Повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів і навіть можливий «голод» в Україні стрімко поширюються в інформаційному просторі. На тлі російських ударів по інфраструктурі, пошкодження складів та тимчасових перебоїв із постачанням у частині регіонів такі заяви можуть викликати особливе занепокоєння у населення.
Однак фахівці закликають не плутати локальні проблеми з продовольчою кризою на рівні всієї держави.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран заявив, що говорити про загальний дефіцит базових продуктів наразі немає підстав. За його словами, поширення повідомлень про «голод» може бути частиною інформаційних атак, спрямованих на те, щоб посилити панічні настрої серед українців.
«Це чистої води російське ІПСО. З одного боку, б’ють по складах, з іншого — починають розкручувати таку паніку», — заявив Непран.
При цьому експерт звертає увагу на важливу деталь: проблеми з доступністю окремих товарів у конкретному місті або області ще не означають, що аналогічна ситуація виникла в масштабах усієї України.
Що насправді відбувається в магазинах
Після ударів по складській інфраструктурі проблеми з логістикою дійсно можуть виникати. Якщо великий склад пошкоджено або знищено, торговельні мережі змушені оперативно перебудовувати маршрути постачання, шукати альтернативні місця зберігання та перенаправляти товарні потоки.
У результаті покупці в конкретних магазинах можуть тимчасово побачити порожні полиці або менший вибір окремих позицій.
Але порожня полиця в одному супермаркеті не дорівнює дефіциту продукту в країні.
Саме на цю різницю радить звертати увагу Михайло Непран.
За його словами, після пошкодження складів проблеми дійсно могли виникнути в Києві та Київській області. У деяких торговельних точках могли бути перебої з постачанням окремих товарів.
Проте переносити локальну проблему на всю країну неправильно.
Експерт закликає оцінювати ситуацію ширше та не робити висновки лише за інформацією з одного магазину, району або міста.
Чому розмови про «голод» так швидко поширюються
Продовольча тема є надзвичайно чутливою для будь-якого суспільства. Люди можуть спокійніше реагувати на інформацію про проблеми з певними товарами, але повідомлення про можливий голод автоматично викликає страх за власну родину.
Саме тому подібні твердження можуть поширюватися набагато швидше за спокійні пояснення експертів.
Непран наголошує, що негативна інформація традиційно отримує більше уваги. Якщо людина бачить повідомлення про те, що «продуктів скоро не буде», вона значно охочіше відкриє його, прочитає та передасть знайомим, ніж матеріал із поясненням, що товарного дефіциту немає.
У результаті виникає своєрідний інформаційний ефект доміно.
Спочатку з'являється реальна проблема — наприклад, пошкодження складу. Потім виникають тимчасові перебої з поставками. Далі хтось поширює повідомлення про «дефіцит». Наступний користувач уже називає це «продовольчою кризою», а ще через кілька годин у соцмережах може з'явитися твердження про майбутній «голод».
При цьому кожна наступна версія може бути значно драматичнішою за початкову інформацію.
Чи вистачає Україні продуктів
За словами експертів, ситуація з внутрішнім забезпеченням значно складніша, але вона не відповідає картині тотального дефіциту.
Економіст Олег Пендзин раніше зазначав, що через проблеми з експортними можливостями на внутрішньому ринку України може навіть формуватися надлишкова пропозиція окремих видів продукції.
Це важливий момент, адже він демонструє принципову відмінність між проблемою логістики та фізичною відсутністю продовольства.
Якщо виробники мають достатньо продукції, але стикаються з проблемами експорту, товар залишається на внутрішньому ринку. У такій ситуації дефіцит продуктів на рівні всієї країни не виникає автоматично.
Навпаки, надлишок пропозиції може створювати тиск на ціни окремих категорій товарів.
Водночас це не означає, що українці не можуть зіткнутися з подорожчанням або тимчасовою нестачею конкретних позицій у певних торговельних точках.
Ці явища потрібно розглядати окремо.
Виробничих потужностей достатньо
Ще раніше міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що наявних виробничих потужностей в Україні достатньо для забезпечення внутрішнього споживання базовими продуктами.
Йдеться про ключові категорії продовольства, які становлять основу щоденного раціону українців.
Тобто проблема наразі полягає не в тому, що Україна перестала виробляти необхідну кількість їжі.
Слабшим місцем залишається логістика, асортимент і стабільність постачання.
Це особливо важливо в умовах війни, коли один удар по великому складському комплексу може тимчасово порушити звичну систему доставки продукції до магазинів.
Але сучасна торгівля має можливість перебудовувати логістичні маршрути. Товар може надходити з інших складів, від інших виробників або через альтернативні транспортні напрямки.
Саме тому тимчасова відсутність певної позиції на полиці не означає, що її більше немає в Україні.
Чому супермаркети вводять обмеження
Окреме занепокоєння викликала інформація про обмеження на продаж частини продуктів у мережі АТБ.
Зокрема, йшлося про яйця, олію, макаронні вироби, крупи, цукор та консерви.
Для покупця подібне оголошення може виглядати тривожно. Якщо магазин обмежує кількість товару, який можна придбати, природно виникає питання: невже продуктів справді не вистачає?
Однак торговельні обмеження можуть мати іншу мету.
У ситуації, коли через перебої з логістикою певна категорія товарів тимчасово надходить нерівномірно, магазини можуть обмежувати кількість покупок в одні руки, щоб не допустити масового скуповування.
Це дозволяє розподілити наявний товар між більшою кількістю покупців і водночас зменшити ризик панічних закупівель.
Саме панічна поведінка споживачів здатна сама по собі створити штучний дефіцит.
Якщо тисячі людей одночасно вирішать купити по кілька упаковок круп, десяток яєць, кілька пляшок олії та значний запас консервів, магазин фізично може не встигнути поповнити полиці в необхідному темпі.
У такій ситуації виникає парадокс: товарів у країні достатньо, але через різкий стрибок попиту конкретний магазин тимчасово залишається без запасів.
Чи варто українцям робити великі запаси
Експерти фактично закликають не піддаватися паніці.
Звичайно, мати вдома певний запас продуктів тривалого зберігання в умовах війни може бути розумним рішенням. Однак масове скуповування продуктів на тижні або місяці вперед може лише погіршити ситуацію з доступністю окремих товарів.
Особливо небезпечно ухвалювати рішення на основі неперевірених повідомлень із соцмереж.
Покупцям варто відрізняти офіційні заяви державних органів, торговельних мереж та профільних експертів від анонімних повідомлень, відео без джерел і гучних прогнозів.
Якщо в одному магазині немає певного товару, це ще не означає, що його немає в сусідньому магазині або в іншому районі.
Що може змінитися найближчим часом
Український продуктовий ринок і надалі залишатиметься чутливим до безпекової ситуації.
Нові удари по складах, логістичних центрах або транспортній інфраструктурі можуть спричиняти локальні перебої. В окремих регіонах певні товари можуть тимчасово зникати з полиць, а їхня ціна — зростати через складнішу доставку.
Однак між такими проблемами та масштабним дефіцитом продуктів існує величезна різниця.
Україна продовжує виробляти продовольство, а внутрішні потужності, за заявами профільних представників, дозволяють забезпечувати базові потреби населення.
Тому сьогодні підстав говорити про неминучий «голод» в Україні немає.
Водночас це не привід ігнорувати реальні проблеми. Пошкодження складів — серйозний удар по бізнесу, логістиці та торговельній інфраструктурі. Він може завдати великих збитків і змусити компанії витрачати додаткові ресурси на відновлення постачання.
Але саме тут і проходить межа між фактом та інформаційною маніпуляцією.
Факт — окремі склади можуть бути пошкоджені, а в деяких магазинах можуть виникати тимчасові перебої.
Факт — торговельні мережі можуть вводити обмеження на продаж окремих товарів.
А ось твердження, що Україна нібито опинилася на порозі загального продовольчого голоду, потребує зовсім іншого рівня доказів.
Поки наявні дані свідчать про інше.
Тож українцям варто зберігати холодну голову: стежити за офіційною інформацією, не скуповувати товари під впливом паніки та пам'ятати, що порожня полиця сьогодні ще не означає порожню країну завтра.
У час війни інформаційний простір також стає полем боротьби. Іноді найнебезпечнішим наслідком удару по складу може стати не лише фізична шкода, а й паніка, яка змушує мільйони людей діяти одночасно та всупереч реальній ситуації.
Саме тому зараз особливо важливо перевіряти інформацію, перш ніж робити висновки — і тим більше перш ніж скуповувати все, що є на полиці.
