Київ, 17 квітня 2025 року — Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5 % річних — вже вдесяте поспіль утримавши її без змін. Такий крок спрямовано на підтримку стабільності валютного ринку, утримання інфляційних очікувань із поступовим приведенням інфляції до 5 % цільового рівня протягом середньострокового горизонту, зазначив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу для преси.
«Це рішення допоможе утримати ресурси під контролем, зміцнити фінансову систему та створити передумови для стрімкішого зниження споживчої інфляції до 5 % у другій половині 2025 року», — зауважив він.
Інфляція та прогнози
Нацбанк оновив свої макропрогнози: тепер він очікує, що річна інфляція знизиться з 17,0 % наприкінці 2024 року до приблизно 8,7 % наприкінці 2025-го. Попередній прогноз припускав завершення року з інфляцією на рівні 9,5 %. Зниження вартості товарів та послуг, за оцінками НБУ, розпочнеться вже цього літа, коли порівняльна база минулого року почне згладжуватися, а знижувальний тренд на світових ринках енергоносіїв і продовольства посилиться.
Водночас Нацбанк попереджає: світові торговельні конфронтації, зокрема введені США з нового терміну 145 % тарифів на низку товарів, а також проблеми, пов’язані з військовими діями, обмежать динаміку як внутрішнього, так і зовнішнього попиту.
Економічне зростання та фактори уповільнення
Черговий квартал 2025 року продемонстрував «стримані» темпи ВВП через кілька ключових чинників. По-перше, масштабні руйнування газової інфраструктури спричинені массованими ракетними й авіанальотами Росії, що змусило Україну збільшити імпорт природного газу та адаптувати виробничі плани енергогенеруючих підприємств. По-друге, сотні тисяч робочих місць у видобувній і будівельній сфері досі не відновлені через бойові дії на сході та півдні країни.
Найновіший прогноз НБУ знижено: очікуване зростання ВВП у 2025 році складає 3,1 % замість раніше передбачених 3,6 %. Економісти вбачають стримувальний ефект також у нестачі кваліфікованих працівників: багато фахівців виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення, а частина чоловіків призовного віку залучена до мобілізації.
«Економіка відчуває дефіцит людського капіталу, що підсилює тиск на підприємства з боку дефіциту кадрів і зростання зарплатних очікувань», — зазначив заступник голови правління НБУ Сергій Наумов.
Зовнішній сектор та торгівельні ризики
Українські аграрні компанії продовжують нарощувати експорт зернових та олійних культур, які залишаються затребуваними попри «охолодження» глобальної економіки. Цьогорічний урожай і сприятлива логістика з порушеними, але поступово відновлюваними морськими коридорами дозволили експортеру утримати частку на світовому ринку пшениці та кукурудзи.
Водночас НБУ звертає увагу на можливий уповільнювальний ефект від нових високих мит, зокрема американських 145 % та європейських заходів протидії «демпінгу» деяких виробів української металургії. Якщо зовнішній попит на продукцію машинобудування і металургії знизиться, від цього найбільше постраждають великі експортори на зразок «Метінвесту» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Фіскальний простір і державні витрати
Незважаючи на зниження темпів зростання, уряд не планує скорочувати військові й соціальні видатки. За підрахунками Міністерства фінансів, дефіцит держбюджету 2025 року становитиме близько 5 % ВВП, що залишиться в межах коридору, узгодженого з міжнародними кредиторами. Основні витрати спрямовано на підтримку армії, відбудову критичної інфраструктури та програми допомоги внутрішньо переміщеним особам.
На думку міжнародних партнерів України, саме в умовах війни фіскальна політика має бути поміркованою, щоб не стимулювати додаткову інфляцію та не підривати валютний курс. «НБУ і Міністерство фінансів узгоджено діють у межах національного плану економічного розвитку під егідою DFIS тандемом із МВФ та Світовим банком», — заявив представник одного з донорів.
Висновки та перспективи
Рішення Нацбанку залишити облікову ставку на рівні 15,5 % стало очікуваним жестом монетарної консервативності: влада прагне не дати інфляції розбігтися, не створюючи зайвого тиску на бізнес та бюджети домогосподарств. Однак серйозні військові руйнування, мобілізація населення, а також зовнішні торговельні обмеження можуть привести до «гібридної» стагнації, коли економіка не здатна показати ні різкого падіння, ні швидкого відновлення.
Ключовим завданням 2025 року для України стане баланс між пільговим фінансуванням від міжнародних донорів, поміркованою фіскальною політикою та стимулюванням внутрішнього попиту. Повернення частини мобілізованих у бізнес і модернізація енергетичної інфраструктури можуть дати поштовх найближчими роками.
Разом із тим зовнішньоторговельні ризики не зникнуть, доки світові економіки перебувають під тиском протекціонізму. У цій новій реальності для України важливо зберегти диверсифікацію торгівельних партнерів, використовуючи можливості Європейського Союзу, Азії та нових ринків, аби компенсувати потенційні втрати на американському та європейському напрямках.
Від успіху цих зусиль залежатиме не лише макростабільність і досягнення інфляційних цілей, а й здатність економіки України витримати тривалий форс-мажор війни та вийти на шлях швидшого й стійкого зростання у 2026–2027 роках.
