У Росії заявили про передачу військовим нового дрона-перехоплювача під назвою «Малиш». Безпілотник призначений для боротьби з іншими БПЛА та вже нібито надійшов до підрозділів безпілотних систем. Про це повідомляють російські джерела, а деталі конструкції нового апарата аналізують військові оглядачі.
Поява таких систем демонструє, наскільки швидко змінюється характер сучасної війни. Безпілотники вже давно стали одним із ключових інструментів на полі бою, а разом із масовим застосуванням БПЛА виникла інша проблема – необхідність швидко та відносно дешево знищувати дрони противника.
Саме для цього створюються спеціальні дрони-перехоплювачі. На відміну від традиційних систем протиповітряної оборони, вони можуть використовуватися безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення, швидко запускатися та реагувати на появу ворожих безпілотників.
За даними російського пропагандистського видання, «Малиш» уже передали підрозділам безпілотних систем. При цьому розробники позиціонують його як універсальний апарат, який має бути простим в експлуатації та не вимагати складної підготовки перед вильотом.
Особливу увагу привертає спосіб запуску. Для старту «Малиша», за наявними даними, не потрібна спеціальна катапульта або інше громіздке обладнання. Безпілотник оператор запускає просто з руки.
На практиці це може бути важливою перевагою. Чим менше обладнання необхідно для запуску, тим швидше підрозділ може підготувати апарат до виконання завдання. Для фронтових умов це особливо актуально, оскільки оператори можуть працювати безпосередньо поблизу позицій, а час від виявлення цілі до запуску перехоплювача має критичне значення.
За оприлюдненими описами, «Малиш» побудований за літаковою схемою. Безпілотник отримав прямокутне крило, два електричні двигуни з тяговими гвинтами та класичне хвостове оперення.
У задній частині конструкції розташовані вертикальний кіль і горизонтальний стабілізатор. Така схема є досить поширеною для безпілотників літакового типу та дозволяє поєднувати відносно просту конструкцію зі здатністю здійснювати тривалий політ.
Однак саме тут виникає головна проблема з оцінкою нового апарата: російські військові поки не розкривають його повних технічних характеристик.
Невідомими залишаються ціла низка ключових параметрів. Зокрема, немає достовірних даних про максимальну швидкість «Малиша», дальність польоту, тривалість перебування в повітрі, робочу висоту, систему наведення та максимальну швидкість цілей, які він здатний перехоплювати.
Не менш важливо й те, яким саме способом дрон знищує ворожий БПЛА. Сам факт того, що апарат називають перехоплювачем, ще не дає повного уявлення про його бойові можливості.
У сучасній війні дрон-перехоплювач повинен не лише наздогнати ціль. Йому необхідно своєчасно отримати інформацію про місцезнаходження ворожого апарата, швидко вийти на потрібну траєкторію та здійснити перехоплення. Це вимагає поєднання розвідки, зв'язку, навігації та системи наведення.
Саме тому реальна ефективність «Малиша» стане зрозумілою лише після появи більшої кількості даних про його застосування.
Поява такого дрона також показує, що боротьба з БПЛА поступово перетворюється на окремий напрямок безпілотної війни. Якщо раніше основний акцент робився на створенні ударних дронів, то тепер дедалі більше уваги приділяється засобам протидії їм.
Причина очевидна. Масове використання дешевих FPV-дронів та інших безпілотників створило ситуацію, коли традиційні засоби ППО не завжди є економічно доцільними для боротьби з кожною окремою ціллю.
Використання дорогих ракет проти відносно дешевого безпілотника може створювати несприятливе співвідношення вартості. Саме тому дрони-перехоплювачі розглядаються як один із можливих способів здешевити боротьбу з повітряними цілями.
При цьому Україна також активно розвиває подібні технології.
Зокрема, українська компанія WINFLY представила дрон Spider, призначений для перехоплення ворожих БПЛА. Його особливість полягає в тому, що безпілотник може випускати спеціальну сітку безпосередньо під час польоту.
Для цього використовується система KARAKURT-K2. Вона працює з алюмінієвою сіткою розміром 3 на 3 метри та вагою близько 210 грамів. Сітка підключається до безпілотника через порт USB Type-C, а її розгортання коштує приблизно 1100 гривень.
За заявленими характеристиками, український Spider може розвивати швидкість до 160 км/год і працювати на висоті до 5000 метрів. Система також розрахована на використання в широкому температурному діапазоні – від -20 до +50 градусів за Цельсієм.
Такий підхід демонструє принципово іншу концепцію боротьби з безпілотниками. Замість традиційного ураження цілі вибуховим зарядом система використовує фізичне захоплення ворожого апарата. Якщо сітка потрапляє у гвинти або інші рухомі частини дрона, він може втратити здатність нормально летіти.
Обидві розробки – російський «Малиш» та український Spider – демонструють одну важливу тенденцію. Дрони більше не є виключно засобом атаки. Вони поступово стають частиною багаторівневої системи протиповітряної оборони.
Фактично формується новий клас озброєння, в якому один безпілотник полює на інший. Це змінює логіку повітряного протистояння: швидкість, маневреність, якість сенсорів та алгоритмів наведення можуть мати не менше значення, ніж традиційні характеристики бойової техніки.
Водночас сама простота конструкції «Малиша» може бути не недоліком, а свідомим рішенням. Якщо апарат справді легко обслуговувати, швидко готувати до запуску та використовувати без спеціальної катапульти, це може дозволити масштабувати його застосування.
Проте поки що робити висновки про реальну ефективність нового російського перехоплювача зарано. Публічно доступної інформації недостатньо для повноцінного порівняння його можливостей із сучасними українськими системами.
Головним показником стане не зовнішній вигляд апарата і не заяви пропагандистських ресурсів, а його реальна ефективність у бойових умовах. Наскільки швидко він зможе виявляти цілі? Які типи дронів зможе перехоплювати? На якій відстані працюватиме? Скільки часу перебуватиме в повітрі? І головне – якою буде вартість одного перехоплення?
Саме ці параметри визначатимуть його реальну цінність.
Поява «Малиша» вкотре демонструє: технологічна гонка у сфері безпілотників не зупиняється. Поки одна сторона шукає способи ефективніше використовувати дрони для розвідки та ударів, інша створює апарати, здатні полювати на них у небі.
І це означає, що наступний етап війни безпілотників може дедалі більше нагадувати боротьбу автономних систем, де оператори на землі не безпосередньо знищують цілі, а керують цілими мережами апаратів, які шукають, переслідують та нейтралізують один одного.
У цій гонці перевагу отримає не обов'язково той, хто створить найдорожчий чи найскладніший дрон. Значно важливішими можуть стати масовість виробництва, низька собівартість, простота обслуговування, швидкість підготовки та здатність системи працювати в умовах постійного протистояння засобам радіоелектронної боротьби.
Саме тому поява «Малиша» – навіть за відсутності повних характеристик – є показовою. Вона свідчить, що боротьба за контроль над небом дедалі більше переходить у площину безпілотних технологій. І Україні, і Росії доводиться шукати нові способи захисту своїх позицій від дедалі більшої кількості дронів.
Тепер питання полягає в тому, наскільки швидко ці технології зможуть пройти шлях від презентацій і перших поставок до масового та ефективного використання на полі бою.
