Дональд Трамп прибув до аеропорту Моррістауна в Нью-Джерсі та одразу ж висловив свій гнів через масовану нічну атаку Росії на Україну. «Я не знаю, що з ним сталося. Що, чорт забирай, трапилося з Путіним? Він вбиває багато людей, мені це зовсім не до вподоби», — заявив він журналістам перед відльотом до Вашингтона. Ці слова пролунали на фоні найбільшого авіаудару за три роки війни: за даними Збройних сил України, ворог випустив по українських містах 367 безпілотників і крилатих ракет, внаслідок чого загинули щонайменше 12 осіб, серед яких були діти, а десятки мирних мешканців зазнали поранень.
Трамп наголосив, що хоча він давно підтримував з Путіним добрі особисті стосунки, нинішня ситуація вимагає жорсткої реакції. «Завжди добре ладили, але він кидає ракети в міста та вбиває людей. Це абсолютно божевільно», — сказав президент США. Він також висловив готовність запровадити нові санкції проти російської економіки: «Абсолютно, я розглядаю можливість введення подальших обмежень, адже вбивства людей не можуть залишатися безкарними».
У своїх коментарях Трамп поєднав критику Путіна з не менш різкою оцінкою лідера України Володимира Зеленського. Президент США розмістив новий допис на Truth Social, де назвав Путіна «абсолютно божевільним» за безглузде з його точки зору застосування сили, а Зеленського — тим, хто «робить своїй країні ведмежу послугу зайвою риторикою». «Все, що він говорить, створює проблеми. Мені це не подобається, і це повинно припинитись», — написав Трамп, закликавши обидві сторони утриматися від емоційних заяв, які можуть зірвати процес переговорів.
Незважаючи на критику риторики Зеленського, Трамп продовжує спроби виступити посередником для організації припинення вогню. Минулого тижня він провів двогодинну телефонну розмову з Путіним, обговоривши можливі умови перемир’я та обміну полоненими. Проте новий безпрецедентний удар із застосуванням сотень дронів та ракет показує, що жорсткість бойових дій не збавляє обертів, а позиції обох сторін залишаються далекими одна від одної.
Експерти звертають увагу на те, що чергова хвиля атак стала випробуванням для української протиповітряної оборони. Незважаючи на те, що ППО збила більшість цілей, навіть окремі влучання вражали житлові будинки, лікарні, енергетичні об’єкти та водопостачання. У Маріуполі, Харкові, Києві та ряді інших міст місцеві мешканці стали свідками руйнувань і втрати елементарної безпеки, що посилює почуття тривоги та невизначеності.
Президент США Дональд Трамп виголошує промову у Вест-Пойнті, Нью-Йорк, США, 24 травня 2025 року. Нейтан Говард
У керівництві ЗСУ вже оголосили про плани щодо посилення охорони об’єктів критичної інфраструктури. Нові системи ППО середньої дальності, мобільні радіоелектронні комплекси та додаткові резерви артилерії спрямовані на те, щоб максимально знизити ризик повторних нападів. Паралельно військові готують мобілізацію додаткових розвідувальних БПЛА для виявлення позицій противника та оперативного реагування на ворожі запуски.
З політичного боку Вашингтон і Брюссель підтвердили підтримку України. У НАТО обговорюють передачу додаткових систем «Патріот» та «NASAMS», а ЄС готує новий пакет секторальних санкцій проти ключових галузей російської економіки: енергетики, фінансів і технологій подвійного призначення. Президент Єврокомісії вже заявив, що запроваджені обмеження можуть бути розширені, якщо Кремль продовжить ескалацію, а не погодиться на тривале припинення вогню.
Критики водночас наголошують на ризику подвійних стандартів у зовнішній політиці. Якщо США та ЄС продовжать постачати Україні озброєння та фінансування, але не притягуватимуть до відповідальності інших учасників конфлікту, наслідком може стати тривале затягування війни. «Мир не настане від односторонніх жестів, поки Кремль не побачить реальних економічних та політичних наслідків своїх дій», — зазначають аналітики.
У середньостроковій перспективі ключовим бачиться поєднання військової підтримки з дипломатичним тиском. Україні необхідно домогтися стійкого припинення вогню, щоб мати змогу відновити пошкоджені міста та розгорнути оборону на нових рубежах. Потрібна чітка дорожня карта з фіксацією термінів виведення російських військ, гарантій безпеки та механізмів міжнародного контролю. Без цього будь-які домовленості ризикують залишитися декларативними.
Речник Кремля Дмитро Пєсков відвідав зустріч президента Росії Володимира Путіна та президента сепаратистського регіону Грузії Абхазії Бадри Гунби у Великому палаці Кремля в Москві, Росія, 10 травня 2025 року. Павло Бедняков
Протистояння на інформаційному фронті також набирає обертів. Кремлівська пропаганда намагається виправдати нічні атаки як «відповідь на провокації Києва», тоді як українська сторона та Захід висвітлюють реальні жертви серед мирного населення. У такому середовищі боротьба за підтримку громадської думки стає не менш важливою, ніж бойові дії. Уряд України посилив медійні кампанії для інформування міжнародної спільноти та залучення нових партнерів до санкційного режиму.
Найближчі тижні можуть стати вирішальними для зміцнення оборонного потенціалу України та тиску на Москву. Якщо Tрамп і його союзники справді втілять погрози про нові санкції в дію, це може вдарити по фінансовій стійкості Кремля та відкрити шлях до реальних переговорів. Однак у разі продовження дорогої риторики без конкретних дій ескалація лише загострить гуманітарну кризу та затягне конфлікт на невизначений термін.
Таким чином, реакція Дональда Трампа на нічну атаку демонструє важливість поєднання політичних заяв із дієвими заходами. Слова про «збожеволілого» Путіна можуть стати каталізатором для подальшого тиску на Росію, якщо за ними підуть чіткі кроки щодо нових санкцій та посилення військової підтримки України. Інакше загроза подальшого кровопролиття та руйнувань залишиться з нами надовго.
Вибух безпілотника освітлює небо над містом під час удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 25 травня 2025 року. Гліб Гараніч
