Bitcoin, Ethereum та сотні інших альткоїнів продовжують привертати увагу не лише інвесторів і трейдерів, але й українських держслужбовців. Причини очевидні: можливість швидкого зростання капіталу, відсутність жорсткого регулювання і, головне, анонімність. Однак, чи справді чиновники декларують свої криптоактиви, щоб продемонструвати прозорість, чи це зручний спосіб уникнути фінансового контролю? Спробуймо розібратися, чому криптовалюти стали настільки популярними серед посадовців і які ризики це створює для суспільства.
Як все почалося: декларування криптовалют
Декларування криптовалют стало обов’язковим у 2020 році, коли в закон про запобігання корупції внесли відповідні зміни. Відтоді чиновники почали вказувати свої цифрові активи у деклараціях. За даними НАЗК, кількість декларантів з криптовалютами зросла з 4,8 тисяч у 2021 році до 10 тисяч у 2023-му. Але навіть ця цифра не охоплює весь обсяг активів, що перебувають у власності посадовців.
Хто стоїть за мільярдами в крипті?
У 2023 році Bitcoin Magazine опублікував рейтинг найбагатших власників криптовалют серед українських посадовців. Лідером став ексдепутат Одеської міськради Дмитро Палпатін, який задекларував понад 7 700 BTC — це майже 700 млн доларів. Його колеги з місцевих і національних рад також потрапили до списку, зберігаючи криптовалюту на сотні мільйонів доларів.
Наприклад, нардеп VIII скликання Дмитро Голубов стверджує, що ще в 2011 році майнив біткоїни на звичайних ПК. Сьогодні він декларує понад 4 000 BTC, що робить його одним із найбільших власників цифрових активів серед посадовців.
Сумнівні декларації: випадок Олександра Кізляра
Часто в деклараціях чиновників фігурують сумнівні дані. Яскравий приклад — депутат Хмельницької райради Олександр Кізляр. Він задекларував 100 біткоїнів, нібито придбаних у 2012 році через Trust Wallet, який на той час ще не існував. Окрім крипти, Кізляр зазначив у декларації дорогі годинники, елітні авто та навіть сумки Hermes, що викликає запитання щодо реального джерела його доходів.
Утікачі та криптокоролі: як використовують цифрові активи
Серед найвідоміших українських "криптокоролів" варто згадати бізнесмена Миколу Удянського. У 2021 році Forbes оцінював його статки у 180 млн доларів. Удянський є співзасновником кількох криптобірж, але його репутація затьмарена звинуваченнями у шахрайстві. У 2023 році його навіть внесли до бази "Миротворця" через підозри у наявності російського паспорта.
Невідповідності в деклараціях
Деякі чиновники, як-от представник Офісу генпрокурора Віталій Бровко, декларують криптовалюту, проте дані в їхніх документах часто викликають сумніви. Наприклад, у деклараціях Бровка зафіксовано придбання та продаж криптовалюти на мільйони гривень, але пояснення щодо походження цих коштів залишаються нечіткими.
Схеми відмивання коштів через криптовалюту
За словами експертів, посадовці можуть використовувати криптовалюту для отримання хабарів. Схема працює так: хабародавець переказує криптовалюту на вказаний гаманець, після чого чиновник обмінює її на фіатну валюту через обмінник. Це дозволяє отримати "чисті" кошти без прямого контакту з криптовалютними активами.
Проблеми з регулюванням
Попри обов’язковість декларування, чиновники часто не вказують публічні адреси своїх криптогаманців, як того вимагає закон. У деклараціях можуть фігурувати вигадані адреси або ж назви бірж, що ускладнює перевірку. Як зазначають у НАЗК, це створює перешкоди для повноцінного фінансового контролю.
Що далі?
Україна стоїть на порозі глобальної криптореволюції, але без ефективного регулювання цифрові активи залишатимуться інструментом для ухилення від сплати податків і приховування незаконних доходів. Створення прозорих правил гри та жорсткий контроль за виконанням законів — ось що необхідно для стабільного розвитку країни.
Криптовалюти — це не лише можливість, але й виклик. Українське суспільство має вимагати прозорості, щоб уникнути сценарію, де крипта перетворюється на черговий засіб збагачення за рахунок держави.
