У п’ятницю, 18 квітня 2025 року, після зустрічей із Президентом Франції Еммануелем Макроном держсекретар США Марко Рубіо заявив журналістам: «Якщо протягом кількох днів не стане зрозуміло, що це можливо, ми маємо рухатися далі». Ця жорстка риторика свідчить про дедалі помітніше прагнення Вашингтона обмежити терміни своїх мирних ініціатив щодо України.
Термінова оцінка мирного плану
Рубіо нагадав, що Дональд Трамп «присвятив 87 днів» високого рівня переговорів намаганню домогтися 30‑денного припинення вогню. Тепер, за словами держсекретаря, настав момент ухвалити остаточне рішення: чи є сенс продовжувати спроби, «якщо ми так далеко розійшлись у поглядах, що угоди не досягти». Чи Америка відмовиться лише від плану на місячне перемир’я, чи відмовиться від усіх зобов’язань перед Києвом, Рубіо не уточнив.
Держсекретар США Марко Рубіо прибуває на набережну Орсе, Міністерство закордонних справ Франції, перед двосторонньою зустріччю зі своїм французьким колегою в Парижі, Франція, 17 квітня 2025 року. ЖЮЛЬЄН ДЕ РОЗА
Європейський тиск на Київ
Попри те, що США ведуть прямі переговори з Москвою, президент Трамп та його команда свідомі: саме Європа має сильніший вплив на Володимира Зеленського. Рубіо натякав, що Угода потребує залучення французьких, британських та німецьких лідерів, котрі можуть спонукати Київ до необхідних компромісів.
Реакція Кремля
Кремль натомість охолодив запал: прессекретар Дмитро Пєсков повторив, що Росія «відкрита до діалогу», але не поспішає з висновками. Він згадав про 30‑денне перемир’я щодо енергетичної інфраструктури, яке офіційно завершилося цього тижня, але досі не було віддано наказу на відновлення ударів.
Дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн позує з главою Адміністрації президента України Андрієм Єрмаком, міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, міністром оборони України Рустемом Умеровим, радником з національної безпеки. Людовик Марін
Виклики для України
У Києві поки утримуються від публічних коментарів стосовно «строкового ультиматуму» США. Однак навіть підписаний напередодні меморандум про мінерали, який приблизив Україну та Вашингтон до угоди про спільну розробку надр, навряд чи зніме напругу: українські посадовці не приховують, що питання гарантій безпеки для країни залишається першочерговим.
Лондон як наступна станція
Учасники паризьких консультацій уже домовилися зустрітися наступного тижня в Лондоні. Рубіо пообіцяв долучитися, якщо це не буде лише «черговим круглим столом». Він очікує від європейців конкретних кроків і готовий припинити переговори, «якщо це не спрацює в найближчі дні».
Президент Франції Еммануель Макрон (ліворуч) вітає держсекретаря Марко Рубіо, спеціального посланника США Стіва Віткоффа (2-й ліворуч) і міністра закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро на зустрічі в Єлисейському палаці в Парижі в четвер. Людовік Марін
Перспективи та наслідки
Якщо Сполучені Штати справді відмовляться від мирних зусиль, це стане першим офіційним визнанням нездатності адміністрації Трампа швидко розв’язати трирічний конфлікт. Для України це означатиме пошук нових союзників і, можливо, посилення акценту на власних оборонних можливостях. Для Європи ж— спробу самостійно втягнутися в переговорний процес із Москвою чи знайти інші шляхи деескалації війни.
Водночас питання залишається відкритим: чи стануть США на шлях «дієвого тиску» через санкції та військову підтримку, чи вкажуть, що дипломатичний варіант вичерпано. Від цього залежатиме не лише майбутнє бойових дій, а й баланс трансатлантичних відносин у найближчі роки.
