Українська дипломатія здобула важливу перемогу, уклавши з США угоду про спільний інвестиційний фонд і пріоритетний доступ до розробки корисних копалин. Саме український Уряд ще в лютому виступив з ініціативою, розуміючи: економічні стимули можуть стати єдиним способом зацікавити адміністрацію Дональда Трампа підтримкою оборони. Незважаючи на гучні епітети «історичної» угоди в Овальному кабінеті, газета Дейком застерігає: жодних суттєвих гарантій безпеки цей документ не містить, а справжні подробиці ще мають бути узгоджені в технічних додатках.
Надзвичайно важливим в аспекті угоди є те, що текст уперше містить згадки про «повномасштабне вторгнення Росії» та «військову машину Кремля» — фразеологію, якої раніше адміністрація Трампа уникала. Сам факт вживання таких формулювань свідчить про готовність США визнати агресію на офіційному рівні. Проте відсутність прямих безпекових зобов’язань залишає Київ сам на сам із ризиками, адже в разі нового загострення війни сподіватися доведеться переважно на європейських партнерів.
Важливо також зазначити, що угода не є простою домовленістю про рідкоземельні елементи: вона охоплює інтереси у сфері інфраструктури та енергетики. Як відзначив казначей США Скотт Бессент, тепер «американський та український народи повністю узгоджені в економічному плані», а це дає президенту Трампу можливість тиснути на Росію «з сильніших позицій». Справді, спільні проєкти з видобутку літію, берилію, титану, графіту та ряду інших критичних мінералів сприятимуть закріпленню США в регіоні та демонструватимуть Кремлю єдність Заходу.
Міністр фінансів США Скотт Бессент відвідав засідання кабінету міністрів, яке провів президент США Дональд Трамп у Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 30 квітня 2025 року. Евелін Хокштейн
Однак реальні вигоди для України обмежені: ключові моменти розкриті дуже загально, а деталі технічної угоди будуть обговорені окремо. Серед озвучених ініціатив — реінвестування перших десятків мільйонів доларів прибутків у розвиток української економіки протягом першого десятиріччя, однак у самому тексті це прямо не зафіксовано. Дипломати сподіваються, що відсутність боргових зобов’язань перед США та збереження права власності України на надра допоможуть уникнути «західного кредитного ярма».
Критики угоди порівнюють її із свого роду «протекторатом», де Вашингтон отримує преференції у розробці багатих українських родовищ — від літію до рідкоземельних елементів — без реальних зобов’язань із захисту. Наявність американських інвесторів справді створювала ілюзію захисту у 2022 році, коли американський бізнес вже працював в Україні. Проте сама присутність іноземного капіталу не спинить просування російських танків, якщо Кремль вирішить активізувати наступ.
Угода не змінює загальну стратегію адміністрації Трампа щодо України: у лютому він заявив, що «Україна ніколи не мала починати цю війну», і не надав обіцянок продовжувати військову допомогу на колишньому рівні. Незабаром очікується рішення про експорт озброєнь загальною вартістю $50 млн, проте цей крок виглядає радше умовним жестом, ніж довготривалою стратегією підтримки.
Титановий рудник відкритого типу в Житомирській області України. Роман Піліпей
Найвідчутніший ефект угоди — короткострокове покращення відносин між Києвом і Вашингтоном. Висока політична ціна успіху української дипломатії в умовах дипломатичних шантажів та прямих вимог подяки з боку адміністрації Трампа не може гарантувати стабільності. Європейські союзники, усвідомлюючи вагу українських ресурсів для «зеленої енергетики», можуть посилити власні постачання озброєнь і фінансові вливання, однак остаточна балансова потужність США на боці України залишається під питанням.
Для України стратегічно важливо максимально прискорити підготовку понад 100 ділянок до спільної розробки, удосконалити регуляторні процедури й забезпечити прозорість ліцензування. Без цього економічне партнерство ризикує звестися до декларації, яка вплине лише на розклади геополітичного шантражу між Вашингтоном і Кремлем, але не на реальну безпеку та довгострокове відновлення країни.
Насамкінець, хоча угода зі США про критичні корисні копалини демонструє дипломатичну спритність Києва та відкриває шлях для значних інвестицій у видобуток стратегічних ресурсів, вона не змінює «велику картину» — Росія залишається в стані війни, а Україна без надійних гарантій безпеки може опинитися перед вибором між економічними вигодами й необхідністю воєнного захисту. Від такої двозначності найбільше постраждає довіра всередині самої України та її європейських партнерів.
Самоскид проїжджає повз кар'єр спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, 
