президента України Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, президентами Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і Європейської ради Антоніу Коштою. Цей діалог підтвердив непохитну підтримку України з боку Альянсу.
Увечері пройшло засідання Ради Україна–НАТО у форматі робочої вечері. З українського боку участь взяли Андрій Сибіга та міністр оборони Рустем Умєров. Цей формат дозволив обговорити безпекові виклики в регіоні та потреби України на тлі триваючої війни.
Паралельно проходили робочі вечері міністрів оборони та офіційна вечеря глав держав і урядів із королем та королевою Нідерландів у палаці Хаус тен Босх. Присутність українського президента на цій події мала особливу символічну вагу.
Дискусії другого дня: збільшення витрат на оборону
Головною темою другого дня саміту, 25 червня, стало обговорення пропозиції президента США Дональда Трампа щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Ідея підтримується новим генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який уточнив, що з цієї суми 3,5% мають іти безпосередньо на оборону, а 1,5% — на забезпечення безпеки.
Цей крок викликав жваві дискусії, адже значне підвищення оборонного бюджету вимагає перегляду пріоритетів у багатьох країнах. Водночас, рішення Іспанії зняти вето на підсумкову декларацію стало проривом. У документі не лише відображено прагнення Альянсу до посилення обороноздатності, а й підтверджено довгострокову підтримку України.
Хоча декларація не містить прямого підтвердження щодо членства України в НАТО, всі попередні рішення залишаються чинними, про що неодноразово наголосив Рютте. Факт, що витрати на підтримку України зараховуватимуться до загальної суми оборонного бюджету країн-членів, — це потужний сигнал солідарності.
Безпека понад усе: масштабні заходи захисту
Операція з безпеки під час саміту — найбільша в історії Нідерландів. Було залучено понад 27 тисяч поліцейських та 10 тисяч військовослужбовців. Периметр безпеки довкола місця проведення склав 5 кілометрів.
На морі та в повітрі чергували бойові гелікоптери, винищувачі F-35, системи Patriot і Nasams. У морській зоні діяв флагман військово-морських сил Нідерландів — корабель Zijner Majesteits Tromp, оснащений для знищення повітряних цілей.
Навколо Гааги було встановлено радіолокаційні та оборонні системи, а в повітряному просторі заборонено польоти всіх дронів, крім офіційних силових структур. Подібні заборони діяли також у районах аеропортів Схіпхол і Роттердам-Гаага.
Навіть морська зона підпорядковувалася суворому контролю: швидкісні човни не мали права виходити в море. Це все було спрямовано на недопущення будь-яких загроз високопосадовцям та делегаціям.
У той же час Нідерланди залишилися вірні принципам демократії — демонстрації не заборонялися, а організовано проводилися в спеціально визначених зонах із забезпеченням правопорядку поліцією.
Підсумки саміту: крок до нової архітектури безпеки
Гаазький саміт НАТО 2025 року показав, що Альянс здатний об’єднувати зусилля у найкритичніші моменти. Підвищення оборонних витрат, стратегічна підтримка України, координація з країнами Індо-Тихоокеанського регіону — усе це складає основу нової системи міжнародної безпеки.
Україна отримала важливі сигнали підтримки. Хоча формально питання членства не просунулося вперед, сама участь у саміті на найвищому рівні й активна співпраця в межах Ради Україна–НАТО — це ознака довіри й перспективи.
Серед ключових тем, які органічно звучали на саміті, — колективна оборона, загроза гібридних атак, технологічна модернізація Альянсу, інвестиції в безпеку та роль України в стримуванні агресії. Усе це свідчить про нову фазу в розвитку НАТО.
Нідерланди провели захід, який стане важливою віхою в історії Альянсу. А для України — це ще один доказ того, що її боротьба не марна, а підтримка союзників — реальна та стратегічна.
