Навіть за кілька кілометрів звідси, крізь туман і мряку долинав передсмертний гуркіт ще одного українського міста. Російські військові літаки скидають на Авдіївку на сході України нові тисячокілограмові бомби, перетворюючи і без того зруйноване місто на руїни та попіл.
За оцінками українських офіційних осіб і британської розвідки, з 1 січня сили президента Володимира Путіна скинули близько 500 тисяч кілограм (мільйона фунтів) авіабомб на територію площею всього 20 квадратних кілометрів.
Авдіївка була захоплена росіянами в суботу, після одних з найбільш жахливих і руйнівних боїв за два роки війни. Зрештою, переважаюча вогнева міць і жива сила Росії переважала українські сили протягом багатьох місяців, навіть незважаючи на те, що Росія зазнала приголомшливої кількості втрат.
Українці відступали під виснажливими бомбардуваннями, ведучи інтенсивні бої на зруйнованих вулицях, щоб вирватися з російських спроб оточити їх. Російські військові літаки розбомбили величезний коксохімічний завод на північній околиці Авдіївки, використовуючи запалювальні боєприпаси для підриву паливних резервуарів на заводі, що призвело до появи токсичного смогу, за словами українських солдатів, які воюють на заводі.
"Авдіївка - це постійний шквал авіаційних бомб, - сказав у п'ятницю Максим Жорін, заступник командира 3-ї окремої десантно-штурмової бригади. "Таке відчуття, що це найбільша кількість авіабомб на такій ділянці землі за всю історію людства. Ці бомби повністю знищують будь-які позиції. Всі будівлі, споруди після одного авіаудару перетворюються на воронки".
Ігор Фір, колишній механік Авдіївського коксохімічного заводу, везе їжу, воду та ліки біженцям, евакуйованим з міста через інтенсивні бомбардування з боку Росії. Тайлер Хікс
Дивно, але в місті залишилося понад 900 цивільних осіб, за даними міської адміністрації та поліції, з довоєнного населення в 30 000 осіб, які живуть під землею і виживають за рахунок їжі та припасів, привезених працівниками гуманітарних організацій.
Після виведення українських військ їхня доля була невідома.
"Я не міг ні з ким зв'язатися протягом останніх двох днів", - сказав Ігор Фір, механік на коксохімічному заводі до його знищення, який регулярно ризикував своїм життям, щоб доставити їжу, воду і медикаменти цивільному населенню, яке все ще проживає в Авдіївці та навколишніх селах.
Останні повідомлення, які він отримував, були від людей, які відчайдушно намагалися втекти, але не могли пересуватися під постійними обстрілами. За його словами, ті, хто вижив у місті, швидше за все, опинилися у скрутному становищі. "У них немає можливості вибратися звідти, - сказав він по телефону в суботу. "Дорога прострілюється".
В інтерв'ю минулого тижня пан Фір назвав умови в Авдіївці "просто жахливими" і поділився відео та фотографіями руйнувань, зробленими під час його останньої поїздки до міста на початку цього місяця. "Всюди руїни, - сказав він. "Немає жодного будинку, який би залишився недоторканим".
Примітка. Територія, утримувана Росією 13 лютого, включає російські претензії, не підтверджені Інститутом вивчення війни Джерела: Інститут вивчення війни з American Enterprise Institute's Critical Threats Project, відео, українські чиновники
"Багатоповерхівки руйнуються, як карткові будиночки, і дуже часто люди залишаються під завалами, і, на жаль, ми не можемо до них дістатися", - сказав Віталій Барабаш, голова Авдіївської військової адміністрації.
За його оцінками, раніше цього місяця в межах міста було скинуто щонайменше 800 керованих бомб, кожна вагою від 250 кілограм до півтори тонни, цього року. Його твердження не було підтверджено незалежним чином, але британська розвідка повідомила, що лише за чотири тижні російські військові літаки скинули на Авдіївку близько 600 керованих бомб, причому 50 з них було зафіксовано за один день.
Російська тактика в Авдіївці була "хрестоматійною каральною кампанією, яку вони організували в Чечні, Сирії, Україні і навіть Афганістані", - сказав Сет. Г. Джонс, військовий аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
"Вона покликана, - сказав він, - підвищити суспільні витрати на продовження опору і примусити супротивника і його населення здатися". Пан Путін привітав взяття Авдіївки як "важливу перемогу", про що Кремль заявив у суботу.
Достовірної статистики щодо кількості загиблих в результаті обстрілів солдатів і цивільних осіб немає.
Пан Фір поділився фотографіями руїн супермаркету, в який минулого тижня влучила бомба, і в підвалі якого ховалися 15 людей. За його словами, щонайменше 10 з них загинули і залишилися похованими під завалами.
"Людина засинає і не прокидається", - сказав він, коли їхав, щоб привезти їжу і воду біженцям у село, розташоване приблизно за 5 кілометрів від Авдіївки. Коли росіяни просувалися на північ і захід, вони зрівняли з землею і це село. Щонайменше половина будинків, де знайшли притулок біженці, були розбомблені.
Ранковий авіаудар російського літака минулого червня зруйнував житловий будинок в Авдіївці, поранивши кількох мирних жителів. Тайлер Хікс
Авдіївка була на передовій вже десять років, починаючи з першої спроби Росії відколоти частину східної України у 2014 році. Постійні перестрілки часто відходили на другий план. Життя 30 000 мешканців могло бути складним, але з ним можна було впоратися.
Тоді місто було відоме своїми блискучими блакитними озерами, що заповнили колишні кар'єри. Мешканці були горді і сповнені рішучості залишитися і жити активним життям, незважаючи на те, що знаходилися на лінії фронту. На щорічному фестивалі з нагоди заснування міста в 1956 році гучна музика заглушала віддалені обстріли.
"Авдіївка була гарним, красивим містом", - каже 52-річна Вікторія, яка була однією з останніх цивільних осіб, що втекли з Авдіївки на початку цього місяця, і попросила не називати її прізвище, оскільки вона побоюється за своє життя. "Ми жили. Ми працювали. У нас все було добре".
Все закінчилося 24 лютого 2022 року, коли Кремль розпочав повномасштабне вторгнення.
Кремль одразу націлився на Авдіївку, обстрілюючи її здалеку та вступаючи в перестрілки в промислових зонах, але раз за разом зазнавав невдач, намагаючись прорватися через українські укріплення.
Після того, як у травні минулого року був зруйнований його будинок, пан Фір втік разом із дружиною. Станом на червень в Авдіївці налічувалося менше 2 000 цивільних осіб, більшість з яких жили переважно під землею.
Величезний промисловий завод з цілою низкою укриттів радянських часів для захисту від радіоактивних опадів слугував притулком для людей у міру посилення бойових дій. Але врешті-решт цивільне населення було евакуйоване, а завод став фортецею для українських військових. Цивільні, які залишилися в Авдіївці, здебільшого ховалися в підвалах.
Вікторія відмовилася від евакуації. "Мій чоловік загинув від бомби 15 липня 2022 року, - розповідає вона. За її словами, він носив воду з колодязя, коли його розірвало на шматки. Коли її мати також померла, у неї залишилися тільки її собака і собака її матері, щоб скласти їй компанію.
"Я не хотіла їхати, тому що тут залишилися могили моїх родичів", - сказала вона.
Цивільні переселенці з Авдіївки отримують продукти першої необхідності. Одна жінка розповіла, що довго відкладала від’їзд, «тому що тут залишилися могили моїх родичів». Тайлер Хікс
Десятки інтерв'ю за останні два роки показують, що причини, через які цивільні особи залишаються в зонах бойових дій, є складними.
"Я просто змирилася з цим, - сказала Вікторія. "Я думала, що рано чи пізно це має якось закінчитися. Але це не припинилося - ставало все гірше і гірше".
На початку жовтня Росія розпочала перший із серії широкомасштабних наступальних операцій, спрямованих на широке оточення Авдіївки.
Десятки тисяч російських солдатів були вбиті і поранені під час неодноразових хвиль штурмів, за даними українських і західних офіційних осіб. Україна, незважаючи на власні втрати, вистояла.
Цієї зими росіяни розробили новий план, використовуючи двокілометровий дренажний тунель, щоб прокопатися під українськими укріпленнями, проникнути в район у південно-східній частині міста і влаштувати засідку на українців.
Коли росіяни просунулися вперед, деякі цивільні особи втекли пішки до центру міста, де їх зустрів спеціальний підрозділ міліції, відомий як "Білі каски", щоб евакуювати.
Минулого місяця українська міліція поділилася відеозаписом евакуації, на якому цивільні особи описують хаос і кровопролиття, коли росіяни увійшли в їхній район.
"Коли увійшли російські війська, це був не просто кошмар, це був якийсь Армагеддон, - сказав один старий чоловік. "Кров, смерті, мародерство. Тридцять чотири роки в шахтах, і все, що я зробив для своєї сім'ї, все це знищено".
Їхні розповіді не вдалося перевірити незалежним чином.
Але десятки жахливих історій були переказані мешканцями, яким вдалося вибратися, коли російські війська проривалися вглиб міста.
Бронемашина ЗСУ у вівторок у селі Очеретине поблизу Авдіївки, куди евакуювали жителів Авдіївки. Тайлер Хікс
87-річний Віктор Гридін, який допомагав будувати коксохімічний завод, що довгий час був економічним двигуном Авдіївки, відмовився виїжджати навіть тоді, коли навколо нього горів його світ. Сусідка, 52-річна Тетяна, переїхала до нього, щоб піклуватися про нього.
На Різдво в їхньому будинку вибухнула бомба.
"Я був весь у крові, - сказав Віктор в інтерв'ю в лікарні, де він одужував. "А її кров текла рікою".
Тетяні розірвало ногу, а йому куля пробила руку. Але він зміг витягнути її в безпечне місце. Вона приходила до тями в палаті з сімома іншими тяжкопораненими жінками. Вони були живі, але їхні життя були зруйновані.
"У старості я залишився ні з чим", - сказав Віктор.
Навіть після двох років незбагненного насильства Вікторія не була готова до останньої спроби Росії знищити її місто.
За її словами, мешканців вулиці Чернишевського, біля в'їзду в місто, "бомбили так сильно, що люди просто загорталися в білі простирадла" і виходили на вулицю, сподіваючись знайти волонтера, який би їх вивіз.
"Люди вмирали там щодня, - сказала вона. "Там не було нічого, щоб врятуватися, ні підвалу, нічого".
"Я зрозуміла, що якщо не поїду, - сказала вона, - то просто збожеволію".
Вона була однією з останніх, хто виїхав з Авдіївки 2 лютого, до того, як евакуація стала неможливою.
