В Україні знову загострилася дискусія навколо майбутнього фізичних осіб-підприємців. Уряд готує зміни до спрощеної системи оподаткування, які можуть суттєво змінити умови роботи для мільйонів малих підприємців.
Одним із ключових питань стало можливе запровадження обов’язкової сплати податку на додану вартість (ПДВ) для частини ФОПів. Влада пояснює необхідність реформи боротьбою з тіньовими схемами та оптимізацією податків великим бізнесом. Водночас представники підприємців попереджають: надмірне фіскальне навантаження може вдарити не по схемах, а по тих, хто реально працює самостійно.
Особливо активно про реформу ФОПів заговорили під час перегляду програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Саме на виконання домовленостей із кредиторами часто посилаються представники влади, пояснюючи необхідність змін.
Проте експерти наголошують: проблема складніша, ніж просто вимоги міжнародних партнерів.
Що передбачає нова реформа ФОПів
В оновленому меморандумі між Україною та МВФ справді міститься пункт щодо реформування спрощеної системи оподаткування.
Один із головних так званих «маяків» — запровадження обов’язкового ПДВ для фізичних осіб-підприємців, чий річний дохід перевищує 4 мільйони гривень.
Очікується, що такі зміни можуть набути чинності з 1 січня 2028 року. Раніше передбачалося, що нововведення запрацює швидше, однак терміни були перенесені.
Для уряду це має стати одним із кроків до збільшення доходів бюджету та наближення української податкової системи до європейських стандартів.
Однак для частини підприємців це означає додаткові витрати, складнішу звітність і необхідність переходу до більш складного адміністрування податків.
Чому підприємці виступають проти
Представники бізнесу наголошують: спрощена система оподаткування для багатьох українців — це не спосіб ухилення від податків, а можливість працювати легально.
У Спілці українських підприємців зазначають, що для мільйонів громадян ФОП став способом самозайнятості, створення робочих місць і ведення бізнесу в умовах складної економічної ситуації.
На думку підприємців, будь-яке суттєве збільшення податкового навантаження під час війни може створити додаткові проблеми для малого бізнесу.
Водночас бізнес визнає, що сама проблема використання ФОПів для податкової оптимізації великими компаніями існує.
Однак підприємці вважають, що боротися потрібно саме зі схемами, а не з усією спрощеною системою.
Чи справді ФОПи є головним джерелом тіні
Одним із головних аргументів прихильників реформи є те, що частина великих компаній використовує ФОПів для уникнення повного податкового навантаження.
Наприклад, замість оформлення працівника у штат бізнес може укладати з ним договір як із підприємцем. Це дозволяє зменшити витрати на податки та соціальні внески.
Також поширеною схемою є штучне дроблення великого бізнесу на кілька малих підприємців для збереження права працювати за спрощеною системою.
Однак експерти наголошують: ці проблеми не означають, що всі ФОПи працюють за такими схемами.
За словами представників бізнес-спільноти, під одним поняттям «ФОП» фактично існують дві різні категорії.
Перша — це мільйони людей, які самостійно заробляють кошти, надають послуги, продають товари або створюють невеликі підприємства.
Друга — це випадки використання статусу підприємця великим бізнесом для оптимізації податків.
На думку експертів, боротьба з другою категорією не повинна знищувати першу.
Чого вимагає бізнес від держави
Представники підприємців закликають уряд змінити підхід до податкової реформи.
Замість посилення тиску на малий бізнес вони пропонують:
боротися із замовниками схем дроблення бізнесу;
удосконалити контроль за фактичними трудовими відносинами;
запровадити європейські механізми протидії ухиленню від оподаткування;
зробити роботу податкової служби більш прозорою.
Підприємці також звертають увагу, що реформа має супроводжуватися покращенням роботи самої податкової системи.
Серед позитивних пунктів домовленостей із МВФ бізнес називає скорочення блокування податкових накладних, зменшення кількості спорів із податковою та підвищення ефективності роботи контролюючих органів.
Однак, за словами представників бізнесу, ці зміни повинні бути не формальністю на папері, а реальними кроками.
Чому спрощена система стала важливою для України
Спрощена система оподаткування була запроваджена в Україні ще у 1999 році.
Її головною метою було вивести малий бізнес із тіні та зробити підприємництво доступнішим для громадян.
До появи спрощенки багато людей не могли вести легальну діяльність через складну бухгалтерію, високі адміністративні витрати та заплутані податкові правила.
Саме тому ФОПи стали основою для багатьох сфер економіки:
торгівлі;
сфери послуг;
ІТ;
творчих професій;
малого виробництва;
приватної практики.
За оцінками представників бізнесу, станом на середину 2026 року в Україні працювало понад 2,1 мільйона підприємців.
Малий та середній бізнес загалом залишається одним із ключових елементів економіки країни, забезпечуючи значну частину робочих місць.
Що чекає на ФОПів найближчими роками
Реформа спрощеної системи, ймовірно, стане одним із найбільш дискусійних економічних питань найближчих років.
Держава прагне збільшити надходження до бюджету та зробити податкову систему більш прозорою. Бізнес своєю чергою побоюється, що надмірні зміни можуть змусити частину підприємців закритися або повернутися в тінь.
Головний виклик полягає у пошуку балансу: як перекрити можливості для великих компаній використовувати ФОПів у схемах, але водночас не створити умови, за яких чесний малий бізнес стане заручником нових правил.
Саме від того, як буде реалізована реформа, залежить, чи стане вона кроком до модернізації економіки, чи перетвориться на додатковий тиск на мільйони українських підприємців.
