Meta скасовує програму перевірки фактів: зміни перед початком терміну Трампа

Національна дискусія про екранний час дітей переходить у юридичну площину. Цього тижня в суді округу Лос-Анджелес починається процес проти Meta, TikTok і YouTube — перший у серії справ, де позивачі звинувачують платформи в формуванні залежності та шкоді психічному здоров’ю неповнолітніх. Йдеться не про регуляторні слухання, а про повноцінний судовий розгляд із присяжними.

Центром справи стала 19-річна мешканка Каліфорнії, ідентифікована як K.G.M. Вона стверджує, що «залипальна» архітектура додатків — нескінченні стрічки, алгоритмічні рекомендації та сповіщення — сформували у неї залежність ще в підлітковому віці та погіршили психоемоційний стан. Позов спрямований на встановлення відповідальності компаній за дизайн продуктів.

За підрахунками редакції Дейком, це «лакмусовий» кейс: уперше технологічним гігантам доведеться не просто відповідати на критику, а доводити в суді, що їхні рішення не є недбалими і не спричинили шкоди. Адвокат позивачки називає процес якісно новим рівнем публічної перевірки — жорсткішим, ніж слухання в Конгресі.

Національна дискусія про екранний час дітей переходить у юридичну площину. Цього тижня в суді округу Лос-Анджелес починається процес проти Meta, TikTok і YouTube — перший у серії справ, де позивачі звинувачують платформи в формуванні залежності та шкоді психічному здоров’ю неповнолітніх. Йдеться не про регуляторні слухання, а про повноцінний судовий розгляд із присяжними.

Центром справи стала 19-річна мешканка Каліфорнії, ідентифікована як K.G.M. Вона стверджує, що «залипальна» архітектура додатків — нескінченні стрічки, алгоритмічні рекомендації та сповіщення — сформували у неї залежність ще в підлітковому віці та погіршили психоемоційний стан. Позов спрямований на встановлення відповідальності компаній за дизайн продуктів.

За підрахунками редакції Дейком, це «лакмусовий» кейс: уперше технологічним гігантам доведеться не просто відповідати на критику, а доводити в суді, що їхні рішення не є недбалими і не спричинили шкоди. Адвокат позивачки називає процес якісно новим рівнем публічної перевірки — жорсткішим, ніж слухання в Конгресі.

Суд присяжних має вирішити два ключові питання: чи були компанії недбалими, створюючи продукти, що завдали шкоди, і чи стало користування платформами суттєвим чинником проблем зі здоров’ям у порівнянні з іншими причинами — зокрема контентом третіх сторін або позамережевими обставинами життя.

На лаві відповідачів — Meta Platforms, TikTok та YouTube. Очікується, що свідчитиме генеральний директор Meta Марк Цукерберг. Представники компанії наполягають: їхні продукти не стали причиною проблем позивачки. YouTube, зі свого боку, заявляє про принципову відмінність від «соціальних мереж» і просить не зводити різні платформи до спільного знаменника.

Показово, що Snap — ще один відповідач у позові — погодився на врегулювання справи до початку процесу. Деталі угоди не розкриваються, але сам факт зменшує коло учасників і водночас підвищує увагу до тих, хто залишився.

Юристи й аналітики попереджають: навіть без «прецеденту» негайної відповідальності, процес формує нову рамку оцінки ризиків. «Це тестова справа», — зазначають експерти з медіаправа. Суд уперше перевірить теорію «залежності від соцмереж» на відповідність доказовим стандартам цивільного процесу.

Паралельно компанії ведуть масштабну кампанію з формування громадської думки. Meta з 2018 року проводить батьківські воркшопи з онлайн-безпеки у школах; TikTok просуває програми на кшталт Create with Kindness із регіональними PTA; YouTube через материнську Google співпрацює зі скаутськими організаціями, навчаючи цифрової гігієни. Критики вважають ці ініціативи спробою знизити тиск напередодні судів.

Компанії також залучили юридичні команди з досвідом «адиктивних» спорів у фармі та ігровій індустрії. Для позивачів це сигнал: захист буде агресивним, а фокус — на багатофакторності причин і персональній відповідальності користувачів та сімей.

Контекст процесу ширший за один позов. Школи по всій країні обмежують смартфони, штати обговорюють вікові перевірки, а батьківські рухи наполягають на принципі «безпечного дизайну за замовчуванням». Судове рішення може або прискорити регуляцію, або, навпаки, відтермінувати її, якщо вимоги визнають недоведеними.

Важливий нюанс: платформи наполягають, що шкода (якщо вона була) зумовлена контентом користувачів, а не інструментами поширення. Позивачі ж вказують на алгоритмічні механіки утримання уваги. Саме тут проходить лінія розлому — між «нейтральною трубою» і «активним дизайном поведінки».

За попереднім аналізом Дейком, незалежно від вироку, індустрія вже змінюється: більше батьківського контролю, обмеження нічного скролінгу, прозоріші налаштування рекомендацій. Але суд може визначити, чи стануть ці кроки добровільними — чи обов’язковими.

Рішення присяжних стане сигналом для сотень подібних позовів, які готуються до розгляду цього року. Якщо причинно-наслідковий зв’язок визнають переконливим, Big Tech зіткнеться з новою хвилею відповідальності — не лише репутаційної, а й фінансової.

Для суспільства це більше, ніж справа про один додаток. Це спроба відповісти на запитання, хто і де має нести межі відповідальності за цифрове дитинство — сім’я, держава чи компанії, що проєктують увагу. Суд у Лос-Анджелесі відкриває цю розмову вже не в теорії, а в праві.

Два тижні після позовів десятків генпрокурорів штатів проти Meta керівник Instagram Адам Моссері розіслав внутрішнє мемо з чітким пріоритетом: підлітки. Командам наказали «лазерно» фокусуватися на teen-метриках, навіть коли тривав тиск щодо безпеки дітей.

Витік внутрішніх документів за 2023–2025 роки показує: Instagram вів багаторічну кампанію, щоб повернути тинейджерів у розвинених країнах. Публічно Meta демонструвала загальне зростання, але всередині визнавала втрату молоді на користь конкурентів і шукала швидкі важелі.

У матеріалах фігурує амбіція зупинити багаторічний спад підліткової аудиторії до кінця 2024 року в Північній Америці та Європі. Це подається як «стретч-ціль», де потрібні кілька одночасних успіхів у продукті, маркетингу й рекомендаціях, інакше тренд не зламається.

Два тижні після позовів десятків генпрокурорів штатів проти Meta керівник Instagram Адам Моссері розіслав внутрішнє мемо з чітким пріоритетом: підлітки. Командам наказали «лазерно» фокусуватися на teen-метриках, навіть коли тривав тиск щодо безпеки дітей.

Витік внутрішніх документів за 2023–2025 роки показує: Instagram вів багаторічну кампанію, щоб повернути тинейджерів у розвинених країнах. Публічно Meta демонструвала загальне зростання, але всередині визнавала втрату молоді на користь конкурентів і шукала швидкі важелі.

У матеріалах фігурує амбіція зупинити багаторічний спад підліткової аудиторії до кінця 2024 року в Північній Америці та Європі. Це подається як «стретч-ціль», де потрібні кілька одночасних успіхів у продукті, маркетингу й рекомендаціях, інакше тренд не зламається.

Далі — ще жорсткіша мета: зробити Instagram найбільшою платформою для підлітків у світі до 2027 року. На практиці це означає конкуренцію за найдефіцитніший ресурс — увагу, а також спробу «закріпити звичку» у віці, коли користувацькі патерни формуються найшвидше.

Документи описують набір тактик залучення користувачів: маркетинг, продукт, алгоритм рекомендацій і роботу з інфлюенсерами. Компанія хотіла, щоб нові teen-акаунти швидко знаходили друзів, бо «раннє додавання у друзі» визнали головним фактором утримання та подальшого щоденного використання.

Instagram зафіксував проблему: приблизно 60% підлітків не додавали жодного друга в перший день. Звідси — курс на friend recommendations, показ контенту «найважливіших друзів» і підштовхування до приватного обміну, щоб підняти активність у direct і зробити сервіс «соціальним місцем», а не вітриною.

Щоб «вловити» підліткові звички, Meta створювала в офісах «живий музей» і проводила тижні емпатії. Співробітникам показували фото популярних teen-локацій, давали інструкції для «0.5 selfie» та uglycore, і просили відтворювати стиль у внутрішніх чатах, аби краще відчути цільову аудиторію.

У стратегіях прямо визнавали: Instagram часто відставав від трендів, які першими вибухали в TikTok або YouTube. Тому команда планувала прискорити розповсюдження контенту від креаторів і підсилити ранжування, щоб «гарячі» ролики доходили до підлітків швидше, а не через тиждень після піку хайпу.

Окремий акцент — Reels як відповідь на конкуренцію з TikTok. У документах йшлося про покращення системи рекомендацій та використання ШІ, щоб креатори активніше взаємодіяли з фанами в коментарях і директі. Це мало збільшити час у застосунку, частоту повернень і частку переглядів від нових акаунтів.

Паралельно компанія оборонялася від звинувачень у шкоді для психіки й безпеки дітей. У документах згадують хвилю критики після розслідувань 2021 року та позови 2023 року від десятків штатів, які стверджували, що Meta підсилювала залежність від соцмереж і будувала продукт навколо утримання.

Meta відповідала пакетом «запобіжників»: посилені батьківські інструменти, обмеження контенту, блокування повідомлень від незнайомців, нагадування робити перерву. Публічно це подавали як центральну політику, але внутрішні KPI все одно прив’язували до teen-росту, що створювало конфлікт стимулів.

Компанія просувала Teen Accounts і пояснювала їх як підхід «на кшталт рейтингу 13+». Для реклами залучали інфлюенсерів і селебріті, проводили Screen Smart-івенти для батьківських блогерів і виходили в ефіри великих шоу. Мета була проста: переконати батьків, що контроль існує, і зняти бар’єр довіри.

Втім, критики бачили інший сенс: Instagram намагався відновити «підлітковий конвеєр» і закласти ранній pipeline для довічного користування продуктами Meta. Логіка життєвого циклу проста: старт у Instagram або Messenger Kids, потім — інші сервіси, і лише згодом — повна екосистема для дорослих.

Внутрішні звіти фіксували спад: у розвинених ринках щоденна teen-аудиторія просіла майже на 3,9% за рік, а місячна — на 8,4%. Документ визнавав, що «багато що має піти правильно», аби зупинити втрати до кінця 2024-го, бо один-єдиний реліз ситуацію не переверне.

П’ять ключових напрямів на 2024 рік включали growth fundamentals, recommendations, Threads, friend sharing і creators. Але успіх майже всіх напрямів міряли тим, як вони впливають на підлітків. Команди закликали «робити більші ставки», щоб тинейджери знову говорили про Instagram і поверталися щодня.

Одним із уже вдалих продуктів називали Notes — короткі зникаючі повідомлення над аватаркою. Та керівництво припускало, що для розвороту тренду потрібні ще дві-три «перемоги» рівня Notes. Інакше падіння не зупиниться, а конкуренти закріплять звичку: TikTok — для розваг, Snapchat — для спілкування.

Маркетинг переформатували під тезу про дружбу: Instagram нібито дає «маленькі моменти, що ведуть до великих дружб». Але внутрішні дослідження попереджали: частина підлітків не хоче публічності, бо «колапс контекстів» зводить різні кола спілкування в одну стрічку і підсилює самоцензуру.

Дослідники описували зсув Gen Z і Gen Alpha: надмірне «шеринґ-щоденника» називають крінжовим, а тих, хто ділиться забагато, сприймають як messy або vain. Це підривало стару модель Instagram, де самопрезентація була двигуном росту, і змушувало зміщувати акцент на приватний обмін та мікрокомунікації.

У документах сегментували «не-юзерів» на чотири типи: social expanders, private pals, subculture seekers і virtual hobbyists. Найлегшими для залучення вважали перші дві групи, бо вони цінують знайомі соціальні кола й масові інтереси. Саме на них націлювали кампанії та продуктові тести.

Попри зусилля, у середині 2024 року Instagram визнавав відставання: лише близько 20% тинейджерів, які не користуються сервісом, «розглядали» приєднання. Багато хто й далі асоціював платформу з «тиском бути ідеальним», що підживлює тривогу, негативне порівняння і втрату мотивації постити.

Друга половина 2024-го мала принести нові механіки: більше «нотаток» у різних поверхнях, щоб перегляд Reels відчувався як «тусівка», та експерименти з friend map. Це зачіпає конфіденційність підлітків: карти, підказки контактів і соціальні графи збільшують ризики небажаних контактів та стеження.

Довгострокова дорожня карта була ще агресивніша: до 2026 року Meta хотіла, щоб підлітки у США й глобально віддавали перевагу Instagram над TikTok. До 2027-го — статус «найбільшої teen-платформи», що фактично означає гонку за рекомендаціями, креаторами та культурним порядком денним кожного сезону.

В одному з пізніших висновків компанія констатувала: використання Instagram підлітками знизилося порівняно з 2024 роком. Навесні 2025-го з’явилася ідея паралельно відстежувати молодих дорослих, щоб оцінити можливий зсув фокусу на 2026 рік і не «прогоріти» на одному сегменті.

Публічна позиція Meta незмінна: кампанія за підлітків не суперечить безпековим зусиллям. Представники компанії наголошують, що обмеження для Teen Accounts інколи зменшували використання, але це «правильно» для дітей і батьків. Регулятори ж дивляться на мотиви й те, які метрики керують рішеннями.

Головний висновок із витоку простий: Instagram одночасно продає «безпеку дітей» і перебудовує продукт під максимальне залучення підлітків. Для суспільства це означає зміну рамки: потрібні прозорі оцінки ризиків, аудит алгоритмів і чіткі правила, щоб цифровий добробут не програвав прибутку.

Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, опинилася в центрі глобального скандалу після розкриття внутрішніх документів, які свідчать про системну монетизацію шахрайської реклами. За внутрішніми оцінками, близько 10% доходів компанії у 2024 році сформували оголошення, пов’язані з обманом, фінансовими махінаціями та забороненими товарами.

Згідно з внутрішніми звітами, платформи Meta щоденно демонструють до 15 мільярдів потенційно шахрайських оголошень. Йдеться не про поодинокі помилки алгоритмів, а про масштабну економіку обману, що стала частиною рекламної екосистеми. Компанія отримує до 7 мільярдів доларів щороку лише з так званих “ризикових” реклам.

Ключова проблема полягає в тому, що Meta не блокує сумнівних рекламодавців одразу. Система працює за принципом ймовірності: якщо алгоритм не впевнений у шахрайстві на 95%, реклама не блокується, а лише дорожчає. Так звані penalty bids дозволяють компанії заробляти більше з потенційно незаконних кампаній.

Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, опинилася в центрі глобального скандалу після розкриття внутрішніх документів, які свідчать про системну монетизацію шахрайської реклами. За внутрішніми оцінками, близько 10% доходів компанії у 2024 році сформували оголошення, пов’язані з обманом, фінансовими махінаціями та забороненими товарами.

Згідно з внутрішніми звітами, платформи Meta щоденно демонструють до 15 мільярдів потенційно шахрайських оголошень. Йдеться не про поодинокі помилки алгоритмів, а про масштабну економіку обману, що стала частиною рекламної екосистеми. Компанія отримує до 7 мільярдів доларів щороку лише з так званих “ризикових” реклам.

Ключова проблема полягає в тому, що Meta не блокує сумнівних рекламодавців одразу. Система працює за принципом ймовірності: якщо алгоритм не впевнений у шахрайстві на 95%, реклама не блокується, а лише дорожчає. Так звані penalty bids дозволяють компанії заробляти більше з потенційно незаконних кампаній.

Алгоритмічне просування лише погіршує ситуацію. Користувачі, які один раз взаємодіють зі шахрайською рекламою, отримують ще більше подібного контенту. Це створює замкнене коло, у якому платформа не лише не захищає користувачів, а активно підсилює їхню вразливість до фінансових злочинів.

Внутрішні документи Meta показують, що компанія усвідомлює масштаб проблеми. Аналітики визнають, що платформи Meta стали одним з головних інструментів глобального шахрайства, перевершуючи конкурентів за кількістю скам-оголошень. У деяких країнах понад половина всіх фінансових афер пов’язані саме з Facebook та Instagram.

Попри це, стратегія компанії полягає не в повному викоріненні проблеми, а в її контрольованому зменшенні. У внутрішніх презентаціях зазначено, що різке скорочення шахрайської реклами негативно вплине на фінансові показники. Тому Meta планує знижувати її частку поступово — з 10% до приблизно 6% протягом кількох років.

Регулятори у США та Європі дедалі активніше тиснуть на компанію. Американська комісія з цінних паперів і бірж розслідує участь Meta у просуванні фінансових шахрайств, а британські органи заявляють, що платформи компанії причетні до понад половини фінансових злочинів в онлайн-середовищі країни.

Попри це, внутрішні документи свідчать: керівництво Meta готове платити штрафи, якщо вони менші за прибуток від шахрайської реклами. Один із внутрішніх звітів прямо зазначає, що потенційні санкції не перевищують доходи від порушень, що робить їх економічно прийнятними.

Ситуацію ускладнює й те, що компанія значно скоротила команди, відповідальні за безпеку контенту. Частину ресурсів було перекинуто на розвиток штучного інтелекту та метавсесвіту, тоді як модерація шахрайства отримала мінімальні інвестиції. У деякі періоди до 96% скарг користувачів просто ігнорувалися.

Особливо вразливою залишається аудиторія, яка довіряє знайомим або авторитетним обліковим записам. Шахраї масово імітують сторінки військових, лікарів, бізнесменів або брендів. Часто жертви дізнаються про шахрайство лише після втрати значних сум, а відновити справедливість практично неможливо.

Внутрішні розслідування Meta показують, що платформа знає про слабкі місця власних правил. У багатьох випадках навіть очевидні фейкові акаунти не порушують формальних критеріїв блокування. Це створює “сіру зону”, у якій шахрайство процвітає, не порушуючи букви внутрішніх політик.

Окрему роль відіграє так званий список “найбільш шахрайських рекламодавців”. Навіть потрапляння до нього не гарантує блокування. Деякі акаунти продовжували працювати місяцями після десятків скарг, генеруючи мільйонні прибутки.

Meta також експериментує з фінансовими обмеженнями — підозрілим рекламодавцям просто підвищують вартість розміщення. Така модель дозволяє компанії скорочувати кількість шахрайських оголошень, не втрачаючи прибуток, що фактично легалізує ризик.

Експерти з кібербезпеки зазначають, що подібна політика формує небезпечний прецедент. Онлайн-платформи перетворюються на інфраструктуру злочинності, де шахрайство стає бізнес-моделлю, а не відхиленням від правил.

Паралельно Meta активно інвестує у штучний інтелект і центри обробки даних, переконуючи інвесторів, що рекламний бізнес і надалі фінансуватиме технологічний прорив. Проте саме цей бізнес, як виявляється, частково базується на системному обмані користувачів.

У довгостроковій перспективі така модель загрожує довірою до цифрової економіки загалом. Коли платформи отримують вигоду від шахрайства, будь-які заяви про безпеку стають маркетинговою риторикою. Без жорсткого регулювання й відповідальності ситуація навряд чи зміниться.

Експерти наголошують: доки прибуток від шахрайських оголошень перевищує потенційні штрафи, великі технологічні компанії не матимуть стимулу кардинально змінювати підхід. Саме тому кейс Meta стає символом системної проблеми цифрової економіки XXI століття.

Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, опинилася в центрі масштабного розслідування після витоку внутрішніх документів, які свідчать: корпорація свідомо отримувала прибутки від шахрайської реклами. За оцінками самої компанії, до 10% річного доходу у 2024 році припадало на оголошення, що порушують правила або прямо вводять користувачів в оману. Йдеться про десятки мільярдів доларів і системну проблему, а не поодинокі збої модерації.

Внутрішні матеріали показують, що Meta щодня демонструє користувачам до 15 мільярдів рекламних оголошень із високим ризиком шахрайства. Це включає фейкові інвестиційні пропозиції, псевдомедичні засоби, нелегальні казино та схеми швидкого збагачення. Компанія визнавала, що значна частина цих оголошень відповідає ознакам обману, але все одно залишалася активною в системі показів.

Ключовою проблемою є те, що алгоритми Meta не лише допускають такі оголошення, а й активно їх просувають. Якщо користувач взаємодіє зі скам-рекламою, система сприймає це як зацікавленість і підсовує ще більше подібного контенту. Таким чином шахрайство стає самопідживлюваним процесом, інтегрованим у рекламну модель платформи.

Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, опинилася в центрі масштабного розслідування після витоку внутрішніх документів, які свідчать: корпорація свідомо отримувала прибутки від шахрайської реклами. За оцінками самої компанії, до 10% річного доходу у 2024 році припадало на оголошення, що порушують правила або прямо вводять користувачів в оману. Йдеться про десятки мільярдів доларів і системну проблему, а не поодинокі збої модерації.

Внутрішні матеріали показують, що Meta щодня демонструє користувачам до 15 мільярдів рекламних оголошень із високим ризиком шахрайства. Це включає фейкові інвестиційні пропозиції, псевдомедичні засоби, нелегальні казино та схеми швидкого збагачення. Компанія визнавала, що значна частина цих оголошень відповідає ознакам обману, але все одно залишалася активною в системі показів.

Ключовою проблемою є те, що алгоритми Meta не лише допускають такі оголошення, а й активно їх просувають. Якщо користувач взаємодіє зі скам-рекламою, система сприймає це як зацікавленість і підсовує ще більше подібного контенту. Таким чином шахрайство стає самопідживлюваним процесом, інтегрованим у рекламну модель платформи.

Замість жорсткого блокування підозрілих рекламодавців Meta застосовує так звану систему “penalty bids”. Компанія дозволяє потенційним шахраям продовжувати розміщення реклами, але змушує їх платити дорожче за участь в аукціонах. Фактично це перетворює боротьбу з шахрайством на додаткове джерело доходу, а не на механізм захисту користувачів.

Внутрішні документи також свідчать, що компанія свідомо встановлювала межі допустимих фінансових втрат від боротьби з шахрайством. Якщо активні заходи могли скоротити рекламну виручку більш ніж на 0,15%, їх вважали економічно недоцільними. Такий підхід демонструє пріоритет прибутку над безпекою користувачів.

Особливе занепокоєння викликає масштаб органічного шахрайства — не лише платної реклами, а й фейкових акаунтів, підроблених профілів знаменитостей і шахрайських повідомлень. За внутрішніми оцінками, користувачі Meta щодня стикаються з понад 20 мільярдами подібних спроб обману, більшість із яких не блокується автоматично.

Регулятори у США та Європі вже посилили тиск. За даними Reuters, американські та британські органи вивчають роль Meta у поширенні фінансового шахрайства. Компанія визнає, що потенційні штрафи можуть сягати мільярдів доларів, але навіть вони не перекривають доходи від сумнівної реклами.

Внутрішні звіти також показують, що Meta свідомо зосереджувалася на боротьбі лише з тими видами шахрайства, які могли зашкодити її бренду або великим рекламодавцям. Менш помітні, але масові схеми залишалися поза пріоритетом. Це створює ситуацію, у якій користувачі фактично стають витратним матеріалом цифрової економіки.

Особливо тривожно виглядає те, що компанія скорочувала команди з безпеки саме в період різкого зростання шахрайства. Водночас значні ресурси спрямовувалися на розвиток штучного інтелекту та метавсесвіту, що ще більше ослабило контроль за рекламою.

Експерти вказують: модель Meta демонструє системну проблему всієї індустрії цифрової реклами. Поки платформи заробляють на кількості взаємодій, а не на якості контенту, шахрайство залишатиметься вигідним. Регулювання, яке прирівняє онлайн-платформи до фінансових посередників із відповідальністю за шкоду, може стати єдиним ефективним інструментом.

У перспективі Meta обіцяє скоротити частку доходів від сумнівної реклами до 6–7% у найближчі роки. Проте внутрішні документи свідчать: навіть після реформ компанія розраховує й надалі отримувати мільярди з “сірої зони”. Для користувачів це означає, що ризики шахрайства залишатимуться високими, попри публічні заяви про безпеку.

Ця історія показує, як технологічні гіганти можуть одночасно боротися з проблемою і заробляти на ній. Поки регулятори не запровадять жорсткі правила відповідальності, цифрові платформи й надалі балансуватимуть між етикою та прибутком, залишаючи мільйони користувачів у зоні ризику.

Instagram запроваджує масштабну реформу підліткового середовища — цього разу з акцентом на контентну політику. Як заявив керівник продукту Макс Ейленштайн, платформа буде застосовувати стандарти рейтингу PG-13, подібно до кіноіндустрії, щоб батькам було легше зрозуміти межі дозволеного.

Рейтинг PG-13 допускає незначну лайку, легке насильство чи мінімальну еротику, але Meta наголошує: контент із наготою не буде рекомендовано підліткам у будь-якому випадку. Нові фільтри стосуватимуться як стрічки публікацій, так і пошуку, рекомендацій і чатів з іншими користувачами.

Ключова новація — поширення обмежень на спілкування з віртуальними персонажами, створеними штучним інтелектом. У 2024–2025 роках Meta зазнала критики через повідомлення, що її ШІ-чатботи могли вести «провокативні» або інтимні розмови з неповнолітніми.

Instagram запроваджує масштабну реформу підліткового середовища — цього разу з акцентом на контентну політику. Як заявив керівник продукту Макс Ейленштайн, платформа буде застосовувати стандарти рейтингу PG-13, подібно до кіноіндустрії, щоб батькам було легше зрозуміти межі дозволеного.

Рейтинг PG-13 допускає незначну лайку, легке насильство чи мінімальну еротику, але Meta наголошує: контент із наготою не буде рекомендовано підліткам у будь-якому випадку. Нові фільтри стосуватимуться як стрічки публікацій, так і пошуку, рекомендацій і чатів з іншими користувачами.

Ключова новація — поширення обмежень на спілкування з віртуальними персонажами, створеними штучним інтелектом. У 2024–2025 роках Meta зазнала критики через повідомлення, що її ШІ-чатботи могли вести «провокативні» або інтимні розмови з неповнолітніми.

Тепер Instagram обіцяє, що жоден ШІ не надаватиме «відповідей, які були б недоречними у фільмі з рейтингом PG-13». Тобто діалоги з ботами контролюватимуться на рівні контентної безпеки, а їхні моделі будуть навчатися на нових фільтрах.

Meta запевняє, що орієнтувалася на запити батьків: компанія створила панелі з тисяч респондентів, які оцінювали контент за принципом кінематографічного рейтингу. Це дозволило вибудувати алгоритм, що комбінує людські оцінки та автоматичний ШІ-моніторинг.

Instagram має сотні мільйонів підліткових користувачів, і нинішнє оновлення — наймасштабніше з моменту попереднього реформування 2024 року, коли всі акаунти осіб до 18 років стали приватними за замовчуванням. Тоді також обмежили перегляд дорослого контенту в рекомендаціях.

Новий етап піде далі: підлітки не зможуть навмисно шукати чи додавати сторінки з позначками «18+», а також спілкуватися з користувачами, які регулярно публікують матеріали з дорослими темами. Для батьків з’явиться функція “Limited Content” — жорсткіший режим, ніж PG-13.

Meta прагне зменшити юридичний тиск: компанія стикається з позовами у кількох штатах США, де її звинувачують у створенні «психологічно залежного продукту». Водночас, за словами розробників, зміни не означатимуть «тотальної цензури», а лише спробу наблизити стандарти до суспільних очікувань.

Критики зауважують, що Meta діє радше реактивно, ніж стратегічно: більшість реформ запускається після політичних слухань або судових позовів. Проте навіть часткова уніфікація контентної політики за принципом PG-13 може задати новий стандарт для всієї соціальної індустрії.

Для користувачів ці новації означають іншу логіку рекомендацій: система штучного інтелекту ранжуватиме не лише за релевантністю, а й за віковою прийнятністю. Підлітки побачать менше контенту про алкоголь, насильство чи тіло, а алгоритм активно пропонуватиме освітні, креативні й безпечні теми.

Таким чином, Instagram поступово перетворюється на платформу з подвійним середовищем: вільним для дорослих і захищеним для молоді. Утім, реальний ефект політики PG-13 залежатиме від того, наскільки чесно компанія контролюватиме власний штучний інтелект — адже саме він сьогодні формує межі цифрового дитинства.

Генеральний директор Meta Марк Цукерберг оголосив про чергову масштабну реорганізацію штучного інтелекту в компанії. Підрозділ Meta Superintelligence Labs (MSL) буде поділено на чотири частини: дослідження, продукти, суперінтелект та інфраструктура.

Ключова мета — створення AI-суперінтелекту, здатного перевершити людські можливості. Для цього Meta залучає мільярдні інвестиції у дата-центри, обладнання та нові дослідницькі команди. Цукерберг називає це «новою ерою індивідуального посилення».

У червні Meta призначила Александра Ванга, засновника Scale AI, головним директором з AI. Його команда працює над створенням «фронтирної моделі», здатної конкурувати з OpenAI та Google. Саме під його керівництвом компанія відмовилася від попередньої моделі Behemoth, визнавши її невдалою.

Генеральний директор Meta Марк Цукерберг оголосив про чергову масштабну реорганізацію штучного інтелекту в компанії. Підрозділ Meta Superintelligence Labs (MSL) буде поділено на чотири частини: дослідження, продукти, суперінтелект та інфраструктура.

Ключова мета — створення AI-суперінтелекту, здатного перевершити людські можливості. Для цього Meta залучає мільярдні інвестиції у дата-центри, обладнання та нові дослідницькі команди. Цукерберг називає це «новою ерою індивідуального посилення».

У червні Meta призначила Александра Ванга, засновника Scale AI, головним директором з AI. Його команда працює над створенням «фронтирної моделі», здатної конкурувати з OpenAI та Google. Саме під його керівництвом компанія відмовилася від попередньої моделі Behemoth, визнавши її невдалою.

Внутрішні джерела повідомляють про конфлікти між «старою гвардією» Meta та новими топ-менеджерами. Частина ветеранів відкритих досліджень AI залишає компанію: Джоель Піно перейшла в Cohere, Анжела Фан — в OpenAI, а Лоредана Крісан — у Figma.

Важливим сигналом стало обговорення відмови від open-source AI. Тепер Meta може перейти до закритих моделей, що стане кардинальною зміною у стратегії. Це дозволить зберігати комерційну перевагу, але суперечить попередній філософії компанії.

Meta вже витратила понад $14,3 млрд на розвиток AI, включно з інвестиціями у стартапи та переманюванням провідних дослідників. Очікувані капітальні витрати 2025 року можуть досягти $72 млрд, переважно на дата-центри та AI-інфраструктуру.

У липні Meta запросила Шенцзя Чжао, одного зі співавторів ChatGPT, як головного науковця. Крім того, Нат Фрідман (GitHub) та Даніель Грос (Safe Superintelligence) очолили розробку прикладних AI-продуктів. Це свідчить про масштабне оновлення лідерства.

Компанія розглядає можливість оптимізації чисельності працівників у сфері AI. Хоча остаточних рішень ще немає, очікується, що частину співробітників переведуть в інші напрями, а деякі посади скоротять.

Інвестори уважно стежать за трансформаціями Meta, адже майбутній успіх залежить від швидкості розробки нових AI-продуктів. Цукерберг прагне випередити конкурентів, навіть ціною внутрішньої турбулентності.

Meta робить ставку на суперінтелект і готується зруйнувати власну модель розвитку, щоб зберегти лідерство у гонці штучного інтелекту. Однак внутрішні конфлікти та відхід ключових науковців ставлять під сумнів ефективність цього шляху.

Meta Platforms Inc., очолювана Марком Цукербергом, уже кілька років робить ставку на штучний інтелект, витрачаючи сотні мільярдів доларів на його розвиток. Проте флагманський споживчий продукт компанії — додаток Meta AI — поки що не виправдовує амбіцій. Запущений у квітні 2025 року, він мав стати головним персональним асистентом для мільярда користувачів, але зіткнувся з низкою технічних і концептуальних проблем.

Meta AI з’явився майже через два з половиною роки після запуску ChatGPT від OpenAI. На відміну від конкурентів, він вийшов як окремий додаток із функціями чат-бота та соціальною стрічкою Discover. У ній користувачі бачать зображення, створені іншими людьми, але контент часто застарілий і не відповідає швидкості сучасних соцмереж.

Одна з головних обіцянок Meta — уніфікований користувацький досвід. На практиці ж кожен вбудований асистент у Facebook, Instagram чи WhatsApp працює окремо. Історія спілкування з Meta AI не переноситься між платформами, навіть якщо акаунти пов’язані. Це створює ефект «розірваної екосистеми», що знижує зручність використання.

Meta Platforms Inc., очолювана Марком Цукербергом, уже кілька років робить ставку на штучний інтелект, витрачаючи сотні мільярдів доларів на його розвиток. Проте флагманський споживчий продукт компанії — додаток Meta AI — поки що не виправдовує амбіцій. Запущений у квітні 2025 року, він мав стати головним персональним асистентом для мільярда користувачів, але зіткнувся з низкою технічних і концептуальних проблем.

Meta AI з’явився майже через два з половиною роки після запуску ChatGPT від OpenAI. На відміну від конкурентів, він вийшов як окремий додаток із функціями чат-бота та соціальною стрічкою Discover. У ній користувачі бачать зображення, створені іншими людьми, але контент часто застарілий і не відповідає швидкості сучасних соцмереж.

Одна з головних обіцянок Meta — уніфікований користувацький досвід. На практиці ж кожен вбудований асистент у Facebook, Instagram чи WhatsApp працює окремо. Історія спілкування з Meta AI не переноситься між платформами, навіть якщо акаунти пов’язані. Це створює ефект «розірваної екосистеми», що знижує зручність використання.

Meta AI декларує знання про інтереси користувача на основі історії переглядів, але рекомендації залишаються поверховими. Наприклад, для жителя Нью-Йорка додаток пропонував випадкові івенти з Eventbrite замість подій, релевантних його вподобанням. У соцмережах користувачі називають сервіс «загальним» і «непотрібним».

Як і багато великих мовних моделей, Meta AI схильний до вигадування фактів. Журналісти Bloomberg зафіксували, як бот приписував людям хобі чи плани, яких вони не мали. Такі помилки підривають довіру й зменшують шанси на закріплення додатка як головного помічника користувача.

У WhatsApp Meta AI пропонує бізнес-завдання та робочі поради, у Messenger — креативні ідеї для зображень, а у Facebook — підсумки коментарів. Ця сегментація демонструє розмитість стратегії: замість єдиного інтелектуального ядра користувач отримує набір різних функцій без єдиної логіки.

OpenAI, Perplexity, Anthropic та Google вже пропонують користувачам збереження історії запитів і персоналізовані поради незалежно від платформи. Вони швидше реагують на запити та пропонують більш релевантний контент. Meta, попри величезну аудиторію, програє в швидкості впровадження ключових функцій.

Meta AI уже має понад мільярд активних користувачів завдяки інтеграції в основні продукти компанії. Але без глибокої персоналізації та усунення «амнезії» між платформами сервіс ризикує залишитися другорядним інструментом, а не ключовим асистентом.

Цукерберг позиціонує Meta AI як «знаючого друга», який допомагає в особистих і робочих питаннях. Але для цього потрібен доступ до величезного масиву персональних даних. Це викликає питання щодо конфіденційності, особливо з огляду на минулі скандали Meta з витоками інформації.

Meta AI має унікальну стартову позицію завдяки екосистемі Meta та ресурсам компанії. Проте без радикального покращення інтеграції, точності та персоналізації він залишатиметься «сировим» продуктом. Цукербергу доведеться довести, що амбіція створити головний персональний AI не розіб’ється об реальність користувацького досвіду.

WhatsApp, один з найпопулярніших месенджерів у світі, сьогодні використовується понад двома мільярдами людей, але доступ до нього далеко не всюди є безперешкодним. З різних причин — від політичного контролю до питань національної безпеки — деякі країни повністю або частково блокують роботу платформи. Ці обмеження впливають як на внутрішню комунікацію громадян, так і на міжнародний обмін інформацією, створюючи нові виклики для цифрової свободи.

Серед держав, які повністю заблокували WhatsApp, найвідомішим прикладом є Китай. Починаючи з 2017 року, Пекін використав свій "Великий фаєрвол", щоб фільтрувати та блокувати трафік із зарубіжними серверами месенджера. Китайські користувачі були змушені перейти на внутрішню альтернативу — WeChat, яка підконтрольна державі і дозволяє відстеження активності користувачів. Ще один приклад — Північна Корея, яка з 2016 року повністю заблокувала не лише WhatsApp, але й Facebook, YouTube, Twitter та інші світові платформи, створивши одну з найжорсткіше контрольованих інтернет-систем у світі.

Окрему категорію становлять країни з частковими обмеженнями WhatsApp. Свіжий приклад — Росія, яка у серпні 2025 року почала обмежувати деякі дзвінки через месенджер, звинувативши платформу у відмові передавати правоохоронцям дані у справах про шахрайство та тероризм. Це стало логічним продовженням багаторічного конфлікту Кремля з іноземними технологічними компаніями щодо зберігання даних і контролю за контентом.

WhatsApp, один з найпопулярніших месенджерів у світі, сьогодні використовується понад двома мільярдами людей, але доступ до нього далеко не всюди є безперешкодним. З різних причин — від політичного контролю до питань національної безпеки — деякі країни повністю або частково блокують роботу платформи. Ці обмеження впливають як на внутрішню комунікацію громадян, так і на міжнародний обмін інформацією, створюючи нові виклики для цифрової свободи.

Серед держав, які повністю заблокували WhatsApp, найвідомішим прикладом є Китай. Починаючи з 2017 року, Пекін використав свій "Великий фаєрвол", щоб фільтрувати та блокувати трафік із зарубіжними серверами месенджера. Китайські користувачі були змушені перейти на внутрішню альтернативу — WeChat, яка підконтрольна державі і дозволяє відстеження активності користувачів. Ще один приклад — Північна Корея, яка з 2016 року повністю заблокувала не лише WhatsApp, але й Facebook, YouTube, Twitter та інші світові платформи, створивши одну з найжорсткіше контрольованих інтернет-систем у світі.

Окрему категорію становлять країни з частковими обмеженнями WhatsApp. Свіжий приклад — Росія, яка у серпні 2025 року почала обмежувати деякі дзвінки через месенджер, звинувативши платформу у відмові передавати правоохоронцям дані у справах про шахрайство та тероризм. Це стало логічним продовженням багаторічного конфлікту Кремля з іноземними технологічними компаніями щодо зберігання даних і контролю за контентом.

Обмеження діють також в Об’єднаних Арабських Еміратах, які з 2017 року заборонили більшість VoIP-сервісів, включно з голосовими та відеодзвінками в WhatsApp. Проте текстові повідомлення залишаються доступними. У 2020 році під час виставки Expo Dubai обмеження тимчасово зняли, щоб дозволити міжнародну комунікацію. Подібна ситуація в Катарі, де формальної заборони немає, але VoIP-дзвінки також обмежені, а обмін повідомленнями працює.

Єгипет і Йорданія офіційно не блокують WhatsApp, але періодично намагаються обмежити або уповільнити роботу сервісу для дзвінків. Такі заходи пояснюють боротьбою з нелегальними комунікаціями, але правозахисники вважають їх інструментом політичного контролю.

Деякі країни застосовують так звані періодичні або тимчасові заборони. Іран, який тривалий час обмежував доступ до WhatsApp, у 2024 році скасував блокування як перший крок до зняття ширших інтернет-обмежень. Туреччина нині не має блокування, але в минулому перекривала доступ до месенджера під час внутрішніх криз.

В Уганді у 2021 році WhatsApp та інші соцмережі були заборонені у відповідь на дії Facebook, який видалив кілька прорежимних акаунтів. Згодом блокування було скасовано. Куба у тому ж році тимчасово обмежила доступ до соцмереж, включно з WhatsApp, після протестів, щоб обмежити координацію демонстрацій.

Окремим випадком є заборона WhatsApp на всіх пристроях Палати представників США, запроваджена у червні 2025 року. Це рішення пояснюють міркуваннями кібербезпеки та захисту службових даних, хоча месенджер офіційно залишається доступним для громадян.

Причини блокування WhatsApp у різних країнах варіюються, але загальна тенденція очевидна: уряди прагнуть контролювати цифровий простір і комунікаційні канали. У авторитарних державах це робиться для моніторингу та цензури, у країнах з частковими обмеженнями — для збереження контролю над інформаційними потоками і зменшення впливу іноземних платформ.

З точки зору свободи слова та права на приватність, такі обмеження викликають серйозну стурбованість. WhatsApp використовує наскрізне шифрування, яке унеможливлює перехоплення повідомлень навіть самою компанією, що є основною причиною тиску з боку урядів, які прагнуть доступу до переписки громадян.

Цікаво, що навіть у країнах з обмеженнями громадяни часто знаходять способи обходу блокувань через VPN-сервіси, проксі-сервери та інші технічні інструменти. Це створює додаткову напруженість між користувачами і владою, адже спроби блокувати обходи часто призводять до ще жорсткіших заходів контролю.

У глобальному масштабі блокування WhatsApp свідчить про зростання так званого “цифрового протекціонізму” — тенденції, коли держави вибудовують власні інтернет-кордони і заміщують світові платформи локальними аналогами. Такий підхід може призводити до цифрової ізоляції та обмеження доступу громадян до незалежних джерел інформації.

В умовах, коли цифрова комунікація стає основою сучасної економіки, політики, освіти та культури, контроль над платформами, подібними до WhatsApp, стає не лише технологічним, але й стратегічним питанням. Кожне блокування чи обмеження цього месенджера — це сигнал про глибші процеси, що відбуваються в політичній та інформаційній сфері країни.

Meta зробила гучний кадровий хід, формалізувавши роль Шеньцзя Чжао як головного науковця (chief scientist) своєї нової групи superintelligence.

Цей підрозділ має створювати ШІ‑моделі, здатні виконувати завдання не гірше, а подекуди й краще за людей.

Чжао приєднався до Meta з OpenAI у червні та, за словами Марка Цукерберга, фактично очолював наукову частину з першого дня.

Meta зробила гучний кадровий хід, формалізувавши роль Шеньцзя Чжао як головного науковця (chief scientist) своєї нової групи superintelligence.

Цей підрозділ має створювати ШІ‑моделі, здатні виконувати завдання не гірше, а подекуди й краще за людей.

Чжао приєднався до Meta з OpenAI у червні та, за словами Марка Цукерберга, фактично очолював наукову частину з першого дня.

Тепер, коли рекрутинг пішов за планом і команда зібрана, компанія «формалізувала» його лідерство.

Він підпорядковуватиметься Alexandr Wang (екс‑CEO Scale AI), якого у червні призначили Chief AI Officer Meta.

Таким чином, Meta вибудовує дуальну структуру: стратегічний керівник ШІ‑напряму (Wang) і головний науковець (Чжао).

Шеньцзя Чжао — співавтор базової статті про ChatGPT і провідний дослідник першої reasoning‑моделі o1 в OpenAI.

Саме o1 каталізувала хвилю систем «ланцюжок міркувань» (chain‑of‑thought), що швидко була підхоплена Google, DeepSeek та іншими лабораторіями.

Це підкреслює наукову вагу Чжао і пояснює, чому Meta так агресивно боролася за його перехід.

За останні два місяці Meta переманила понад десяток колишніх співробітників OpenAI у свою AI‑unit.

Компанія нарощує витрати на GPU‑інфраструктуру, таланти та фундаментальні дослідження, щоб не відставати від OpenAI та Google.

Ключовий сигнал ринку: Meta переходить від «відкритих LLM» до гонки за агентним ШІ і reasoning‑ядром, де інновації визначатимуть лідера.

Паралельно Yann LeCun зберігає титул chief scientist у внутрішній дослідницькій групі FAIR.

FAIR сфокусується на фундаментальних відкриттях, тоді як superintelligence‑команда — на продуктово‑орієнтованих AGI‑/ASI‑застосунках.

Організаційно це виглядає як спроба Meta розвести «дослідницьку автономію» та «продуктову швидкість» у дві синхронізовані вертикалі.

Для Meta це також відповідь на критику, що відкритість Llama не дорівнює прориву в «глибинному мисленні» моделей.

Призначення Чжао покликане заповнити саме цю лакуну: масштабоване міркування, довге планування, формальні методи безпеки.

Наукове CV Чжао — це міст між практичним інжинірингом великих мовних моделей і теоретичним аналізом їхньої здатності робити дедуктивні висновки.

Meta прагне не просто «наздогнати» OpenAI, а задати темп у сфері superalignment, інтерпретованості та контролю над потужними агентами.

Роль Alexandr Wang тут критична: інтегрувати data‑платформи, RLHF/RLAIF‑пайплайни та масштабувати тренування до трильйонів токенів.

Ринок тлумачить хід Meta як пришвидшення «консолідації зірок» ШІ після ексодусу талановитих інженерів з OpenAI.

Це підсилює тренд: Big Tech більше не просто купують моделі — вони купують школи думки всередині команд.

Meta вкладається і в «залізо»: GPU‑кластери класу H100/B200, оптозаємозв’язки, енергетика дата‑центрів, оптимізовані компілятори.

Але «залізо» без reasoning‑архітектури не дасть прориву: саме тому ставка робиться на людей, що будували o1 і ChatGPT.

Ще один вимір — безпека та етика. Superintelligence потребує нових гарантій поведінки моделей у відкритому середовищі.

Meta доведеться балансувати між відкритим кодом (Llama) та зростаючими ризиками dual‑use для надпотужних агентів.

LeCun давно критикує «модальність RLHF‑клітинки», просуваючи JEPA‑підхід та енд‑ту‑енд навчання з плануванням.

Чи зможе тандем LeCun–Чжао виробити спільну технічну доктрину для Meta — відкрите питання, але синергія виглядає перспективно.

Для Google та OpenAI це сигнал: Meta більше не лише «масштабується», а й перекуповує ключові мозки reasoning‑революції.

Конкурентна перевага Meta — соціальний граф, мільярди взаємодій і мультимодальні дані, придатні для тренування агентивних систем.

Якщо команда Чжао зможе інтегрувати «довге мислення» у продукти Meta, отримаємо агентів‑асистентів нового класу.

Вони зможуть планувати, делегувати підзадачі іншим моделям, перевіряти себе та оперувати складними інструкціями.

Для рекламного бізнесу Meta це шанс створити повністю автоматизовані креативні цикли з контролем якості на рівні людини.

Для розробників — SDK‑екосистеми агентів, які працюватимуть поверх Meta LLM з доступом до інструментів і графів знань.

Для науковців — відкрите поле для тестування ланцюжків міркувань, формальної валідації та benchmark‑ів beyond GPT‑стилю.

Зрештою, новий суперінтелектуальний підрозділ — спроба Meta обіграти конкурентів не лише силою дата‑центрів, а і силою теорії.

У найближчі 12–18 місяців головним KPI стане здатність Meta показати reasoning‑метрики, які перевищують поточні SOTA.

Якщо це вдасться, компанія отримає шанс повернути собі лідерство у великій гонці генеративного ШІ.

Рішення компанії Meta про припинення політичної реклами на платформах у країнах ЄС з жовтня стало сигналом нової епохи протистояння між технологічними гігантами та європейськими регуляторами. У компанії заявили, що нове законодавство Євросоюзу про прозорість політичної реклами створює «непрацездатні вимоги» та юридичні невизначеності, які унеможливлюють ефективне функціонування сервісу.

Meta, що володіє Facebook та Instagram, наголосила, що політичні діячі, партії та інші користувачі як і раніше зможуть публікувати контент із політичними чи соціальними темами, однак втратять можливість оплачувати просування таких матеріалів. Це означає радикальні зміни для політичних кампаній у Європі, які раніше витрачали мільйони євро на таргетовану рекламу в соцмережах.

Новий регламент ЄС, який набуває чинності в жовтні, спрямований на боротьбу з іноземним втручанням та дезінформацією під час виборів і референдумів. Однією з ключових норм є обов’язок технологічних платформ розкривати джерело політичної реклами та обмежувати її таргетування. Крім того, реклама від спонсорів за межами ЄС буде повністю заборонена за три місяці до голосувань.

Рішення компанії Meta про припинення політичної реклами на платформах у країнах ЄС з жовтня стало сигналом нової епохи протистояння між технологічними гігантами та європейськими регуляторами. У компанії заявили, що нове законодавство Євросоюзу про прозорість політичної реклами створює «непрацездатні вимоги» та юридичні невизначеності, які унеможливлюють ефективне функціонування сервісу.

Meta, що володіє Facebook та Instagram, наголосила, що політичні діячі, партії та інші користувачі як і раніше зможуть публікувати контент із політичними чи соціальними темами, однак втратять можливість оплачувати просування таких матеріалів. Це означає радикальні зміни для політичних кампаній у Європі, які раніше витрачали мільйони євро на таргетовану рекламу в соцмережах.

Новий регламент ЄС, який набуває чинності в жовтні, спрямований на боротьбу з іноземним втручанням та дезінформацією під час виборів і референдумів. Однією з ключових норм є обов’язок технологічних платформ розкривати джерело політичної реклами та обмежувати її таргетування. Крім того, реклама від спонсорів за межами ЄС буде повністю заборонена за три місяці до голосувань.

Meta зазначила, що попри тривалі консультації з європейськими політиками та спроби знайти компроміс, нові вимоги залишають компанію «перед неможливим вибором». У компанії наголосили, що регулятори фактично змушують прибирати популярні інструменти з ринку, зменшуючи конкуренцію та вибір для користувачів.

Це рішення Meta не є ізольованим випадком. Подібну заяву минулого року зробила Google, яка також оголосила про відмову від політичної реклами на своїх платформах у Європейському Союзі. Обидві компанії вказують на надмірну складність виконання нових норм та ризики штрафів у разі найменших порушень.

Для європейської політики наслідки цього рішення можуть бути значними. Соціальні мережі стали важливим каналом комунікації між політиками та виборцями, особливо під час виборчих кампаній. Тепер партіям доведеться переорієнтовувати бюджети на інші канали або зосереджуватись на органічному охопленні аудиторії.

Європейські регулятори вже давно звинувачують Meta у недостатніх заходах щодо боротьби з дезінформацією та маніпулятивною рекламою. Відомі випадки, коли неточні або відверто фейкові політичні кампанії впливали на громадську думку та результати голосувань. У 2023 році Meta заплатила понад 1,3 мільярда доларів штрафів за порушення правил захисту персональних даних.

У квітні 2025 року ЄС наклав на компанію ще один штраф у розмірі 230 мільйонів доларів за антимонопольні порушення. Це лише підкріплює тенденцію посилення контролю над великими технологічними корпораціями. У Брюсселі переконані, що нові правила дозволять громадянам краще розуміти, хто стоїть за політичними повідомленнями, і робити більш усвідомлений вибір.

Meta ж стверджує, що її власні механізми модерації та прозорості вже достатньо ефективні. Компанія регулярно публікує звіти про видалені політичні матеріали та має інструменти для перевірки достовірності реклами. Водночас нові регуляції ЄС передбачають більш жорсткі вимоги, включаючи детальну звітність та контроль кожного рекламного оголошення.

У відповідь на критику Meta заявила, що прагне уникнути конфліктів із законодавцями, але змушена обирати між дотриманням законів і можливістю надавати послуги рекламодавцям. Компанія наголосила, що залишає за собою право переглянути рішення, якщо регуляції будуть змінені або спрощені.

Цікаво, що політичні діячі та партії все ще зможуть поширювати політичний контент безкоштовно через звичайні пости та сторінки. Проте втрата можливості оплачувати просування означає суттєве зменшення охоплення, що особливо критично під час коротких виборчих кампаній.

Деякі експерти вважають, що відмова від політичної реклами може навіть знизити рівень поляризації в суспільстві. Адже платформи більше не будуть просувати матеріали, орієнтовані на вузькі групи виборців, використовуючи детальний таргетинг за інтересами, регіонами та поведінкою користувачів.

З іншого боку, існує ризик зростання неконтрольованої «чорної» реклами або прихованих кампаній, що маскуються під звичайний контент. Це ставить під питання ефективність нових правил у боротьбі з маніпуляціями.

Рішення Meta підкреслює глибоку кризу у відносинах між технологічними корпораціями та урядами ЄС. Прагнення європейських політиків контролювати цифрові платформи стикається з бізнес-інтересами компаній, які заробляють мільярди на рекламі. Цей конфлікт лише загострюється з кожним новим регламентом.

Попереду на Європу чекають вибори до Європарламенту та національні кампанії в кількох країнах. Без політичної реклами на Facebook та Instagram партії будуть змушені шукати нові способи комунікації з виборцями. Це може привести до зростання ролі традиційних ЗМІ та офіційних вебсайтів кандидатів.

Аналітики прогнозують, що в довгостроковій перспективі рішення Meta може створити попит на нові соціальні платформи з більш гнучкими правилами реклами. Проте будь-який новий гравець також буде змушений відповідати вимогам ЄС, які стають дедалі суворішими.

Meta, одна з провідних технологічних компаній світу, перебуває на межі фундаментальних змін у своїй стратегії розвитку штучного інтелекту. За інформацією з внутрішніх джерел, керівництво нещодавно створеної лабораторії Meta Superintelligence Labs, зокрема новопризначений головний директор з питань ШІ Александер Ванг, розглядають можливість відмовитися від подальшого використання Behemoth — відкритої ШІ-моделі компанії.

Замість неї Meta може сконцентрувати зусилля на створенні закритої моделі, що стане серйозним зсувом у філософії компанії. Такий перехід означає зміну стратегічного курсу, оскільки протягом останніх років Meta послідовно дотримувалась політики відкритого коду, дозволяючи зовнішнім розробникам вільно користуватись її ШІ-моделями.

Behemoth вважалась флагманською розробкою Meta у сфері генеративного ШІ. Проте внутрішнє тестування моделі виявилось незадовільним, через що її публічний реліз було відкладено. Водночас команди, які працювали над цією системою, припинили подальше тестування.

Meta, одна з провідних технологічних компаній світу, перебуває на межі фундаментальних змін у своїй стратегії розвитку штучного інтелекту. За інформацією з внутрішніх джерел, керівництво нещодавно створеної лабораторії Meta Superintelligence Labs, зокрема новопризначений головний директор з питань ШІ Александер Ванг, розглядають можливість відмовитися від подальшого використання Behemoth — відкритої ШІ-моделі компанії.

Замість неї Meta може сконцентрувати зусилля на створенні закритої моделі, що стане серйозним зсувом у філософії компанії. Такий перехід означає зміну стратегічного курсу, оскільки протягом останніх років Meta послідовно дотримувалась політики відкритого коду, дозволяючи зовнішнім розробникам вільно користуватись її ШІ-моделями.

Behemoth вважалась флагманською розробкою Meta у сфері генеративного ШІ. Проте внутрішнє тестування моделі виявилось незадовільним, через що її публічний реліз було відкладено. Водночас команди, які працювали над цією системою, припинили подальше тестування.

Попри гучні заяви лідера досліджень Meta Янна Лекуна, що саме відкриті платформи стануть переможцями у змаганні за домінування в ШІ, нове керівництво переглядає цю ідею. Як наслідок, у Meta почали обговорювати доцільність переходу до закритої моделі розробки, аналогічно до практик OpenAI, Anthropic і Google.

Офіційні рішення ще не прийняті, а остаточне слово залишається за Марком Цукербергом, генеральним директором компанії. У своїх попередніх виступах він зазначав, що Meta підтримує open-source, але не обіцяла відкривати абсолютно всі проєкти. З огляду на загострення конкуренції, внутрішні виклики в управлінні ШІ-підрозділом та прагнення до створення надінтелекту, компанія може відмовитись від відкритості як основної цінності.

Meta вже зробила кілька рішучих кроків у цьому напрямку. У червні компанія інвестувала $14,3 млрд у стартап Scale AI, який заснував Александер Ванг. В межах угоди Meta отримала 49% акцій компанії, а сам Ванг разом з ключовими працівниками приєднався до Meta на керівні позиції. Його команда, яка складається з десятка нових дослідників та екс-директорів Scale AI, була ізольована від основної структури компанії та працює в офісі поруч із кабінетом Цукерберга у Менло-Парку.

Ванг провів зустріч з приблизно 2000 працівниками ШІ-підрозділу Meta, на якій підтвердив: відтепер уся A.I.-структура компанії працює над досягненням мети створення суперінтелекту. Проте він не відповів, чи буде майбутня модель відкритою або закритою. Джерела вказують, що внутрішня робота його команди буде приватною, що ще більше посилює підозри про наміри закрити нові розробки від зовнішнього доступу.

Ці внутрішні трансформації відбуваються на тлі певного застою в технологічному розвитку Meta. Попередні релізи ШІ-продуктів не мали очікуваного впливу на ринок, а також спостерігались проблеми з утриманням ключових талантів у команді. Ймовірно, компанія розраховує, що радикальне оновлення команди на чолі з Вангом допоможе повернути конкурентну перевагу. Але зміна моделі з відкритої на закриту може викликати критику з боку спільноти, яка цінує доступність і прозорість.

Meta вже неодноразово була рушієм відкритих ШІ-ініціатив. Зокрема, саме завдяки її коду китайська компанія DeepSeek змогла розробити одного з найпотужніших чат-ботів у світі. Але в умовах дедалі жорсткішої конкуренції, зокрема з боку Google, OpenAI та китайських відкритих систем, компанія може прагнути отримати більш контрольований і монетизований продукт.

У серпні, під час чергового періоду розблокування акцій, очікується, що частина працівників, які не були залучені до команди суперінтелекту, покине компанію. Це ще один сигнал, що в Meta формується елітна команда, відокремлена від решти ШІ-підрозділу, яка працює над закритими амбітними цілями — ймовірно, створенням надінтелектуального ШІ, здатного перевершити людські можливості.

Meta перебуває у точці зламу. Рішення про відмову від відкритих моделей і перехід до повністю закритої екосистеми може радикально змінити баланс у ШІ-індустрії. Це стане не лише технічною, а й філософською зміною, яка вплине на відкритість інновацій, доступність ШІ для розробників і стандарти, якими керуватиметься наступне покоління штучного інтелекту. Якщо Meta обере шлях закритості, це може посилити розрив між великими корпораціями і незалежними розробниками. Проте для самої компанії це — шанс знову вийти на передову позицію у гонці за ШІ-гегемонією.

Різноманіття, рівність та інклюзія (D.E.I.) стали важливими складовими корпоративної культури у багатьох компаніях. Після вбивства Джорджа Флойда у 2020 році багато організацій зробили значні кроки для боротьби з расовою несправедливістю:

• 54% зростання вакансій для спеціалістів із D.E.I. у 2020 році (за даними Glassdoor).
• Компанії, такі як Walmart і Bain, створили спеціальні центри для підтримки ініціатив різноманіття.

D.E.I. програми включають тренінги з несвідомої упередженості, програми стажування для представників меншин і прозоре звітування про різноманітність кадрів.

Розпорядження Трампа: що змінилося?

Розпорядження Трампа спрямоване на обмеження впровадження D.E.I. програм як у державному, так і в приватному секторах. Основні положення:

Різноманіття, рівність та інклюзія (D.E.I.) стали важливими складовими корпоративної культури у багатьох компаніях. Після вбивства Джорджа Флойда у 2020 році багато організацій зробили значні кроки для боротьби з расовою несправедливістю:

• 54% зростання вакансій для спеціалістів із D.E.I. у 2020 році (за даними Glassdoor).
• Компанії, такі як Walmart і Bain, створили спеціальні центри для підтримки ініціатив різноманіття.

D.E.I. програми включають тренінги з несвідомої упередженості, програми стажування для представників меншин і прозоре звітування про різноманітність кадрів.

Розпорядження Трампа: що змінилося?

Розпорядження Трампа спрямоване на обмеження впровадження D.E.I. програм як у державному, так і в приватному секторах. Основні положення:

1. Перевірки у приватних компаніях. Федеральні відомства мають провести до дев’яти розслідувань щодо дотримання цивільних прав, які можуть стосуватися корпорацій, некомерційних організацій та великих фондів.
2. Скасування попередніх розпоряджень. Скасовано указ 1965 року, який забороняв дискримінацію в державних контрактах.
3. Засудження “незаконних D.E.I.” політик. Трамп назвав такі програми “корозійними” і такими, що підривають традиційні американські цінності.

Ці кроки вже вплинули на роботу корпорацій: компанії на кшталт Meta, Amazon і Walmart почали згортати свої D.E.I. ініціативи.

Реакція бізнесу: страх і стратегія

Розпорядження створило атмосферу страху серед корпоративних лідерів. Деякі компанії намагаються адаптуватися до нових реалій:

• Meta скасувала посаду головного директора з різноманіття і відмовилася від цілей із залучення працівників із меншин.
• Amazon припинила деякі програми, пов’язані з різноманіттям.
• Walmart заявила про вилучення термінів "D.E.I." і "Latinx" з офіційних комунікацій.

“Ці зміни викликані не юридичними ризиками, а побоюваннями соціальної реакції,” — зазначив конституційний юрист Кенджі Йошіно.

Чи є D.E.I. програми законними?

Юристи вважають, що більшість D.E.I. програм не порушують законодавства, але окремі ініціативи можуть бути вразливими:

• Ризиковані практики. Програми, що передбачають надання переваг за расовою або іншою ознакою, можуть бути оскаржені в суді після рішення Верховного суду 2023 року про заборону расових квот у коледжах.
• Безпечні ініціативи. Тренінги з несвідомої упередженості та відкриті програми для працівників залишаються легальними.

“Корпорації змінюють підхід не тому, що їх змушують, а тому, що хочуть уникнути уваги з боку суспільства та уряду,” — додав Ішан Бхабха, партнер юридичної фірми Jenner & Block.

Довгострокові наслідки

Розпорядження Трампа може мати серйозні наслідки для корпоративного світу:

1. Згортання D.E.I. ініціатив. Багато компаній зупиняють програми, щоб уникнути потенційних перевірок.
2. Втрати для бізнесу. Дослідження показують, що різноманітні колективи підвищують продуктивність і прибутковість компаній.
3. Погіршення соціальної нерівності. Скасування програм, що підтримують представників меншин, може посилити дискримінацію на робочих місцях.

Підтримка D.E.I.: голоси всупереч страху

Деякі компанії, такі як Costco, Microsoft і Patagonia, продовжують підтримувати ініціативи різноманіття, незважаючи на політичний тиск. Керівники D.E.I. програм закликають до переосмислення підходів, щоб зберегти цінності різноманітності.

“Це політичний клімат, у якому ми живемо, але бізнес не може ігнорувати потребу в залученні різноманітних талантів,” — зазначила Деніз Янг, колишній HR-директор Apple.

Що далі?

Попри виклики, D.E.I. програми залишаються важливими для багатьох компаній. Вони адаптують свої підходи, зменшують акцент на термінології та шукають способи зберегти принципи рівності.

Розпорядження Трампа стало серйозним ударом по прогресу, досягнутому в корпоративній інклюзії. Однак компанії, що розуміють важливість різноманіття, продовжують шукати способи створення справедливих умов для всіх.

Meta оголосила про зміни в своїй політиці модерації контенту, зокрема анонсувала запуск функції Community Notes. Це нововведення має на меті повернути соціальні мережі компанії до їхнього первісного задуму — бути відкритими просторами для дискусій, при цьому зменшивши рівень контролю, який викликав невдоволення користувачів. Зокрема, ця функція буде доступна на таких платформах, як Facebook, Instagram та Threads. Замість старої системи перевірки фактів, що діяла з 2016 року, Meta впроваджує нову ініціативу, яка дозволяє користувачам спільно додавати контекст до публікацій і дописів, що можуть бути введені в оману.

До 2016 року Meta співпрацювала з незалежними організаціями для перевірки фактів, і це був крок, спрямований на боротьбу з фейками та дезінформацією. Однак з часом програма фактчекінгу була сприйнята багатьма як інструмент цензури. Компанія визнала, що надмірний контроль за контентом перетворився на проблему, а не на рішення. Тому Meta вирішила відмовитися від старої модераційної програми і надати користувачам більше можливостей для участі в процесі контролю контенту.

Що таке Community Notes і як вона працюватиме?

Meta оголосила про зміни в своїй політиці модерації контенту, зокрема анонсувала запуск функції Community Notes. Це нововведення має на меті повернути соціальні мережі компанії до їхнього первісного задуму — бути відкритими просторами для дискусій, при цьому зменшивши рівень контролю, який викликав невдоволення користувачів. Зокрема, ця функція буде доступна на таких платформах, як Facebook, Instagram та Threads. Замість старої системи перевірки фактів, що діяла з 2016 року, Meta впроваджує нову ініціативу, яка дозволяє користувачам спільно додавати контекст до публікацій і дописів, що можуть бути введені в оману.

До 2016 року Meta співпрацювала з незалежними організаціями для перевірки фактів, і це був крок, спрямований на боротьбу з фейками та дезінформацією. Однак з часом програма фактчекінгу була сприйнята багатьма як інструмент цензури. Компанія визнала, що надмірний контроль за контентом перетворився на проблему, а не на рішення. Тому Meta вирішила відмовитися від старої модераційної програми і надати користувачам більше можливостей для участі в процесі контролю контенту.

Що таке Community Notes і як вона працюватиме?

Community Notes — це новий інструмент, який дозволяє користувачам додавати примітки до публікацій, що можуть бути сприйняті як неповні чи неправдиві. На відміну від попередніх систем, Meta не буде контролювати зміст цих приміток, і користувачі самостійно вирішуватимуть, що є важливим і точним. Таким чином, нововведення надасть можливість всім бажаючим долучатися до перевірки інформації і надавати контекст, який допоможе іншим користувачам краще розуміти ситуацію. Це нововведення працюватиме завдяки зусиллям людей з різними поглядами, що допоможе уникнути упередженості в модерації контенту.

Процес створення та оцінки приміток буде колективним: користувачі з різними точками зору братимуть участь у перевірці контенту, що дозволить отримати більш збалансовану картину. Спочатку функція буде доступна лише в США, але з часом планується її розширення на інші регіони. Користувачі можуть подати заявки на участь у тестуванні цієї функції через Facebook, Instagram та Threads.

Покращення модерації та зменшення автоматизації

В рамках перегляду своєї політики модерації, Meta також вирішила зменшити використання автоматичних систем для видалення контенту. Компанія визнала, що автоматизовані інструменти часто призводять до помилкових видалень, і цього можна уникнути за допомогою більш людяного підходу. Meta планує зосередитись на серйозних порушеннях, таких як тероризм, сексуальна експлуатація дітей, шахрайство та інші важкі злочини, натомість для менш серйозних випадків буде покладатися на зворотний зв'язок від користувачів.

Така зміна політики дозволить знизити рівень надмірного видалення контенту, а також запровадить більш чіткі й обґрунтовані критерії для видалення публікацій. Компанія обіцяє підвищити пороги впевненості перед видаленням публікацій, що означає, що автоматичні інструменти будуть використовуватись лише в найнеобхідніших випадках.

Розширення команди модераторів та використання технологій для прискорення процесу

Для покращення ефективності процесу модерації, Meta планує збільшити кількість модераторів і використовувати штучний інтелект (великі мовні моделі, LLM) для перевірки контенту перед прийняттям рішення про його видалення. Крім того, компанія досліджує можливість використання технології розпізнавання облич для полегшення процесу відновлення акаунтів, які були помилково заблоковані або видалені.

Зміни в політиці щодо політичного контенту

Meta також переглядає свою політику щодо політичного контенту. З 2021 року компанія знижувала видимість публікацій, пов’язаних з виборами та політикою, на основі відгуків користувачів, але тепер Meta планує підвищити видимість такого контенту з більш персоналізованим підходом. Тепер публікації політичного характеру будуть ранжуватись так само, як і будь-який інший контент у стрічці новин. Крім того, Meta планує використовувати явні та неявні сигнали (наприклад, лайки, перегляди постів) для прогнозування того, що є важливим для користувачів, і показувати такі пости в їхній новинній стрічці.

Висновки

Meta відмовляється від старих підходів до модерації і впроваджує нові інструменти, які дозволяють користувачам брати більш активну участь у визначенні, що є правдою, а що — ні. Це має стати важливим кроком на шляху до відновлення довіри до платформ компанії та забезпечення більшої свободи для користувачів. Система Community Notes та інші ініціативи відкривають нові можливості для користувачів у боротьбі з дезінформацією та фейковими новинами, забезпечуючи при цьому баланс між свободою слова та безпекою.

У понеділок генеральний директор Meta Марк Цукерберг оголосив у дописі на Facebook про призначення Дейни Вайта, президента та генерального директора Ultimate Fighting Championship (UFC), до ради директорів компанії. Це рішення є частиною серії кроків, спрямованих на зміцнення зв’язків Meta з новообраною адміністрацією Дональда Трампа.

Призначення Вайта, давнього друга Трампа, відбулося на тлі важливих змін у керівництві Meta, зокрема призначення головою глобальної політики Джоела Каплана — відомого своїми зв’язками з Республіканською партією. Meta також пожертвувала $1 мільйон на інавгурацію Трампа, демонструючи відкриту підтримку адміністрації.

Взаємозв’язок спорту, технологій і політики

Дейна Вайт відомий тим, що зробив UFC одним із найбільш прибуткових спортивних брендів світу. Його багаторічна дружба з Трампом, а також недавні спільні інтереси з Цукербергом, зокрема у змішаних бойових мистецтвах, стали основою його інтеграції до Meta.

У понеділок генеральний директор Meta Марк Цукерберг оголосив у дописі на Facebook про призначення Дейни Вайта, президента та генерального директора Ultimate Fighting Championship (UFC), до ради директорів компанії. Це рішення є частиною серії кроків, спрямованих на зміцнення зв’язків Meta з новообраною адміністрацією Дональда Трампа.

Призначення Вайта, давнього друга Трампа, відбулося на тлі важливих змін у керівництві Meta, зокрема призначення головою глобальної політики Джоела Каплана — відомого своїми зв’язками з Республіканською партією. Meta також пожертвувала $1 мільйон на інавгурацію Трампа, демонструючи відкриту підтримку адміністрації.

Взаємозв’язок спорту, технологій і політики

Дейна Вайт відомий тим, що зробив UFC одним із найбільш прибуткових спортивних брендів світу. Його багаторічна дружба з Трампом, а також недавні спільні інтереси з Цукербергом, зокрема у змішаних бойових мистецтвах, стали основою його інтеграції до Meta.

«Дейна створив одну з найбільш цінних та швидкозростаючих спортивних компаній у світі, — зазначив Цукерберг. — Я захоплююся його підприємницькими здібностями і тим, як він побудував настільки популярний бренд».

У 2023 році Вайт намагався організувати знамениту кліткову битву між Цукербергом і Ілоном Маском, однак Маск згодом відмовився через стару травму.

Розширення ради директорів та стратегічні плани Meta

Meta збільшила кількість місць у раді директорів із 10 до 13, додавши крім Вайта ще двох нових членів. До ради також увійшли Джон Елканн, генеральний директор Exor, європейської холдингової компанії, що контролює Jeep та Ferrari, а також Чарлі Сонгхерст, інвестор і колишній керівник Microsoft, який консультує Meta щодо проєктів у сфері штучного інтелекту.

Цукерберг наголосив, що новий склад ради директорів допоможе Meta реалізувати амбітні цілі у сферах штучного інтелекту, носимих технологій і соціальних медіа. Meta активно інвестує у створення нових продуктів, таких як гарнітури для ігор і сонцезахисні окуляри з вбудованими камерами.

«Ми маємо величезні можливості в штучному інтелекті, носимих пристроях і майбутньому соціальних медіа, і наша рада допоможе нам досягти наших цілей», — написав Цукерберг.

Політичні наслідки: консервативний ухил Meta

Призначення Вайта демонструє політичний зсув Meta, що все більше відкрито асоціюється з адміністрацією Трампа. Вайт, який підтримував Трампа під час обох президентських кампаній, тепер отримав доступ до однієї з найбільш впливових технологічних компаній світу.

Цей крок може викликати неоднозначну реакцію. Для консервативного електорату це сигнал про підтримку їхніх ідей у технологічному секторі, тоді як критики побоюються ще більшого впливу політики на рішення Meta, зокрема щодо модерації контенту і конфіденційності даних.

Майбутнє Meta: злиття бізнесу та політики

Meta поступово перетворюється на компанію, яка не лише займається технологіями, а й активно формує політичний порядок денний. Включення Дейни Вайта до ради директорів підкреслює це злиття бізнесу, спорту та політики, яке стає все більш очевидним у технологічному секторі.

Залишається відкритим питання: чи допоможе цей крок Meta залишатися конкурентоспроможною, особливо у сфері штучного інтелекту, або ж посилення політичного впливу викличе нові етичні дилеми? Відповідь на це стане очевидною у найближчі роки.

У вівторок компанія Meta оголосила про припинення своєї багаторічної програми фактчекінгу, яка стала ключовою в боротьбі з дезінформацією на таких платформах, як Facebook, Instagram і Threads. Замість співпраці з незалежними організаціями, Meta буде покладатися на систему додавання нотаток користувачами — підхід, схожий на той, що використовується в X (раніше Twitter).

За словами генерального директора Meta Марка Цукерберга, цей крок повертає компанію до її «коренів», що базуються на ідеї свободи слова. «Настав час переглянути наші підходи до вираження думок», — заявив він у відеозверненні, додавши, що система фактчекінгу стала «занадто обмежувальною» і «схильною до помилок».

Вплив на модерацію контенту та суспільну думку

Нововведення Meta дозволяє користувачам самостійно додавати зауваження до постів, які вони вважають сумнівними. Це рішення є відходом від попереднього підходу, коли платформа залучала незалежні організації для перевірки фактів. Таке рішення спричиняє побоювання щодо подальшого поширення дезінформації, проте керівництво компанії вважає, що воно відповідає духу часу.

У вівторок компанія Meta оголосила про припинення своєї багаторічної програми фактчекінгу, яка стала ключовою в боротьбі з дезінформацією на таких платформах, як Facebook, Instagram і Threads. Замість співпраці з незалежними організаціями, Meta буде покладатися на систему додавання нотаток користувачами — підхід, схожий на той, що використовується в X (раніше Twitter).

За словами генерального директора Meta Марка Цукерберга, цей крок повертає компанію до її «коренів», що базуються на ідеї свободи слова. «Настав час переглянути наші підходи до вираження думок», — заявив він у відеозверненні, додавши, що система фактчекінгу стала «занадто обмежувальною» і «схильною до помилок».

Вплив на модерацію контенту та суспільну думку

Нововведення Meta дозволяє користувачам самостійно додавати зауваження до постів, які вони вважають сумнівними. Це рішення є відходом від попереднього підходу, коли платформа залучала незалежні організації для перевірки фактів. Таке рішення спричиняє побоювання щодо подальшого поширення дезінформації, проте керівництво компанії вважає, що воно відповідає духу часу.

«Реальність така, що це компроміс, — визнав Цукерберг. — Ми будемо ловити менше фейкової інформації, але також зменшимо кількість випадків випадкового видалення безневинного контенту».

Політичний контекст: новий курс для другого терміну Трампа

Цей крок Meta викликає задоволення серед консервативних союзників Дональда Трампа, які часто критикували фактчекінг за упередженість. Під час свого президентства Трамп неодноразово звинувачував Meta (раніше Facebook) у дискримінації правих користувачів, зокрема через накладення попереджень або обмежень на пости.

Meta почала швидко адаптуватися до нових політичних реалій після переобрання Трампа у листопаді 2024 року. Наприклад, компанія пожертвувала $1 мільйон на підтримку його інавгурації, а також розширила співпрацю з його адміністрацією. У листопаді Цукерберг особисто зустрівся з Трампом у Мар-а-Лаго, а новопризначений політичний директор Meta, Джоел Каплан, став відкрито підтримувати консервативний курс компанії.

Реакція суспільства та експертів

Запровадження користувацьких нотаток на зразок системи Community Notes від X отримує різні відгуки. Прихильники ініціативи вважають, що вона посилює свободу слова, тоді як критики побоюються, що це створить ґрунт для ще більшого поширення фейків.

Експерти з цифрової безпеки наголошують, що у 2016 році платформа вже зазнавала критики за неспроможність боротися з дезінформацією. За словами одного з колишніх співробітників Meta, який попросив зберегти анонімність, «це повернення до епохи неконтрольованого поширення неправдивих новин».

Що далі?

Нова політика Meta може створити серйозні виклики для боротьби з дезінформацією на платформі. У період другого терміну Трампа компанія, очевидно, прагне відновити довіру серед консервативної аудиторії, водночас стикаючись із критикою за відсутність відповідальності за зміст, що поширюється в її соціальних мережах.

Ця зміна підходу до модерації контенту може мати далекосяжні наслідки для всієї цифрової екосистеми, сигналізуючи про новий етап взаємовідносин між технологічними компаніями та владою.

Meta, яка володіє Facebook, Instagram та Threads, оголосила про припинення використання сторонніх фактчекерів, незважаючи на численні дослідження, які підтверджують ефективність таких інструментів. Як повідомляє газета «Дейком», компанія планує замінити перевірки фактів системою "Приміток спільноти", що дозволяє користувачам самостійно додавати примітки до сумнівного контенту.

Докази ефективності фактчекінгу

Дослідження, опубліковане у 2023 році в журналі Nature Human Behavior, показало, що попереджувальні мітки, які використовувалися Facebook, знижували віру в дезінформацію на 28% і зменшували поширення такого контенту на 25%.

Дослідники також зазначили, що користувачі з правими політичними поглядами частіше ставилися з недовірою до таких міток, але навіть серед цієї групи інструменти виявилися ефективними в боротьбі з фейками. У висновках зазначено, що «попереджувальні мітки фактчекерів є загалом ефективним інструментом для протидії дезінформації».

Meta, яка володіє Facebook, Instagram та Threads, оголосила про припинення використання сторонніх фактчекерів, незважаючи на численні дослідження, які підтверджують ефективність таких інструментів. Як повідомляє газета «Дейком», компанія планує замінити перевірки фактів системою "Приміток спільноти", що дозволяє користувачам самостійно додавати примітки до сумнівного контенту.

Докази ефективності фактчекінгу

Дослідження, опубліковане у 2023 році в журналі Nature Human Behavior, показало, що попереджувальні мітки, які використовувалися Facebook, знижували віру в дезінформацію на 28% і зменшували поширення такого контенту на 25%.

Дослідники також зазначили, що користувачі з правими політичними поглядами частіше ставилися з недовірою до таких міток, але навіть серед цієї групи інструменти виявилися ефективними в боротьбі з фейками. У висновках зазначено, що «попереджувальні мітки фактчекерів є загалом ефективним інструментом для протидії дезінформації».

Перехід до "Приміток спільноти"

Meta планує впровадити систему, подібну до тієї, що використовується на платформі X (колишній Twitter). Ця система дозволяє користувачам створювати примітки до постів, які вони вважають недостовірними. Проте, як показали дослідження, цей підхід має значні недоліки.

На платформі X "Примітки спільноти" стають публічними лише після схвалення користувачами з різними політичними поглядами, що може займати години або навіть дні. У цей час дезінформація вже може поширитися, знижуючи ефективність інтервенцій.

Більше того, користувачі X часто не довіряють подібним приміткам, особливо якщо вони стосуються політично спірних питань. Як результат, багато фейків залишаються непоміченими, або їх спростування виявляється несвоєчасним.

Ризики відмови від фактчекінгу

Рішення Meta відмовитися від сторонніх фактчекерів викликало занепокоєння серед експертів і дослідників дезінформації. Система "Приміток спільноти" покладається на добровільну участь користувачів, які можуть мати обмежені знання або бути упередженими. Це може призвести до зниження ефективності боротьби з дезінформацією, особливо в умовах поширення чутливих до політичних впливів тем, таких як вибори, пандемії чи кліматичні зміни.

Чому Meta змінює підхід?

Meta заявила, що прагне "повернутися до коренів свободи слова" і зменшити кількість політично спірних рішень щодо модерації контенту. Однак критики вважають, що це рішення більше відповідає політичному тиску, ніж прагненню до ефективного управління платформою. Республіканці, зокрема, давно звинувачують соціальні медіа у цензурі консервативних голосів, і новий підхід Meta може бути спробою уникнути подібних звинувачень.

Що кажуть дослідники?

Дослідники медіаграмотності, зокрема з MediaWise, підкреслюють, що система "Приміток спільноти" має обмежений вплив. Лише 6% приміток до постів про імміграцію стають публічними, і лише 4% приміток до постів про аборти доходять до користувачів. Крім того, система часто додає попередження до точного контенту, що може підірвати довіру користувачів.

Наслідки для боротьби з дезінформацією

Рішення Meta відмовитися від перевірки фактів ставить під сумнів її здатність ефективно боротися з дезінформацією. Попри заяви компанії про підтримку свободи слова, відмова від перевірених методів може призвести до збільшення поширення неправдивого контенту, особливо в умовах поляризації суспільства.

Зміна підходу Meta демонструє, як соціальні медіа намагаються знайти баланс між свободою вираження та суспільною відповідальністю. Проте, як показують дослідження, відмова від перевірки фактів може мати серйозні наслідки для якості інформації, доступної на цих платформах.

Meta, компанія, яка володіє Facebook, Instagram та Threads, оголосила про впровадження системи "Приміток спільноти", що дозволяє користувачам додавати контекст до постів замість традиційного фактчекінгу. Це рішення прямо наслідує підхід, який вже використовує платформа X (колишній Twitter) під керівництвом Ілона Маска. Як повідомляє газета «Дейком», такий крок знаменує відмову від багаторічної практики контентної модерації, яку компанії тепер вважають занадто політично обтяженою.

Чому Meta змінює курс?

Протягом багатьох років соціальні мережі стикалися з критикою, особливо з боку консерваторів, через звинувачення в цензурі, зокрема щодо контенту, що стосувався виборів чи пандемії COVID-19. Марк Цукерберг, генеральний директор Meta, оголосив, що компанія припиняє співпрацю зі сторонніми фактчекерами та замінить їх на систему "Приміток спільноти", схожу до тієї, що працює на X.

«Ми відмовимося від фактчекерів і замінимо їх "Примітками спільноти", подібними до X, спочатку в США», – заявив Цукерберг у своєму зверненні. Цей підхід, за його словами, дозволить скоротити кількість політично чутливих рішень щодо видалення контенту.

Meta, компанія, яка володіє Facebook, Instagram та Threads, оголосила про впровадження системи "Приміток спільноти", що дозволяє користувачам додавати контекст до постів замість традиційного фактчекінгу. Це рішення прямо наслідує підхід, який вже використовує платформа X (колишній Twitter) під керівництвом Ілона Маска. Як повідомляє газета «Дейком», такий крок знаменує відмову від багаторічної практики контентної модерації, яку компанії тепер вважають занадто політично обтяженою.

Чому Meta змінює курс?

Протягом багатьох років соціальні мережі стикалися з критикою, особливо з боку консерваторів, через звинувачення в цензурі, зокрема щодо контенту, що стосувався виборів чи пандемії COVID-19. Марк Цукерберг, генеральний директор Meta, оголосив, що компанія припиняє співпрацю зі сторонніми фактчекерами та замінить їх на систему "Приміток спільноти", схожу до тієї, що працює на X.

«Ми відмовимося від фактчекерів і замінимо їх "Примітками спільноти", подібними до X, спочатку в США», – заявив Цукерберг у своєму зверненні. Цей підхід, за його словами, дозволить скоротити кількість політично чутливих рішень щодо видалення контенту.

Як працюють "Примітки спільноти"?

Програма "Приміток спільноти" на X, яка була запущена до придбання платформи Ілоном Маском у 2022 році, дозволяє користувачам додавати примітки до постів. Проте нова система має свої обмеження. Наприклад, для того, щоб примітка стала публічною, користувачі з різними політичними поглядами мають погодитися з її змістом. Це означає, що теми, які є політично спірними, часто залишаються без перевірки.

Згідно з дослідженням MediaWise, лише 6% приміток, створених для постів про імміграцію, були опубліковані. Для постів про аборти цей показник ще нижчий – лише 4%. Система також стикається з проблемами в точності: під час сезону ураганів користувачі "Приміток спільноти" неправильно позначали прогнози штормів як недостовірні.

Реакція інших компаній

Meta – не єдина компанія, яка змінює підхід до модерації. YouTube також тестує подібну систему, хоча вона покладається на сторонніх експертів для оцінки якості приміток. Загалом, соціальні мережі намагаються знайти баланс між свободою слова та боротьбою з дезінформацією, з огляду на те, що фактчекінг часто вважався упередженим.

Ілон Маск привітав крок Meta, написавши в X: «Це круто». Він активно просуває модель "Приміток спільноти", вважаючи її більш демократичним способом перевірки контенту.

Думка користувачів і експертів

Кіт Коулман, віцепрезидент з продукту X, який відповідає за "Примітки спільноти", зазначив, що багато користувачів не довіряють фактчекінгу, здійснюваному компаніями. «Багато людей просто не хочуть, щоб технічні чи медійні компанії вирішували, що є оманливим», – сказав він. «Якщо люди вважають, що модерація упереджена, вона не буде ефективною».

Проте критики зазначають, що нова система може створити більше проблем, ніж вирішити. Зменшення кількості модераторів і фактчекерів може призвести до поширення дезінформації, особливо на чутливі теми. Деякі експерти стверджують, що користувацька модерація добре працює лише для питань, щодо яких існує широкий консенсус.

Що далі?

Meta планує впровадити нову систему спочатку в США, а потім розширити її на інші країни. Це рішення відображає глобальний тренд у соціальних медіа – відхід від централізованої модерації на користь користувацького контролю. Проте, як зазначають дослідники, ефективність таких систем залежатиме від здатності компаній забезпечити точність та нейтральність приміток.

Новий підхід Meta підкреслює виклик, з яким стикаються соціальні медіа: знайти баланс між свободою слова, суспільною відповідальністю та довірою користувачів. Чи зможе ця стратегія забезпечити стабільність у боротьбі з дезінформацією, стане зрозумілим лише з часом.

Призначення Джоела Каплана на посаду головного керівника глобальних справ Meta, оголошене минулого тижня, стало важливим кроком для компанії перед другим президентським терміном Дональда Трампа. Каплан, 55-річний випускник Гарвардської школи права, має глибокі зв’язки з Республіканською партією та адміністрацією Трампа, що робить його ключовою фігурою в адаптації Meta до нових політичних реалій.

Шлях до Meta

Після закінчення Гарварда Каплан працював клерком у Верховному суді США під керівництвом судді Антоніна Скалії, відомого своєю консервативною позицією. Згодом він обіймав посаду заступника керівника апарату президента Джорджа Буша-молодшого з 2006 по 2009 роки, займаючись політичними та економічними питаннями.

У Meta (тоді ще Facebook) Каплан прийшов у 2011 році на посаду віцепрезидента з політики у США. Там він створив потужну лобістську організацію, яка стала однією з найактивніших у Конгресі та Білому домі. Його роль посилилася під час першої адміністрації Трампа, коли він став наближеним радником генерального директора Meta Марка Цукерберга, переконуючи його взаємодіяти з президентом.

Призначення Джоела Каплана на посаду головного керівника глобальних справ Meta, оголошене минулого тижня, стало важливим кроком для компанії перед другим президентським терміном Дональда Трампа. Каплан, 55-річний випускник Гарвардської школи права, має глибокі зв’язки з Республіканською партією та адміністрацією Трампа, що робить його ключовою фігурою в адаптації Meta до нових політичних реалій.

Шлях до Meta

Після закінчення Гарварда Каплан працював клерком у Верховному суді США під керівництвом судді Антоніна Скалії, відомого своєю консервативною позицією. Згодом він обіймав посаду заступника керівника апарату президента Джорджа Буша-молодшого з 2006 по 2009 роки, займаючись політичними та економічними питаннями.

У Meta (тоді ще Facebook) Каплан прийшов у 2011 році на посаду віцепрезидента з політики у США. Там він створив потужну лобістську організацію, яка стала однією з найактивніших у Конгресі та Білому домі. Його роль посилилася під час першої адміністрації Трампа, коли він став наближеним радником генерального директора Meta Марка Цукерберга, переконуючи його взаємодіяти з президентом.

Зміна курсу Meta

Призначення Каплана відбулося на тлі значних змін у політиці модерації Meta. Компанія оголосила про припинення співпраці з сторонніми організаціями, які перевіряють факти, і переходить до моделі, яка дозволяє користувачам самим додавати примітки до постів. У своєму першому публічному інтерв’ю на «Fox & Friends» Каплан назвав це рішення поверненням до «коренів свободи висловлювань» і похвалив модель модерації X (колишній Twitter), яку очолює Ілон Маск.

«Це чудова можливість для нас відновити баланс на користь свободи слова», — сказав Каплан. Він також зазначив, що рішення припинити фактчекінг прийняв особисто Цукерберг.

Контроверсійна фігура

Хоча Каплан завжди мав підтримку серед республіканців, його присутність у Meta неодноразово викликала критику. Його участь у слуханнях щодо призначення Бретта Кавано на посаду судді Верховного суду у 2018 році, коли останнього звинувачували у сексуальному насильстві, викликала обурення частини працівників Meta. Багато співробітників вважали, що його тісні зв’язки з Республіканською партією загрожують нейтральності компанії.

Однак зараз ці зв’язки розглядаються як актив, особливо на фоні підготовки до другого терміну Трампа. Минулого місяця Каплан опублікував фото з новообраним віцепрезидентом Джей Ді Вансом на Нью-Йоркській фондовій біржі, що ще більше підкреслило його наближеність до нової адміністрації.

Політична стратегія

Каплан відомий своєю критикою адміністрації Байдена за її тиск на американські компанії у сфері модерації контенту. У своєму інтерв’ю він зазначив, що це створює небезпечний прецедент, коли інші уряди також намагаються впливати на американські платформи.

«Коли президентська адміністрація США тисне на компанії щодо цензури, це відкриває двері для урядів інших країн, які не мають захисту Першої поправки, посилювати свій вплив», — сказав Каплан. Він додав, що Meta працюватиме з адміністрацією Трампа для протидії таким викликам у всьому світі.

Що далі?

Призначення Каплана є чітким сигналом про те, що Meta готується до змін політичного ландшафту в США. Його досвід і зв’язки з Республіканською партією дають компанії перевагу у побудові відносин з новою адміністрацією, але також створюють ризики втрати довіри серед працівників і користувачів, які прагнуть більшої нейтральності платформи.

Чи зможе Каплан збалансувати інтереси Meta в умовах загострення політичних розбіжностей, покаже лише час.

Meta Platforms, Inc., раніше відома як Facebook, є однією з найвпливовіших компаній сучасності. Заснована Марком Цукербергом у 2004 році, компанія перетворилася з соціальної мережі для студентів Гарварду на глобальний технологічний конгломерат, який впливає на мільярди людей. Ребрендинг у Meta у 2021 році став важливою віхою в її розвитку, що символізувала відхід від класичних соціальних мереж до зосередження на віртуальній реальності, метавсесвітах та передових технологіях.

Як Meta трансформувалася: від соціальної мережі до екосистеми

Ранні роки: соціальний експеримент, що переріс у глобальну платформу

Facebook починався як локальний сервіс, призначений для обміну інформацією між студентами. Проте за кілька років компанія швидко масштабувалася, залучаючи користувачів з усього світу. Успіх платформи базувався на інноваційній ідеї створення особистих профілів, легкому обміну повідомленнями та новинам, які підлаштовувалися під інтереси кожного користувача.

До 2012 року Facebook став першою соціальною мережею з мільярдом активних користувачів, а її IPO на біржі NASDAQ закріпило позицію компанії серед провідних технологічних гігантів світу.

Meta Platforms, Inc., раніше відома як Facebook, є однією з найвпливовіших компаній сучасності. Заснована Марком Цукербергом у 2004 році, компанія перетворилася з соціальної мережі для студентів Гарварду на глобальний технологічний конгломерат, який впливає на мільярди людей. Ребрендинг у Meta у 2021 році став важливою віхою в її розвитку, що символізувала відхід від класичних соціальних мереж до зосередження на віртуальній реальності, метавсесвітах та передових технологіях.

Як Meta трансформувалася: від соціальної мережі до екосистеми

Ранні роки: соціальний експеримент, що переріс у глобальну платформу

Facebook починався як локальний сервіс, призначений для обміну інформацією між студентами. Проте за кілька років компанія швидко масштабувалася, залучаючи користувачів з усього світу. Успіх платформи базувався на інноваційній ідеї створення особистих профілів, легкому обміну повідомленнями та новинам, які підлаштовувалися під інтереси кожного користувача.

До 2012 року Facebook став першою соціальною мережею з мільярдом активних користувачів, а її IPO на біржі NASDAQ закріпило позицію компанії серед провідних технологічних гігантів світу.

Пошук нових можливостей

З часом Facebook зіткнувся з критикою щодо впливу на приватність, дезінформації та етичних питань монетизації даних. Це змусило керівництво шукати нові горизонти. Придбання Instagram у 2012 році та WhatsApp у 2014 році стало стратегічним кроком, що закріпив позиції компанії в мобільному сегменті. Проте Марк Цукерберг бачив майбутнє далі, ніж межі соціальних платформ.

Метавсесвіт: ідея, що змінює реальність

Що таке метавсесвіт?

Ребрендинг у Meta означав початок нового етапу. За словами Цукерберга, метавсесвіт — це цифровий простір, де користувачі можуть взаємодіяти у віртуальному середовищі через аватари. Цей концепт виходить за межі традиційного інтернету, поєднуючи елементи віртуальної та доповненої реальності.

Meta прагне створити інтегровану екосистему, що охоплює VR-гарнітури (як-от Oculus), інструменти для розробників та нові цифрові платформи. Візія компанії полягає у створенні простору, де люди можуть працювати, спілкуватися, навчатись і навіть проводити дозвілля у повністю цифровому середовищі.

Інвестиції у майбутнє

З 2021 року Meta інвестувала мільярди доларів у дослідження та розробки метавсесвіту. Проте цей напрямок залишається ризикованим через величезні витрати та невизначеність щодо того, чи готові споживачі до такого формату взаємодії. Станом на 2023 рік компанія зіткнулася з критикою через повільне впровадження нових технологій, хоча її лідерство в галузі VR залишається незаперечним.

Технологічний підхід Meta

Розвиток штучного інтелекту

Meta активно розробляє інструменти штучного інтелекту для аналізу даних, поліпшення алгоритмів рекомендацій та підтримки технологій доповненої реальності. Її AI-платформи також допомагають боротися з дезінформацією та модерацією контенту.

Пристрої для віртуальної реальності

Придбання компанії Oculus у 2014 році стало відправною точкою для Meta у розвитку VR-пристроїв. Гарнітури Quest 2 та Quest 3 є одними з найбільш популярних у світі, забезпечуючи високоякісний досвід віртуальної реальності за відносно доступну ціну.

Інфраструктура та екосистема

Meta інвестує у створення масштабованої інфраструктури для підтримки своїх ініціатив. Зокрема, компанія зосереджується на розбудові дата-центрів, нових протоколах обміну даними та інструментах для розробників.

Критика та виклики

Етичні питання

Meta часто звинувачують у зборі надмірної кількості персональних даних, недостатньому захисті приватності користувачів та недоліках у модерації контенту. Зокрема, питання, пов’язані з дезінформацією у Facebook та Instagram, залишаються болючими.

Фінансові виклики

Попри мільярдні інвестиції, багато аналітиків сумніваються у швидкому поверненні витрат на розвиток метавсесвіту. У 2023 році Meta вперше повідомила про значні втрати у цьому сегменті.

Конкуренція

Компанія стикається з конкуренцією з боку інших технологічних гігантів, зокрема Apple, Google та Microsoft. Вони також працюють над розробкою VR/AR-пристроїв та екосистем, що може створити значний тиск на Meta.

Майбутнє Meta

Попри всі виклики, Meta залишається інноватором і лідером у сфері технологій. Її ставка на метавсесвіт може змінити не лише бізнес-модель компанії, але й саме визначення того, як ми сприймаємо цифровий простір. Успіх цієї ініціативи залежатиме від здатності Meta поєднувати передові технології з потребами користувачів, зберігаючи етичність і прозорість.

Meta вже не просто соціальна платформа — це компанія, яка прагне стати основою цифрового майбутнього. Відповідь на питання, чи зможе вона реалізувати свої амбіції, формується тут і зараз.

Антимонопольна комісія Індії (CCI) винесла рішення, яке забороняє WhatsApp передавати дані користувачів своїм афілійованим компаніям у рекламних цілях протягом п'яти років. Також Meta було оштрафовано на $25,4 млн за порушення антимонопольного законодавства, пов'язані з політикою конфіденційності месенджера, введеною у 2021 році.

Контекст справи

У березні 2021 року CCI почала розслідування щодо оновленої політики WhatsApp, яка дозволяла обмін даними між додатком та іншими платформами Meta, включаючи Facebook та Instagram. Це спричинило хвилю глобальної критики, зокрема через можливі порушення прав користувачів та потенційний вплив на конкуренцію.

Відповідно до рішення регулятора, WhatsApp має припинити передавати дані користувачів своїм афілійованим компаніям для цілей, які не пов'язані із забезпеченням роботи месенджера. Крім того, це не повинно бути умовою для доступу до послуг WhatsApp в Індії.

Антимонопольна комісія Індії (CCI) винесла рішення, яке забороняє WhatsApp передавати дані користувачів своїм афілійованим компаніям у рекламних цілях протягом п'яти років. Також Meta було оштрафовано на $25,4 млн за порушення антимонопольного законодавства, пов'язані з політикою конфіденційності месенджера, введеною у 2021 році.

Контекст справи

У березні 2021 року CCI почала розслідування щодо оновленої політики WhatsApp, яка дозволяла обмін даними між додатком та іншими платформами Meta, включаючи Facebook та Instagram. Це спричинило хвилю глобальної критики, зокрема через можливі порушення прав користувачів та потенційний вплив на конкуренцію.

Відповідно до рішення регулятора, WhatsApp має припинити передавати дані користувачів своїм афілійованим компаніям для цілей, які не пов'язані із забезпеченням роботи месенджера. Крім того, це не повинно бути умовою для доступу до послуг WhatsApp в Індії.

Позиція Meta

У відповідь на це рішення представник Meta заявив, що оновлення політики конфіденційності у 2021 році не вплинуло на приватність особистих повідомлень користувачів. Компанія також підкреслила, що жоден користувач не втратить доступ до месенджера чи його функцій через відмову прийняти оновлену політику.

Meta категорично не погоджується з висновками CCI та вважає, що обмеження є невиправданими. У заяві компанії йдеться про намір захищати свою позицію у суді, оскільки, на її думку, політика конфіденційності відповідає всім стандартам та не порушує антимонопольних норм.

Глобальний контекст

Рішення Індії не є унікальним. Meta стикається з подібними викликами у Європі, де регулятори також запроваджують суворіші правила щодо обміну даними між платформами. Наприклад, у Європейському Союзі компанія вже отримала великі штрафи за порушення GDPR, а регулятори дедалі частіше аналізують практики великих техногігантів у сфері конфіденційності.

У США також посилюється увага до дій Meta, що свідчить про глобальний тренд на посилення регулювання великих технологічних компаній.

Чому це важливо?

Це рішення може мати серйозні наслідки не лише для Meta, а й для інших техногігантів. У разі підтвердження обмежень через суд, це може створити прецедент, який змусить інші платформи змінювати свої політики у різних юрисдикціях. Індія, один із найбільших ринків для WhatsApp із понад 500 мільйонів користувачів, може стати ключовим полігоном для перевірки того, як техногіганти адаптуватимуть свої бізнес-моделі до нових реалій регулювання.

Крім того, це свідчить про зростаючу тенденцію до боротьби з концентрацією влади у руках технологічних гігантів, які дедалі більше впливають на особисте життя користувачів та економічні процеси.

Перспективи

Meta, скоріш за все, зосередиться на доказах того, що її політика конфіденційності є прозорою та відповідає стандартам. Водночас, Індія демонструє готовність протидіяти домінуванню техногігантів, захищаючи права споживачів та конкуренцію на ринку.

Ця справа може стати важливою віхою у формуванні майбутнього глобального регулювання технологічного сектора, особливо щодо питань конфіденційності даних та використання монопольного становища.

У четвер Європейський Союз оголосив про накладення штрафу в розмірі близько 840 мільйонів доларів на компанію Meta за порушення конкурентного законодавства шляхом неправомірного просування свого сервісу Facebook Marketplace.

Це останній із заходів, які європейські регулятори застосовують для обмеження впливу технологічних гігантів, що намагаються закріпитися на нових ринках.

Європейські регулятори вказали, що Meta забезпечила Marketplace несправедливу перевагу перед конкурентами, інтегрувавши його в соціальну мережу Facebook, яка має мільйонну аудиторію.

У четвер Європейський Союз оголосив про накладення штрафу в розмірі близько 840 мільйонів доларів на компанію Meta за порушення конкурентного законодавства шляхом неправомірного просування свого сервісу Facebook Marketplace.

Це останній із заходів, які європейські регулятори застосовують для обмеження впливу технологічних гігантів, що намагаються закріпитися на нових ринках.

Європейські регулятори вказали, що Meta забезпечила Marketplace несправедливу перевагу перед конкурентами, інтегрувавши його в соціальну мережу Facebook, яка має мільйонну аудиторію.

Цей крок дозволив Marketplace миттєво отримати доступ до значної бази користувачів та зібрати дані, які могли бути використані для подальшого посилення платформи.

Як повідомляє газета Дейком, регулятори також зазначили, що Meta зловживала своїм домінуванням у сфері онлайн-реклами, нав’язуючи несправедливі умови конкурентам, що працюють на ринку оголошень.

Європейська антимонопольна комісарка Маргрете Вестагер протягом багатьох років прагнула обмежити здатність технологічних компаній використовувати свої позиції в одній галузі, наприклад, у соціальних мережах, для розширення в інші, такі як ринок оголошень чи шопінгу.

Ці обмеження стосуються і інших гігантів, таких як Apple, який, за словами європейських чиновників, також використовує домінування на ринку смартфонів для просування своїх музичних та платіжних сервісів.

Штраф Meta став одним з останніх рішень Вестагер перед її відходом з посади в Європейській комісії. Після майже десятиріччя на посаді вона поступається місцем Тересі Рібері, іспанській чиновниці, яка має продовжити роботу з регулювання технологічного сектору.

Вестагер підкреслила, що інтеграція Marketplace у Facebook надала Meta переваги, які були недоступні для інших онлайн-платформ оголошень. Це, за її словами, суперечить антимонопольним нормам ЄС. “Meta повинна припинити таку практику,” — зазначила вона в офіційній заяві.

Meta вже повідомила, що оскаржуватиме рішення, ініціюючи правовий процес, який може тривати кілька років. У компанії пояснили, що Marketplace, запущений у 2016 році, був створений у відповідь на попит користувачів і не перешкоджає конкуренції з боку таких сервісів, як eBay і Vinted.

На платформі Marketplace користувачі можуть купувати, продавати та обмінюватися різноманітними товарами, включаючи меблі, одяг, спортивне обладнання, автомобілі та побутові товари.

“Користувачі Facebook самі обирають, чи використовувати Marketplace, і багато хто цього не робить,” — підкреслили у Meta. “Фактично, люди користуються Facebook Marketplace не через примус, а з власного бажання.”

Meta все частіше стикається з правовими претензіями як у Європі, так і у США. Минулого року компанія була оштрафована на 1,2 мільярда євро за порушення регіональних норм щодо захисту даних. Крім того, у Сполучених Штатах Федеральна торгова комісія подала проти Meta позов, звинувачуючи компанію в антимонопольних порушеннях.

Питання щодо майбутнього європейсько-американського співробітництва у сфері технологічного регулювання залишається відкритим, особливо після того, як президентом знову стане Дональд Трамп.

Деякі його соратники, зокрема віце-президент Джей Ді Венс, висловлюють занепокоєння з приводу впливу таких компаній, як Meta та Google, хоча інші члени його команди підтримують ідею меншого регулювання.

Розслідування щодо діяльності Marketplace Європейський Союз розпочав у 2019 році. У 2023 році Meta досягла угоди з британськими регуляторами у подібній справі, але не змогла дійти згоди з органами ЄС, що призвело до нинішнього штрафу.

Європейський Союз чітко сигналізує про готовність обмежити домінування найбільших технологічних компаній, щоб захистити конкуренцію та уникнути зловживань у різних секторах цифрової економіки.

Meta Platforms, компанія, що керує Facebook та Instagram, оголосила про план запровадження менш персоналізованої реклами для користувачів в Європі. Це рішення прийнято для задоволення вимог європейських регуляторів та зменшення їхнього тиску.

Як повідомляє газета Дейком, нова функція дасть можливість користувачам у Європейському Союзі, які користуються соціальними платформами безкоштовно з рекламою, обирати показ оголошень, що базуються не на їхніх уподобаннях та активностях, а на контексті, який вони бачать під час певної сесії.

Новий підхід дозволить показувати рекламу, орієнтуючись лише на загальні демографічні дані, такі як вік, стать та місцезнаходження.

Meta Platforms, компанія, що керує Facebook та Instagram, оголосила про план запровадження менш персоналізованої реклами для користувачів в Європі. Це рішення прийнято для задоволення вимог європейських регуляторів та зменшення їхнього тиску.

Як повідомляє газета Дейком, нова функція дасть можливість користувачам у Європейському Союзі, які користуються соціальними платформами безкоштовно з рекламою, обирати показ оголошень, що базуються не на їхніх уподобаннях та активностях, а на контексті, який вони бачать під час певної сесії.

Новий підхід дозволить показувати рекламу, орієнтуючись лише на загальні демографічні дані, такі як вік, стать та місцезнаходження.

Деякі оголошення залишаться некерованими протягом кількох секунд, що забезпечить рекламодавцям певну обов'язкову взаємодію з користувачем.

Крім того, Meta оголосила про зниження ціни на безрекламні підписки приблизно на 40% для європейських користувачів.

Це рішення є частиною стратегії компанії для посилення своєї позиції на європейському ринку, де регулятори вже довгий час ведуть боротьбу з великими технологічними компаніями за створення рівноправних умов для менших учасників ринку.

Регіональні регуляторні заходи та їх вплив

Європейські регулятори підсилюють свій контроль над великими технологічними компаніями в рамках Закону про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), що набув чинності раніше цього року. Новий закон обмежує монополістичні практики великих компаній, прагнучи обмежити використання персональних даних користувачів у комерційних цілях.

Попри те, що нова модель реклами запроваджується виключно з ініціативи Meta і не узгоджена з Європейською комісією, представник ЄС заявив, що Комісія продовжуватиме працювати над повним дотриманням норм з боку Meta. "Наша мета – забезпечити повне та ефективне дотримання вимог Meta у цьому питанні якнайшвидше", – зазначив представник Комісії у коментарі для Reuters.

Цей крок слідує за рішенням найвищого суду Європи минулого місяця, який постановив, що Meta повинна обмежити використання даних, зібраних з Facebook, для цілей таргетованої реклами.

Це рішення стало підтримкою для активіста з питань конфіденційності Макса Шремса, який давно виступає за жорсткіше регулювання використання персональних даних.

Вплив на рекламну стратегію Meta

Аналітики вважають, що новий підхід до реклами, на який Meta зважилася в Європі, може мати важливі наслідки для рекламної стратегії компанії.

До сьогодні Meta покладалася на високоточний алгоритмічний таргетинг, який забезпечував персоналізовану рекламу на основі детальної інформації про користувачів. Проте, у випадку з ЄС, компанія вимушена адаптувати свою бізнес-модель до жорсткіших регуляторних стандартів.

Як зазначила Анну Талус, голова Європейської ради із захисту даних, рішення Meta є кроком вперед. "Хоча рішення все ще потребує оцінки, ми вітаємо той факт, що така важлива платформа пропонує новий вибір для користувачів, де детальне профілювання для реклами буде обмежено", – підкреслила Талус у своїй заяві.

Запровадження менш персоналізованої реклами є також важливим етапом у взаємовідносинах між Meta та ЄС, особливо на фоні впровадження Закону про цифрові ринки, який має на меті забезпечити прозорість та відповідальність великих технологічних компаній.

Чого очікувати далі?

Попри запровадження нової моделі реклами, Meta, ймовірно, продовжуватиме стикатися з пильним контролем з боку європейських регуляторів. У разі подальшої невідповідності нормам ЄС, компанія може отримати нові санкції або обмеження на рекламну діяльність.

Однак, згідно з заявами представників Meta, компанія прагне дотримуватися всіх регуляторних вимог і готова співпрацювати з Європейською комісією для повної відповідності правилам цифрового ринку.

Meta Platforms, компанія, яка володіє популярними соціальними мережами Facebook та Instagram, планує впровадити нові опції для користувачів в Європейському Союзі, спрямовані на зменшення рівня персоналізації реклами. Цей крок є відповіддю на посилення регулювання з боку європейських органів, які прагнуть контролювати домінування великих технологічних компаній на ринку цифрових послуг та захистити права користувачів.

Що зміниться у підході Meta до реклами

Протягом найближчих тижнів Meta планує надати користувачам Facebook і Instagram можливість обирати рекламу, яка базуватиметься не на історії їхньої активності, а на "контексті". Це означає, що реклама буде підбиратися залежно від контенту, який користувач переглядає в конкретний момент на платформі. Водночас залишиться базова таргетованість, яка враховуватиме такі критерії, як вік, стать та місцеперебування користувача.

Meta Platforms, компанія, яка володіє популярними соціальними мережами Facebook та Instagram, планує впровадити нові опції для користувачів в Європейському Союзі, спрямовані на зменшення рівня персоналізації реклами. Цей крок є відповіддю на посилення регулювання з боку європейських органів, які прагнуть контролювати домінування великих технологічних компаній на ринку цифрових послуг та захистити права користувачів.

Що зміниться у підході Meta до реклами

Протягом найближчих тижнів Meta планує надати користувачам Facebook і Instagram можливість обирати рекламу, яка базуватиметься не на історії їхньої активності, а на "контексті". Це означає, що реклама буде підбиратися залежно від контенту, який користувач переглядає в конкретний момент на платформі. Водночас залишиться базова таргетованість, яка враховуватиме такі критерії, як вік, стать та місцеперебування користувача.

Ці зміни дозволять користувачам отримувати рекламу, яка менш орієнтована на їхні персональні інтереси та поведінку в інтернеті. Це може стати значним зрушенням у підходах Meta до обробки даних користувачів, адже раніше компанія покладалася на глибокий аналіз активності для створення цільової реклами.

Мета змін

Meta впроваджує ці зміни для того, щоб відповідати новим європейським нормам та уникнути штрафів і інших санкцій. Зокрема, важливим чинником є нещодавнє набуття чинності Закону про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA) на початку 2024 року. Цей закон встановлює чіткі правила для великих технологічних гравців, яких визначають як "gatekeepers" або "сторожові ворота" цифрових ринків. Мета DMA полягає у створенні рівних умов для конкуренції та захисту споживачів.

Європейські регулятори давно висловлюють занепокоєння щодо домінування технологічних гігантів і того, як вони використовують дані користувачів для створення прибуткової рекламної діяльності. Останніми роками Meta неодноразово потрапляла під пильний нагляд через політику конфіденційності та збір особистих даних.

Реакція ринку та користувачів

Запровадження можливості менш персоналізованої реклами може мати різні наслідки для Meta та її користувачів. З одного боку, це крок до більшої прозорості та поваги до конфіденційності, що може зміцнити довіру користувачів у Європі. З іншого боку, зміни можуть вплинути на ефективність рекламних кампаній, адже рекламодавці зазвичай прагнуть максимально персоналізувати свої оголошення для досягнення вищої рентабельності.

Деякі користувачі можуть оцінити можливість обирати менш нав’язливу рекламу, що знижує ризик того, що їхні дії в інтернеті будуть використані для створення детальних профілів. Інші ж можуть не відчути значної різниці, оскільки контекстна реклама все ще буде враховувати демографічні показники та геолокацію.

Ціноутворення на підписки без реклами

Окрім змін у політиці персоналізованої реклами, Meta також планує знизити вартість підписки без реклами для європейських користувачів. Очікується, що ціна буде знижена приблизно на 40%. Цей крок може стати частиною стратегії, спрямованої на залучення більшої кількості підписників, які бажають повністю відмовитися від перегляду рекламних оголошень.

Зниження вартості підписки може бути привабливим для тих, хто бажає використовувати платформи без реклами та додаткового збору даних. Водночас для Meta це рішення може призвести до зменшення рекламних доходів, які традиційно є основним джерелом прибутку компанії.

Підсумок

Впровадження нових можливостей для користувачів Instagram і Facebook у ЄС є важливим кроком у контексті глобальної тенденції посилення контролю над великими технологічними компаніями. Ці зміни демонструють готовність Meta адаптуватися до нових правил, що спрямовані на захист користувачів та створення чесних умов конкуренції. Незважаючи на можливі труднощі, цей крок може стати прикладом для інших технологічних гігантів у питаннях прозорості та конфіденційності.