Російська програма виробництва ударних безпілотників зіткнулася з проблемою, яку складно вирішити швидко: у країни виникли труднощі з отриманням китайських реактивних двигунів. Йдеться про компоненти, без яких створення частини далекобійних дронів стає значно складнішим, дорожчим і повільнішим.
Про це повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький під час щорічної зустрічі YES у Києві. За його словами, обмеження постачання вже позначаються на російській промисловості, а міжнародний санкційний тиск у цьому напрямку необхідно продовжувати.
Росія залежить від імпортної технології
На перший погляд, проблема з одним видом комплектуючих може здаватися технічною деталлю. Насправді ж вона значно масштабніша. Сучасний ударний безпілотник — це не лише корпус, електроніка чи бойова частина. За кожною такою системою стоїть цілий ланцюг виробників, постачальників і технологій.
Особливо важливими є силові установки. Турбореактивний двигун визначає можливості апарата, його швидкість, дальність і здатність виконувати поставлене завдання. Якщо країна не може стабільно отримувати такі двигуни, масове виробництво дронів опиняється під додатковим тиском.
Саме тут, за інформацією української розвідки, Росія залишається залежною від китайських поставок. Раніше Скібіцький повідомляв, що китайські турбореактивні двигуни використовуються для ударних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5». Вартість одного такого двигуна, за даними ГУР, може становити близько 40 тисяч доларів.
Це означає, що питання постачання перетворюється не просто на логістичну проблему. Йдеться про гроші, темпи виробництва та можливість підтримувати необхідну кількість техніки.
Пекін опинився перед складним вибором
Українська розвідка звертає увагу і на інший важливий аспект. За словами Скібіцького, Китай усвідомлює ризики, які можуть виникати через постачання відповідної продукції до Росії. Потенційні наслідки стосуються не лише окремих компаній, а й китайської промисловості загалом.
Саме тому санкції та контроль за ланцюгами постачання мають значення. Якщо виробник або посередник розуміє, що співпраця може створити для нього серйозні економічні чи репутаційні проблеми, отримувати необхідні компоненти стає набагато складніше.
Для Росії це створює замкнене коло. З одного боку, їй потрібні великі обсяги комплектуючих для підтримки виробництва безпілотників. З іншого — чим активніше такі поставки привертають увагу, тим більше зростають ризики для компаній, які беруть участь у ланцюгу.
Власне виробництво поки не вирішує проблему
Росія намагається створити власну виробничу базу для турбореактивних двигунів. Однак між заявою про намір виробляти компонент самостійно та можливістю налагодити його стабільний масовий випуск існує величезна різниця.
Для цього потрібні технології, обладнання, спеціальні матеріали, виробничі компетенції та час. Причому йдеться не про виготовлення кількох експериментальних зразків, а про здатність забезпечувати ними серійне виробництво безпілотників.
Тому проблеми з китайськими двигунами можуть стати для російської промисловості особливо болючими саме зараз. Якщо імпорт скорочується швидше, ніж з'являється повноцінна альтернатива, виникає дефіцит, який неможливо миттєво компенсувати.
Ціна питання також є показовою. При вартості близько 40 тисяч доларів за один двигун навіть значна партія таких компонентів потребує великих фінансових ресурсів. А будь-яке ускладнення закупівель або поява додаткових посередників може збільшувати кінцеву вартість.
Українська розвідка знає, де створюють ці дрони
Окремо Скібіцький розповів, що українській розвідці відомі російські підприємства та компанії, які залучені до виробництва безпілотників. Йдеться також про підприємства, що співпрацюють із китайськими компаніями.
Це важлива деталь, адже сучасна війна дедалі більше залежить не лише від безпосереднього знищення техніки на полі бою. Не менш важливим стає вплив на промислову інфраструктуру, логістику та постачання компонентів.
Водночас частина таких підприємств розташована на дуже значній відстані від України — понад 2 тисячі кілометрів. Через це ураження подібних об'єктів є складним завданням і потребує засобів, здатних працювати на великій дальності.
Скібіцький прямо пов'язує можливість впливу на такі цілі з розвитком далекобійних засобів, зокрема безпілотників. Таким чином, боротьба з виробництвом ударних дронів відбувається одразу на кількох рівнях: від санкцій проти постачальників до фізичного впливу на виробничу інфраструктуру.
Чому проблема з двигунами може мати значення
Для Росії безпілотники стали одним із важливих інструментів ведення війни. Тому будь-яка перешкода в їхньому виробничому ланцюгу потенційно впливає на здатність підтримувати необхідні обсяги.
Саме тому проблема китайських двигунів має значення далеко за межами окремої деталі. Якщо постачання скорочується, російські підприємства змушені шукати альтернативи, перебудовувати виробництво або намагатися створити власні аналоги. У кожному з цих варіантів потрібні час і ресурси.
Українська розвідка вважає, що міжнародний тиск у цьому напрямку вже приносить результат. І якщо партнери продовжать перекривати критичні канали постачання, залежність російського виробництва від зовнішніх технологій може перетворитися з тимчасової незручності на системну проблему.
Фактично йдеться про боротьбу не лише за небо, а й за можливість виробляти зброю, яка це небо використовує. І саме тут санкції можуть діяти значно глибше, ніж здається на перший погляд: вони здатні бити не по готовому безпілотнику, а по ланцюгу, завдяки якому він взагалі з'являється.
