Телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка тривала дві години у понеділок увечері, стала серйозним ударом для України та її західних партнерів. Для Києва, який останні місяці інтенсивно намагався схилити американського президента на свій бік у війні проти російської агресії, все повернулося до початкової позиції.
Під час розмови Трамп відмовився від своєї попередньої вимоги про безумовне 30-денне припинення вогню — пропозиції, яка мала стати першим кроком до складних і довготривалих мирних переговорів. Цю ініціативу підтримувала Україна, а Росія відмовлялася навіть її розглядати.
Ще кілька тижнів тому Трамп погрожував посилити санкції проти Росії у разі відсутності поступу в переговорах, і Київ сприймав це як ознаку тиску на Путіна. Але тепер підхід «батога» змінився на «пряник»: американський лідер заговорив про можливе економічне партнерство з Росією після завершення війни. Це різке розворотне рішення продемонструвало непослідовність Трампа і вкрай занепокоїло європейських союзників України.
Один із дипломатів ЄС, коментуючи ситуацію на умовах анонімності, сказав: «У неділю, у розмові з європейськими лідерами, Трамп погодився на безумовне припинення вогню та санкції в разі бездіяльності. Але в понеділок, після розмови з Путіним, він відмовився від цього. Йому неможливо довіряти навіть протягом одного дня. Він просто не цікавиться Україною».
Український солдат спостерігав за російськими безпілотниками в Харківській області минулого тижня. Тайлер Хікс
Зі сторони Трампа також пролунала заява, що війна, яку він колись обіцяв завершити за 24 години, тепер вже не є справою, яку він може вирішити самостійно. Таке послання лише посилює вразливість України та тривогу її союзників. Коли ж після розмови з Путіним Трамп спілкувався із європейськими лідерами, включаючи Володимира Зеленського, реакція була різкою та повною розчарування. Один зі співрозмовників описав її як «шок».
Відразу після цієї дипломатичної поразки Україна та її союзники спробували зберегти єдність: було оголошено про нові санкції проти Росії та підкреслено наміри продовжувати діалог зі США. Але глибокий скепсис щодо намірів Путіна зберігається. Армія Росії, яка впродовж понад року веде наступ уздовж 1000-кілометрової лінії фронту, продовжує домінувати за кількістю військових та техніки. І Москва продовжує наполягати, що будь-яка мирна угода повинна враховувати ситуацію на полі бою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прямо заявив: «Путін явно тягне час. На жаль, слід визнати, що він не зацікавлений у мирі». Його позицію підтримала й Орисія Луцевич з аналітичного центру Chatham House: «Для Росії поле бою і дипломатія — це дві сторони однієї медалі. Путін здобуває перевагу на фронті, затягуючи дипломатичний процес і не даючи Європі змоги організуватися».
Після розмови з Трампом Путін оголосив, що Москва готова працювати з Україною над меморандумом про майбутню мирну угоду, і що загалом процес, розпочатий після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рухається у правильному напрямку. Однак у Києві такі заяви сприймаються з підозрою.
Президент України Володимир Зеленський заявив журналістам на прес-конференції, що його країна готова продовжувати прямі переговори з Росією. Томас Пітер
Американська підтримка є вирішальною для того, аби Україна могла протистояти повномасштабній агресії. Однак різкий розворот Трампа від курсу Джо Байдена на тверду підтримку Києва спричинив серйозне занепокоєння. США надали десятки мільярдів доларів військової допомоги, включаючи розвіддані в реальному часі, що дозволяло Україні ефективно реагувати на дії противника. Але нині постає питання: що станеться з цією підтримкою, коли допомога, погоджена за Байдена, вичерпається цього літа?
Європа обіцяє зберегти пряму допомогу та продовжити закупівлю озброєнь для України. Проте деякі види американських боєприпасів — насамперед системи ППО та керовані ракети ближньої дії — просто не мають європейських аналогів. Крім того, лише Сполучені Штати можуть чинити вирішальний економічний тиск на Росію, чия економіка хоч і витримала санкції на енергетику та банківський сектор, але поступово слабшає через витрати на війну.
Особливо болючим нинішній дипломатичний провал виглядає для Києва та його партнерів на тлі недавніх ознак прогресу. У березні й квітні Трамп кілька разів публічно висловлював невдоволення затягуванням переговорів з боку Путіна та навіть погрожував йому новими санкціями. Ці заяви, хоч і не супроводжувалися реальними діями, все ж створювали враження, що позиція Вашингтона може змінитися на більш сприятливу для Києва.
Президент Володимир Путін у понеділок заявив, що мав «дуже змістовну та цілком відверту» розмову з паном Трампом, яка тривала понад дві години. В’ячеслав Прокоф’єв/Sputnik, через Reuters
Підписання угоди між Україною та США щодо видобутку корисних копалин та неформальні переговори між українськими й російськими чиновниками в Стамбулі, які відбулися вперше за майже три роки, також викликали обережний оптимізм. Проте тепер, після телефонного дзвінка Трампа до Путіна, ці сподівання розсипалися.
Один з європейських дипломатів, коментуючи ситуацію, підсумував її словами: «Це крок уперед — і одразу десять назад. Але ми продовжимо передавати меседжі адміністрації Трампа і тиснути, тиснути на неї, щоб вона почала тиснути на Росію».
Для України і Європи стає очевидним: навіть на тлі дипломатичних маневрів і воєнної реальності, ключова битва сьогодні — за увагу і підтримку Вашингтона. І вона лише починається.
