США зіткнулися з серйозним дипломатичним бар’єром у Раді Безпеки ООН після того, як Росія представила власний проєкт резолюції щодо врегулювання ситуації в Газі. Американська ініціатива, яка включає 20-пунктний мирний план та створення стабілізаційних сил, мала б стати частиною міжнародного права, однак російська протидія перетворює її ухвалення на складне геополітичне протистояння.
Адміністрація Трампа наполягала, що підтримка ООН критично необхідна для участі арабських країн у стабілізаційній місії. Вашингтон стверджує, що без чіткого мандату міжнародних структур жодна регіональна держава не погодиться діяти в Газі, побоюючись сприйняття як окупаційної сили. Саме тому США домагалися швидкого проголосування резолюції з мінімумом поправок.
Росія, як одна з ключових держав із правом вето, представила альтернативний документ, що фокусується на ідеї палестинської державності. Її текст містить лише десять пунктів і не згадує стабілізаційні сили чи нову структуру управління, яку США пропонують створити. Москва наголошує, що без двохдержавного рішення конфлікт не може бути врегульований.
Китай оперативно підтримав російську лінію, заявивши, що весь американський план потрібно вилучити з тексту резолюції. Пекін підкреслив, що складні питання майбутнього Палестини, включно з державністю, не можуть вирішуватися шляхом односторонніх дій США, а потребують консенсусу всіх членів Ради Безпеки та регіональних партнерів.
Упродовж тижня тривали напружені консультації між членами Ради Безпеки. Європейські країни, а також Алжир, вимагали чіткого формулювання підтримки створення палестинської держави. Деякі члени також наполягали на визначенні ролі Палестинської адміністрації у майбутньому управлінні Газою, що США фактично залишили поза рамками свого тексту.
Вашингтон намагався внести мінімальні коригування, підкреслюючи можливість «шляху до самовизначення» після реформування Палестинської адміністрації. Проте більшість суттєвих положень, що викликали критику, залишилися незмінними. Водночас США включили пункт про регулярні звіти кожні шість місяців щодо виконання мирного плану.
Ключовим елементом американської пропозиції є так звана Рада миру, яка мала б контролювати реалізацію плану. Проте її структура та функції залишаються невизначеними, що викликає скепсис серед членів Ради Безпеки. Дипломати наголошують, що незрозумілі механізми управління можуть створити ризики для легітимності майбутньої адміністрації в Газі.
Росія у своїй резолюції прямо підкреслила необхідність «непохитної прихильності до дводержавного рішення», що передбачає існування Ізраїлю та Палестини як двох демократичних держав. Вона також наголошує на важливості забезпечення єдності Західного берега та Гази, що контрастує з позицією США, які намагаються перевести акцент на безпекові аспекти.
Засідання Ради Безпеки ООН у вересні — Дейв Сандерс
Вашингтон, у свою чергу, звинувачує Москву в «посіванні розбрату» в критичний момент. За словами американських дипломатів, зволікання з ухваленням резолюції має «серйозні та цілком передбачувані наслідки» для цивільного населення Гази. США також наголошують, що їхній документ є «щирою спробою» створити механізм стабілізації після тривалої ескалації.
На тлі дипломатичної кризи США оприлюднили спільну заяву з ключовими регіональними союзниками — Катаром, Єгиптом, ОАЕ, Індонезією та Пакистаном. У ній йдеться про підтримку американської резолюції як «реалістичного шляху до миру» для всього Близького Сходу. Утім, ця заява не змогла переконати Китаю чи Росію змінити позицію.
Аналітики зазначають, що це протистояння демонструє глибокі суперечності між глобальними центрами сили. США продовжують підтримувати Ізраїль і розглядають питання Гази через призму регіональної стабільності. Росія та Китай намагаються підсилити власний вплив у Близькосхідному регіоні, просуваючи ідею політичного врегулювання на основі міжнародного права та палестинської державності.
Ситуація ускладнюється тим, що Рада Безпеки вже протягом двох років перебуває у глухому куті щодо Гази. Послідовне блокування резолюцій США створило атмосферу недовіри, а теперішній дипломатичний конфлікт ще більше загострює розбіжності між постійними членами. Це знижує шанси на ухвалення будь-якої конструктивної резолюції найближчим часом.
Експерти наголошують, що протистояння між Вашингтоном і Москвою виходить за межі локальної теми. Воно демонструє сутність глобального протистояння щодо міжнародного порядку, де Рада Безпеки стає ареною для ширшої геополітичної конкуренції. У цьому контексті Газа стає не лише гуманітарною трагедією, а й символом нездатності системи колективної безпеки реагувати ефективно.
Зрештою, жодна з двох резолюцій може не отримати необхідних голосів. І США, і Росія ризикують застосувати право вето, що ще більше паралізує роботу Ради Безпеки. У таких умовах гуманітарна ситуація в Газі продовжує погіршуватися, а регіон стає все більш нестабільним.
Поки великі держави блокують одна одну, питання реальної допомоги населенню Гази лишається відкритим. Ухвалення резолюції могло б створити умови для припинення вогню та допуску гуманітарних місій, але без політичного консенсусу ці кроки залишаються недосяжними. Міжнародне право та дипломатія дедалі частіше виявляються заручниками глобальної конкуренції за вплив.
Майбутнє конфлікту залежить від того, чи зможуть члени Ради Безпеки подолати власні інтереси та досягти мінімального балансу. Інакше Газу чекає подальша ескалація, а дипломатичні зусилля перетворяться на формальність без реальних наслідків.
