Європейський Союз оголосив 21 травня 2025 року про виділення 5,5 мільйонів євро екстреного фінансування на підтримку Radio Free Europe/Radio Liberty (RFE/RL), яку незабаром може очікувати банкрутство через припинення щомісячної федеральної допомоги США. Президентка Єврокомісії з зовнішньої політики Кая Каллас підкреслила: «У час, коли зростає обсяг неперевіреного контенту, незалежна журналістика є важливішою, ніж будь-коли». Однак ці кошти призначені лише на короткий проміжок часу й не покривають повністю втрачений обсяг фінансування.
З січня 2025 року адміністрація Дональда Трампа розпорядилася ліквідувати U.S. Agency for Global Media, через яку RFE/RL щомісяця отримувала близько 12 млн доларів із конгресового бюджету. Хоча спочатку федеральний суд у Вашингтоні заблокував це рішення, апеляційний суд США нещодавно дозволив адміністрації продовжити призупинення грантів. Унаслідок цього RFE/RL змушена була скоротити частину програм і персоналу, а також відкладати виплати редактору і журналістам.
Голова правління RFE/RL Стівен Капус подякував ЄС за екстрений внесок, зазначивши, що він дозволить «триматися ще трохи довше». Водночас він наголосив, що виживання організації залишається під загрозою доти, доки конгресове фінансування не буде відновлено. Радіо офіційно подало нову термінову заяву до Окружного суду Колумбії з вимогою повернути гроші за травень 2025 року. Навіть запізніле надходження квітневого траншу через шість тижнів замість звичних чотирьох тижнів вимусило редакцію переглянути виробничі плани.
Якщо в холодну війну Radio Free Europe починала мовлення як одна з ключових платформ проти цензури СРСР, то сьогодні вона транслює новини та розслідування в 23 країнах з обмеженою свободою слова. Серед мовних служб — російська, українська, фарсі, пушту, а також низка мов країн Центральної Азії та Кавказу. Розслідування RFE/RL про корупцію, порушення прав людини чи військові злочини часто дають ключові матеріали міжнародним ЗМІ.
EU-фінансування покриє витрати на оренду студій, виплати ведучим і технічний супровід, але за оцінками керівництва радіо, їм потрібно щонайменше 10–12 млн євро на місяць, щоб зберегти весь штат і розмір мовлення. Найбільшу статтю витрат становлять трансляційні витрати — супутникові канали, стріми в інтернеті та підтримка VPN для слухачів у країнах із жорстким цензурним контролем.
Критики рішення ЄС стверджують, що виділеної суми вистачить хіба що на підтримку мовлення впродовж кількох тижнів. Водночас Брюссель наголошує на межах своїх можливостей: бюджет Євросоюзу на гуманітарну й медійну підтримку обмежений, а перекидання додаткових коштів вимагало б тривалих погоджень із кінцевими бенефіціарами та національними урядами.
Поряд із ЄС RFE/RL розглядає додаткові джерела фінансування: приватні гранти від фондів з підтримки журналістики, партнерські програми з некомерційними організаціями, а також рекламні контракти в інтернеті. Однак реклама у країнах із авторитарними режимами часто блокується або піддається цензурі, що унеможливлює використання традиційних рекламних моделей.
Для України та інших сусідів РФ втрати RFE/RL означають скорочення незалежного мовлення про реальний стан справ у Кремлі та на окупованих територіях. Українські слухачі як українською, так і російською службами радіо отримували оперативні репортажі з передової, ексклюзивні інтерв’ю з посадовцями та аналітичні передачі. У Києві вже заявили про готовність підставити плече — українські НУО обговорюють можливі гранти для української служби RFE/RL.
У довгостроковій перспективі RFE/RL потрібно шукати сталу модель виживання без залежності від одного уряду. Експерти пропонують створити «міжнародний трастовий фонд» за участі ЄС, США, Великої Британії, Канади та Японії, який би гарантував мінімальний рівень фінансування незалежним мовникам. Така структура могла б убезпечити журналістів від політичних маніпуляцій і обмежень бюджетів окремих країн.
Поки ж спад медіа підтримки від США змусив ЄС діяти швидко, але тимчасово. Якщо конгрес США не відновить транші в найближчі тижні, RFE/RL доведеться вдатися до масштабних скорочень ефірного часу, закриття деяких мовних служб або повного переходу до цифрового мовлення з частково автоматизованими форматами. Це ставить під питання стратегію організації в боротьбі за інформаційний простір у країнах із авторитарними режимами.
З огляду на виклики 2025 року незалежній журналістиці в Європі й надалі доведеться балансувати між фінансовою стійкістю та редакційною незалежністю. Справжнім індикатором виживання стане не лише розмір бюджету, а й здатність RFE/RL адаптуватися до нових умов, шукати партнерів у неурядовому секторі та зміцнювати довіру аудиторії незмінно високою якістю матеріалів.
