Питання майбутнього спрощеної системи оподаткування знову опинилося в центрі уваги українського бізнесу. На тлі війни та постійної потреби держави у додаткових бюджетних надходженнях уряд продовжує працювати над реформуванням правил для фізичних осіб-підприємців. Однією з найбільш резонансних ідей стало можливе запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для ФОП після 2028 року. Саме ця ініціатива вже викликала активні дискусії серед підприємців, економістів та представників бізнес-спільноти.
Тема набула особливого розголосу після того, як відповідні положення з'явилися у меморандумі України з Міжнародним валютним фондом. Урядовці пояснюють необхідність перегляду чинної моделі оподаткування виконанням міжнародних домовленостей та потребою у зміцненні державних фінансів. Водночас багато експертів переконані, що пояснювати можливі зміни виключно вимогами МВФ було б неправильно.
Фахівець з питань оподаткування В'ячеслав Черкашин звертає увагу на те, що курс на реформування спрощеної системи був визначений значно раніше. За його словами, ще з 2023 року державна політика щодо мобілізації доходів бюджету фактично передбачала перегляд ролі єдиного податку, який дедалі частіше почали називати одним із факторів тінізації економіки.
На думку експерта, поступово сформувалося сприйняття, за якого саме фізичні особи-підприємці стали асоціюватися зі зловживаннями спрощеною системою оподаткування. Такий підхід, переконаний він, є небезпечним, адже переважна більшість підприємців працює чесно, створює робочі місця та регулярно сплачує податки. Якщо ж голос малого бізнесу залишиться непочутим, економіка може зіткнутися із серйозним уповільненням розвитку.
Черкашин нагадує, що масштабні зміни були закладені ще у Національній стратегії доходів до 2030 року, яку затвердили у 2023 році. Документ передбачає поступове підвищення ставок єдиного податку для підприємців третьої групи, можливе об'єднання другої та третьої груп, а також перегляд підходів до оподаткування інших категорій малого бізнесу.
Ще більш критично оцінюють можливі нововведення представники бізнес-спільноти. Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак переконаний, що головною проблемою є не сама спрощена система, а окремі схеми ухилення від оподаткування, які використовуються недобросовісними компаніями.
За його словами, під поняттям "ФОП" сьогодні фактично існують дві різні категорії. З одного боку — це мільйони українців, які завдяки спрощеній системі легально ведуть власну справу, створюють робочі місця, забезпечують себе доходом і сплачують податки. З іншого — окремі великі компанії, які використовують механізм дроблення бізнесу або оформлення працівників як підприємців для мінімізації податкового навантаження.
Експерт наголошує, що боротися необхідно саме з такими схемами, а не створювати додаткові труднощі для всіх підприємців без винятку. На його переконання, спрощена система має залишатися справді простою, зрозумілою та доступною для малого бізнесу.
Олександр Чумак виступає проти різкого підвищення ставок єдиного податку та можливого об'єднання другої і третьої груп. Він вважає, що подібні рішення можуть суттєво збільшити фінансове навантаження на підприємців, які працюють чесно та не використовують жодних схем оптимізації.
На думку експерта, держава повинна насамперед зосередити свої зусилля на боротьбі з масштабними схемами ухилення від сплати податків, а також ліквідувати значні податкові розриви, які завдають бюджету набагато більших збитків, ніж діяльність малого бізнесу.
Фахівці також застерігають, що поспішне реформування спрощеної системи під час війни може мати негативні наслідки для економіки. Через високе податкове навантаження частина підприємців може припинити діяльність, скоротити персонал або перейти у тіньовий сектор. У результаті бюджет ризикує отримати не додаткові надходження, а навпаки — втратити частину платників податків.
Саме тому більшість експертів сходяться на думці, що масштабні зміни необхідно відкласти до завершення війни. Реформування податкової системи має відбуватися поступово, із відкритим обговоренням із представниками бізнесу, чіткими правилами, достатнім перехідним періодом та зрозумілими економічними розрахунками.
Водночас дискусія щодо майбутньої моделі оподаткування триває. Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що після завершення війни Україна може перейти до моделі, схожої на польську. Вона передбачає підвищення лімітів доходу для підприємців, а також застосування диференційованих ставок оподаткування залежно від виду діяльності та обсягів доходів.
Окрім цього, меморандум України з Міжнародним валютним фондом містить положення про можливість запровадження після війни спеціального податку на відбудову країни. Передбачається, що він може замінити чинний військовий збір. Проте економісти вже зараз попереджають: будь-яке підвищення податкового навантаження потребує дуже виваженого підходу. Якщо нові податки виявляться надмірними, це може уповільнити економічне відновлення, скоротити інвестиційну активність і стимулювати подальшу тінізацію економіки.
Подальша доля податкової реформи багато в чому залежатиме від того, чи зможе держава знайти баланс між потребою наповнювати бюджет і необхідністю зберегти сприятливі умови для розвитку малого підприємництва. Адже саме ФОПи залишаються одним із фундаментів української економіки, забезпечуючи мільйони людей роботою, підтримуючи місцеві громади та формуючи значну частину економічної активності навіть у найскладніші часи.
