Українська промисловість може опинитися на межі нової масштабної кризи через останні рішення уряду щодо підвищення тарифів на передачу електроенергії та вантажні залізничні перевезення. Представники бізнесу попереджають, що додаткове фінансове навантаження здатне запустити ланцюгову реакцію, наслідком якої стане скорочення виробництва, закриття підприємств, втрата робочих місць і зменшення надходжень до державного бюджету.
Таку оцінку ситуації висловив президент об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков. За його словами, промислові підприємства сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах, коли одночасно доводиться долати як внутрішні економічні труднощі, так і серйозний зовнішній тиск.
Експерт зазначає, що українські виробники вже стикаються з низкою факторів, які суттєво впливають на їхню конкурентоспроможність на міжнародних ринках. Серед основних викликів він називає механізм транскордонного вуглецевого коригування Європейського Союзу (CBAM), який поступово змінює правила доступу продукції на європейський ринок, а також систему квот, що обмежує можливості українського експорту.
Не менш серйозними залишаються проблеми із функціонуванням морського експортного коридору, який відіграє ключову роль для поставок металургійної та іншої промислової продукції за кордон. Крім цього, підприємства вже тривалий час працюють в умовах високої собівартості виробництва, що суттєво знижує їхню прибутковість.
На цьому тлі, наголошує Каленков, нові урядові рішення щодо підвищення тарифів лише посилюють фінансовий тиск на виробників.
За його словами, одночасне збільшення вартості передачі електроенергії та вантажних залізничних перевезень особливо болісно вдарить по підприємствах, для яких саме ці складові формують значну частину виробничих витрат. Насамперед це стосується металургії, гірничодобувної галузі, хімічної промисловості та інших енергоємних виробництв.
Представник галузі зазначає, що багато підприємств уже зараз працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі балансують на межі беззбитковості. За таких умов навіть незначне підвищення витрат може зробити подальшу діяльність економічно невигідною.
На думку Каленкова, якщо тенденція до зростання виробничих витрат збережеться, вже найближчими місяцями частина підприємств може скоротити виробництво або повністю зупинити роботу.
Економічні наслідки такого розвитку подій, переконаний експерт, можуть виявитися значно ширшими, ніж проблеми окремих компаній. Закриття промислових підприємств автоматично означатиме скорочення податкових надходжень до державного бюджету, що особливо важливо в умовах війни, коли фінансування оборони та соціальних програм значною мірою залежить від стабільної роботи економіки.
Окрім цього, можливе скорочення виробництва призведе до втрати тисяч робочих місць. Для багатьох промислових регіонів саме великі підприємства залишаються основними роботодавцями, тому їхня зупинка може спричинити суттєве погіршення соціально-економічної ситуації.
Ще одним ризиком Каленков називає скорочення валютної виручки від експорту. Українська металургія та інші промислові галузі традиційно забезпечують значну частину валютних надходжень до країни. Якщо обсяги експорту зменшаться, це може створити додатковий тиск на валютний ринок та курс гривні.
На переконання президента «Укрметалургпрому», державна політика в умовах війни має бути спрямована передусім на підтримку виробників, які забезпечують робочі місця, експортну виручку та податкові надходження. Він вважає, що замість збільшення витрат для бізнесу необхідно створювати умови для збереження конкурентоспроможності української продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Питання ролі промисловості в економіці країни підтверджують і результати соціологічних досліджень. Раніше Федерація роботодавців України оприлюднила дані опитування, які свідчать про високий рівень підтримки розвитку промислового сектору серед громадян.
Згідно з дослідженням, 81% українців переконані, що саме розвинена промисловість є основою високого рівня життя населення. Ще 84% респондентів вважають, що промисловий сектор стане одним із ключових драйверів післявоєнного економічного відновлення країни.
Крім того, 80% учасників опитування назвали велику промисловість критично важливою складовою забезпечення обороноздатності держави. Це свідчить про розуміння суспільством того, що сильна економіка та потужний виробничий сектор безпосередньо впливають не лише на добробут населення, а й на здатність країни ефективно протистояти сучасним викликам.
Таким чином, дискусія навколо нових тарифів виходить далеко за межі окремих економічних показників. Представники бізнесу наголошують, що будь-яке додаткове збільшення витрат для промисловості в нинішніх умовах може мати довгострокові наслідки для всієї економіки України. Саме тому, на їхню думку, рішення щодо тарифної політики мають ухвалюватися з урахуванням не лише потреб окремих державних компаній чи галузей, а й загального впливу на конкурентоспроможність українських виробників, експортний потенціал країни та її економічну стійкість в умовах війни.
