Світові ринки отримали новий енергетичний шок. У четвер Brent піднімалася майже до $110 за барель, а вранці 11 вересня частково відступила до району $106. Навіть після корекції нафта залишається біля найвищих рівнів за кілька місяців і приблизно на 50% дорожчою, ніж на початку війни з Іраном.
Різке подорожчання енергії швидко вийшло за межі нафтового ринку. Інвестори почали продавати державні облігації, вимагаючи більшої дохідності за ризик майбутньої інфляції. Американські фондові індекси завершили четверту сесію поспіль у мінусі, а S&P 500 втратив близько 0,6%.
Дохідність десятирічних казначейських облігацій США піднялася майже до 5% — рівня, якого ринок не бачив роками. Для економіки це не абстрактна цифра: вона впливає на іпотеку, кредити для компаній і вартість фінансування державного боргу, поступово підвищуючи ціну грошей для всієї системи.
Попередній аналіз «Дейком» відкритих і перевірених даних показує, що нинішній ринковий стрес має подвійне джерело. Війна обмежує фізичну пропозицію енергоносіїв, а дорожча нафта повертає інфляційний тиск саме тоді, коли центробанки намагалися завершити цикл високих ставок.
Європейський центральний банк уже відреагував. 10 вересня він підвищив три ключові ставки на 25 базисних пунктів, пояснивши рішення тривалим інфляційним тиском через конфлікт на Близькому Сході. Це стало другим підвищенням від початку війни й сигналом, що енергетичний шок змінює монетарні плани.
У США головним питанням став наступний крок Федеральної резервної системи. Ринок чекає серпневого індексу споживчих цін, який може визначити тон засідання ФРС наступного тижня. Після стрибка цін виробників і нафти трейдери різко підвищили ймовірність нового збільшення процентної ставки.
Сигнал уже видно на житловому ринку. Середня ставка за 30-річною фіксованою іпотекою піднялася до 6,76% — найвищого рівня більш ніж за рік. Продажі існуючих будинків у серпні скоротилися на 2% порівняно з липнем, оскільки дорожчі кредити дедалі сильніше обмежують попит.
Головне джерело нафтового ризику залишається в морських маршрутах. До війни через Ормузьку протоку проходила приблизно п’ята частина світової пропозиції нафти та значний обсяг зрідженого природного газу. Тепер рух там становить лише невелику частку від нормального довоєнного рівня.
У середу через Ормузьку протоку пройшло лише близько 12 суден проти понад 130 на день до початку війни. Такий обвал трафіку означає, що проблема полягає вже не тільки у вартості страхування чи фрахту. Значна частина фізичних потоків енергоносіїв просто не може рухатися звичним маршрутом.
Саудівська Аравія намагалася компенсувати цю проблему переорієнтацією частини експорту до Червоного моря. Нафту транспортували трубопроводами на захід, а звідти відправляли через Суецький канал. Цей маршрут довший і дорожчий, але після фактичного обмеження Ормузу залишався одним із небагатьох варіантів.
Тепер під загрозою опинився й цей обхідний шлях. Єменські хусити захопили стратегічне портове місто Моха біля Баб-ель-Мандебської протоки. Їхнє просування посилює ризик для судноплавства на південному вході до Червоного моря — саме там проходить маршрут до Суецького каналу.
Баб-ель-Мандеб давно є одним із найважливіших морських вузьких місць світової торгівлі. Через нього проходить близько 12% глобального товарообігу. Після скорочення потоків через Ормуз його роль для нафтового ринку лише зросла, тому нова ескалація в Ємені швидко відбилася на котируваннях.
Для Саудівської Аравії наслідки вже відчутні. Її нафтовий експорт у серпні впав до найнижчого рівня щонайменше за 13 років. Королівство затиснуте між двома небезпечними маршрутами: Іран створює ризики в Перській затоці, а хусити дедалі активніше тиснуть на судноплавство в Червоному морі.
Для споживачів ця геополітика вже перетворюється на звичайні рахунки. Середня ціна бензину в США піднялася приблизно до $4,27 за галон, а дизель коштує майже $5,98. Порівняно з початком війни паливо подорожчало на десятки відсотків, і це підвищує транспортні витрати у всій економіці.
Дизель має особливе значення, оскільки ним користуються вантажівки, сільськогосподарська техніка та велика частина комерційного транспорту. Тому його подорожчання поступово переходить у ціни продуктів, доставки та промислових товарів. Енергетичний шок починає працювати як новий загальний податок на споживання.
Саме цього найбільше бояться ринки облігацій. Якщо дорога енергія підтримає інфляцію, центробанки будуть змушені довше зберігати високі ставки або підвищувати їх знову. У такому сценарії падає вартість старих облігацій, зростає дохідність, а акції втрачають привабливість порівняно з безризиковими паперами.
Особливо вразливі компанії, оцінка яких залежить від дешевих грошей і прибутків у далекому майбутньому. Висока дохідність державних паперів піднімає дисконтну ставку для технологічних та інших дорогих акцій. Водночас бізнес отримує дорожчі кредити, а споживачі скорочують витрати через дорожче паливо й іпотеку.
У центрі всього цього залишається політична невизначеність. Ознак швидкої нормалізації руху через Ормуз поки немає, а просування хуситів створило новий ризик на іншому кінці Аравійського півострова. Ринок фактично змушений одночасно оцінювати можливість перебоїв одразу на двох ключових морських маршрутах.
Ранкове зниження Brent після стрибка майже до $110 показує, що ринок ще не перейшов у режим безконтрольної паніки. Але саме швидкість останніх рухів демонструє його нервозність: будь-яке повідомлення про танкер, порт, протоку або переговори здатне протягом годин змінити очікування щодо глобальної пропозиції.
Найважливішим наступним тестом стане американська інфляція. Якщо нові дані підтвердять стійкий ціновий тиск, нафтова криза може остаточно зруйнувати очікування швидкого пом’якшення політики ФРС. У такому разі війна на Близькому Сході дедалі сильніше визначатиме не лише ціну бареля, а й вартість грошей у світовій економіці.
